Які предмети викладатимуть по-новому? Чи насправді наступного червня діти сидітимуть за партами? Чи зможуть дистанційно займатися діти, які тимчасово перебувають за кордоном? Зібрали для вас головне про шкільні новації в новому навчальному році.
1. Офлайн у пріоритеті
Якомога більше шкіл мають перейти на очне навчання, якщо дає змогу безпекова ситуація. Позиція Міністерства освіти і науки: ніщо не замінить дитині живого спілкування з учителем та однолітками. Звісно, залишаться всі три формати, за якими працювали торік (онлайн, офлайн та змішане). Минулого навчального року кожен з них обрали приблизно по третині шкіл. Але ситуація з укриттями покращилася: їх уже мають три чверті шкіл.
Закладам освіти краще навчати дітей у дві зміни, якщо у сховищі не можна розмістити всіх одночасно, ніж переходити на змішане навчання. Передбачено такі нестандартні кроки: якщо в закладу освіти немає укриття, його учнів переведуть до іншого, де воно є. При цьому місця в «рідних» школах зберігатимуться, і діти повернуться, щойно там зроблять умови для очного навчання. Школи Миколаївської, Запорізької, Херсонської областей працюватимуть переважно дистанційно, у Сумській та Харківській — у змішаному форматі, як пише преса. Також у Харкові розглядають варіант занять для учнів початкової школи у спеціально обладнаному для цього метрополітені.
2. Інформатику та «Захист України» буде оновлено
Курс на цифрову грамотність ніхто не скасовував. Тож інформатику з 1 вересня вивчатимуть більш сучасно, ніж раніше, за допомогою IT-студій. Детальніше про це можна почитати на «Освіторія.Медіа» тут. У темах для розгляду на заняттях: штучний інтелект, програмування. На уроках діти отримуватимуть навички, які можна безпосередньо застосовувати.
Схожа ситуація із «Захистом України». Програму цього предмета хочуть зробити цілком практичною, з урахуванням воєнних реалій, повідомили в МОН. Копати окопи та кидати гранати не пропонують. Діти будуть опановувати сучасну домедичну допомогу, мінну безпеку, ази топографії та навіть керування дронами. До викладання залучать медиків і колишніх військових. У деяких регіонах пропонують обладнати всім необхідним для відпрацювання навичок із цієї дисципліни не кабінети, а окремі центри патріотичного виховання, які обслуговуватимуть усі школи району.
Спочатку оновлені предмети пройдуть пілотування цьогоріч, і лише потім досвід масштабують на всі школи.
3. Дітям за кордоном спростили навчання
Донедавна школярі, які тимчасово виїхали з України, мали ходити до місцевих шкіл та дистанційно або екстерном продовжувати навчання у школах в Україні. Другий пункт, звісно, не був обов’язковим, але переважна більшість родин думає про повернення, тож не хотіли, щоб діти випадали з навчального процесу. Та все це лягало тягарем на дитячі плечі. Нині замість двох шкіл одночасно їм пропонується щотижнево проходити лише 6–8-годинний український блок (залежно від класу це українська мова, література, історія України, географія). Інтегрований курс назвали Global Ukraine. Решту предметів діти опановуватимуть у місцевій школі, а після повернення їх зарахують за спрощеною процедурою. Наприклад, математику подають майже однаково в усіх країнах.
Суттєвий нюанс, який спричинив протилежні реакції батьків, стосується дистанційного навчання дітей, які перебувають за кордоном. В областях та містах визначають дистанційні школи, де такі учні навчатимуться. Приєднуватися онлайн до занять колишніх класів або навчатися дистанційно в «рідних» школах, які працюють очно, вже не можна буде. Хтось із тат і мам вважає цю новацію недоречною, бо дітей мотивували до навчання знайомі вчителі, однокласники, відчуття зв’язку з довоєнним життям. Інші ж радіють, бо називали профанацією навчання, коли педагог орієнтований на учнів у класі, а пара дистанційників ледь бачить та чує, про що йдеться. Тепер класи будуть спрямовані саме на їхні потреби. У будь-якому разі це значно спростить роботу вчителів.
4. У червні учні все ще навчатимуться
Цей навчальний рік завершиться аж 28 червня 2024 року. Кабмін затвердив постанову «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні». Але це не означає, що дітям доведеться навчатися довше, ніж зазвичай, або що це — спосіб надолужити освітні втрати. Освітяни передбачають, що цієї зими через обстріли рф знову можуть бути перебої з електрикою та опаленням. Також можуть бути вимушені перерви через повітряні тривоги. Тому зимові канікули планують значно подовжити. Ті ж заклади освіти, яким не доведеться цього робити, зможуть самі визначити дату останнього дзвоника, адже мають автономію. Тим школам, де в червні доведеться таки навчатися, досвідчені освітяни радять не садовити дітей за парти, а проводити уроки просто неба, ходити на екскурсії.
5. Орієнтуватимемося на нові українські результати PISA
Це не нововведення, але це можна передбачити після грудня 2023, коли дізнаємося результати України в PISA 2022. Згадайте, скільки новацій ввели після отримання попередніх даних, за 2018 рік. Це природно, кожна країна робить висновки за даними цього масштабного міжнародного моніторингового дослідження.
Остання перевірка (ідеться не про знання та навички за шкільною програмою, а про вміння використовувати їх у повсякденному житті) 15-річних підлітків стосувалася математичної галузі. А також уперше в рамках цього дослідження визначали рівень креативного мислення. Взимку дізнаємося, чи варто активніше розвивати його в українських школярів, чи все й так добре. Окремо перевіряли здатність підлітка креативно розв’язувати проблеми, тобто знаходити нестандартні рішення (ішлося як про наукову, так і про соціальну галузь), а також креативність самовираження. У другому блоці акцент робиться на естетичному почутті, на вмінні передавати почуття засобами мистецтва (і завдання поділяються на письмові та візуальні, образні, тобто малювання, дизайн).
6. Учителів математики та української мови у вересні протестують
9 вересня на перший етап сертифікації вперше за всі роки прийдуть не вчителі початкової школи, а ті, хто викладає математику та українську мову на базовому рівні освіти. Це відбувається, адже НУШ вже доросла до 6-го класу. На учасників сертифікації очікує вчительське ЗНО, як його прозвали, — незалежне тестування.
Реєстрація в серпні проходила бурхливо. Обрати мали по 500 фахівців з кожного предмета. Вчителі діляться в соцмережах, як реєструвалися опівночі. Такий ентузіазм привів до того, що реєстрацію припинили достроково, адже набрали потрібну кількість учасників.
Основний акцент у питаннях зробили на знанні предмета та вмінні доносити його до школярів. Таких завдань у тесті буде три з кожних чотирьох. Решта — про освітній менеджмент, організацію освітнього середовища та комунікацію з учнями, батьками, колегами.
За три години доведеться відповісти на 90 запитань. Ті, хто впорається з тестуванням, перейдуть до другого етапу сертифікації (усього їх три).
7. У класах: стоячи та без телефонів?
Так навчатися будуть поки що лише у Львові, тож це регіональні новації. Але подейкують, що їх можуть наступного року поширити на всю Україну, якщо способи доведуть свою ефективність.
По-перше, учням заборонили користуватися мобільними телефонами під час навчального процесу. Освітяни Львова сподіваються, що це поверне дітям радість живого спілкування. Вони зазначають, що діють за рекомендаціями ЮНЕСКО. Фахівці вважають, що такі дії покращать навчання та зменшать випадки кібербулінгу.
По-друге, третину парт у класах замінять конторками, за якими треба стояти. Такі зміни вирішили впровадити у школах Львова (поки що з 1 вересня обраних, а згодом — усіх). Це спосіб боротьби з малорухливістю учнів. Сподіваються на покращення пам’яті, уваги, а також фізичного стану школярів. Діти, звісно, не поділятимуться на тих, хто стоїть та сидить, а по черзі мінятимуть місця.
