Мобінг у шкільному колективі: Як діяти та скільки агресор заплатить за свавілля

Найчастіше ми чуємо про цькування дітей у школах та читаємо про протидію булінгу серед неповнолітніх. Проте психологічне насильство й тиранія в педагогічних колективах – явище не рідкісне, і віднині каратиметься законом. Розібрали юридичні аспекти мобінгу в школах та запитали у психолога про дієві методи протидії мобінгу. Вчимося разом створювати «психологічний щит» від агресорів та захищати свої права.

Що таке мобінг і чим відрізняється від булінгу?

Мобінг (з англійської mob – юрба) – не що інше, як цькування працівника на робочому місці за підтримки свідків. Це психологічне, фізичне чи економічне насильство серед учасників трудового процесу, що призводить до приниження людської честі й гідності та створює напружену, ворожу атмосферу в колективі. А ще робить життя людини в робочому колективі нестерпним. Мобінг передбачає наявність трьох сторін: жертва + агресор + спостерігачі. Найчастіше мобінгом домагаються звільнення й зміни місця роботи його жертвою, – розповідає психологиня Лілія Міліневська.

Як зрозуміти, що ви стали жертвою мобінгу?

До вас застосовують насильство в тій чи іншій формі, найчастіше – психологічне й соціальне:

• образи та болючі «підколки»;
• зведення наклепів;
• розпускання пліток;
• підбурювання проти конкретної людини інших працівників;
• збір на людину компромату та маніпулювання цими даними;
• коментарі сексуального характеру щодо людини;
• ізоляція та ігнорування;
• демонстративне виключення із групи;
• бойкот;

Також мобінг передбачає фізичну форму (поштовхи, стусани, побиття, вимагання речей чи грошей) та економічну, – наприклад, позбавлення премій, нерівність кар’єрного зросту, нерівномірний розподіл між працівниками трудового навантаження.

Існує ще й кібермобінг – злам соціальних мереж, коментарі образливого характеру, онлайн-погрози, публікація особистої інформації, поширення в інтернеті публікацій про особу, які псують її репутацію.

Важливі ознаки мобінгу:

• вас намагаються соціально ізолювати;
• цькування відбувається систематично;
• протиправні дії щодо вас відбуваються за підтримки групи, в тому числі – мовчазної, що теж важливий нюанс!

Що керує дорослими, які вдаються до мобінгу, і чому його співучасники мовчать?

Яскрава ознака мобінгу – дисбаланс влади. Найчастіше, агресор має або «перебирає» на себе більше влади. І відчуває себе людиною, яка може впливати на настрій, самооцінку інших. Ба більше, такі люди організовують своє життя та взаємодію з колегами саме таким чином, щоб відчувати владу. Але не забуваймо: мобінг це «хвороба групи». Часто група не протидіє побаченому насиллю та стає «співучасником» мобінгування, тому що боїться агресора. А ще більше боїться опинитись на місці жертви. Тому й відмовчується, утримується від втручання. І ніхто не наважується сказати: «Стоп. У нашому колективі так не поводяться, це – не нормально».

Ще одна важлива деталь: мобінг відбувається в тих колективах, де вже довгий час панує не надто здорова атмосфера. І де вже звикли будувати стосунки в нездоровий спосіб. Ще одна причина, чому в колективі може бути «легалізований» мобінг, – розділеним колективом легше управляти.

Що не вважається мобінгом?

• Якщо роботодавець вимагає від працівника належно виконувати трудові обов’язки.
• Якщо між колегами виник конфлікт. Як, своєю чергою, розпізнати конфлікт? Він не передбачає закріплених ролей (жертва/агресор), а в його основі – світоглядні розбіжності, непорозуміння з різних питань.
• Агресивна поведінка однієї людини по відношенню до іншої. Але підтримки групи в агресора при цьому немає, – інші працівнки засуджують поведінку такої людини.
• Якщо працівнику змінили розмір оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором.
• Якщо керівництво з тих чи інших причин змінює робоче місце працівника.

Як створити «психологічний щит», якщо ви – жертва мобінгу?

• Усвідомте: те, що з вами відбувається під час мобінгу – відповідальність агресора та інформація про те, якими засобами він готовий досягати своїх цілей та які засоби комунікації для цього обирає. Вашої провини в цьому немає, як і немає того, що «ви якийсь не такий/не така», а тому це сталось саме з вами.
• Найважливіше – за найперших ознак мобінгу заявляйте вголос про цю проблему. Адже неназвану проблему вирішити практично неможливо. Замовчування лише підтримує її існування. Скажіть при свідках: «Те, що зараз відбувається щодо мене – мобінг. І я не хочу брати в цьому участі. Я є такою ж частиною колективу, як і інші. Терпіти / підтримувати це я не погоджуюсь».
• Якщо особа, яка вас мобінгує, має знанчо більшу владу – звертайтесь за підтримкою, в тому числі до колег. Адже це доведений факт: спостереження за мобінгуванням людини для самої групи – неабиякий стрес-фактор, що породжує сильне напруження в колективі. Подумайте, хто зі співробітників може стати на ваш бік.
• Фіксуйте кожен окремий випадок цькування. Це допоможе довести в подальшому, що мобінг був систематичним і спрямованим конкретно на вас, на приниження вашої честі й гідності. Жодному співробітнику не потрібно робити щось конкретне, аби до нього ставилися з повагою – це право кожного за замовчуванням.

Кривдникам образи не зійдуть з рук: як каратимуть за мобінг?

З 1 грудня 2022 року за системне цькування чи приниження на роботі винні нестимуть адміністративну відповідальність:

• штраф від 1700 до 2550 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт;
• штрафу від 3400 до 5100 гривень або від 40 до 60 годин громадських робіт, якщо протягом поточного року сталось повторне правопорушення або якщо мобінг відбувався за участі цілої групи осіб;