Український центр оцінювання якості освіти скорочується до складного УЦОЯО. За абревіатурою стоять 9 регіональних та один український центр, 330 фахівців та понад 2 тисячі тестових завдань ЗНО щороку. Кожного, хто заходить у київський офіс УЦОЯО, на сходах зустрічають настінні панно: розгорнута книжка, постать, що тягнеться до сонця. До Тетяни Вакуленко, заступниці директора УЦОЯО, у мене два аркуші запитань: про ЗНО, ДПА, PISA. Усі ці абревіатури насправді про одне: що таке якісна освіта? Як виміряти та оцінити цю якість і при цьому не прогавити головного — життєвого і людського виміру освіти.
Можна я запропоную метафору для пояснення місця та ролі вашої інституції: якщо простими словами, то УЦОЯО ставить діагноз.
Загалом, так! Що таке діагностика в сучасній медицині? Це насправді питома вага процесу лікування. Так само й у нас. Ми не просто говоримо, що все погано з освітою. Ми знаходимо причини, аналізуємо чинники, які впливають на певні результати. Ми навіть намагаємося дати варіанти рецептів для лікування. Якщо вже продовжувати метафору з медициною, то лікарі мають протоколи лікування. В освіті так само: ми вивчаємо міжнародний досвід, знаємо, що точно працює, і пропонуємо ці ефективні кроки до вирішення проблем. Кожна країна, що себе поважає і прагне розвивати освіту, має систему освітніх оцінювань. І ці оцінювання повинні проводитися незалежною інституцією. Тому завдання УЦОЯО — не бути гілкою влади, а радше давати владі потрібну інформацію про те, що відбувається в освіті. Ми не прикрашаємо і не погіршуємо результати. У нас працює науковий підхід: «геть» міфи та легенди, «так» об’єктивній інформації — акуратно отриманій, точно обчисленій, добре інтерпретованій і донесеній.
«Оцінювання якості освіти» — такий складний словесний конструкт. Що означає якість освіти і чи справді можливо її виміряти?
Якщо говоримо про якість освіти, то йдеться не тільки про результати, а й про процеси — про освітню діяльність. І якраз освітньою діяльністю ми не займаємось узагалі. Нам часто приходять запити від громадян, щоб ми вплинути на певну конкретну школу, яка щось робить не так. Але це не входить у наше поле. Ми займаємося виключно зв’язком результатів освіти з чинниками, які призвели до тих чи тих результатів. Наш умовний пакет послуг — це вимірювання, наскільки результати відповідають тим вимогам, які визначені в державному стандарті і в програмах.
А що таке якісна освіта конкретно для вас? Чи маєте власне визначення?
Якісна освіта — доволі абстрактне поняття. Це освіта, в якій зміст відповідає потребам сучасного суспільства і дозволяє сформувати і особистість інженера, і особистість медика, і особистість пекаря. І найважливіше — усі ці особистості, з одного боку, здатні брати участь у виборах, розуміти, як скористатися мобільним оператором, а з другого боку, ми як суспільство не втрачаємо можливість будувати ракети і майнити криптовалюти. Якісна освіта — це коли людина досягає максимуму свого потенціалу незалежно від місця, де вона мешкає, навчається, працює. Вона знає, як свій потенціал реалізувати.
Тримаючи у фокусі це визначення якісної освіти, перейдімо до конкретних інструментів оцінювання. 1 лютого відкрилася реєстрація на ЗНО, а напередодні був тривожний сигнал: УЦОЯО недоотримало майже 120 мільйонів гривень. Що це означає для цьогорічного ЗНО та вступників?
Поки що це нічого не означає для вступників. Ми робимо максимум, щоб забезпечити всі необхідні процеси ЗНО. Справді, на жаль, у нас немає п’ятої частини нашого бюджету. Це ставить під сумнів можливість виконання певних освітніх оцінювань, за які ми відповідаємо. Окрім ЗНО, це ще й магістерські вступні іспити, PISA, моніторинг, сертифікація — і це все коштує певних грошей. На мій погляд, ми не можемо нічого відкинути. Це частини одного великого пазла, який називається освітнє оцінювання у сфері загальної середньої, вищої та професійної освіти. Якщо не отримаємо достатнього фінансування, у певних оцінюваннях доведеться змінювати процедури. Увесь наш бюджет — це близько 560 мільйонів гривень. Для держави це не такі великі гроші. Міністр освіти гарантував, що ми отримаємо кошти в повному обсязі. Тому сподіваюся, ЗНО й інші іспитування цього року відбудуться.
Щороку сезон ЗНО — це батл: одні гучно критикують, інші завзято захищають. ЗНО — поза сумнівом, одне з найуспішніших досягнень за роки незалежності. На сьогодні це єдиний прозорий інструмент для вступу. Але також очевидно, що ЗНО потребує змін, вдосконалень і реформувань. Які зміни — найпотрібніші і які нововведення вже показали себе ефективними?
Щорічні баталії про ЗНО — це плюс. Громадянське суспільство зростає там, де є діалог. Якщо подивитися на тести ЗНО, то вони значно змінилися за останні роки. Так, одне-два завдання на рік викликають подив або застороги. Але порахуйте: ми щороку розробляємо тести для 13 предметів, це 39 тестів, кожен з яких має в середньому 60 завдань. І це лише основна і додаткова сесії ЗНО, а є ще пробна. Ми випускаємо реально тисячі завдань на рік. Якщо одне викликає негатив, а потім виявляється, що це суб’єктивне ставлення когось, то нічого поганого в цьому немає. Звісно, сама система потребує розвитку. Ми це розуміли й у 2017 році, коли за підтримки МФ «Відродження» розробили «Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти до 2030 року». Це великий документ, де ми фактично описуємо проблеми, які постають перед нами із впровадженням концепції НУШ. НУШ потребуватиме нових оцінювань і загалом більше оцінювань. Зараз у нас немає інформації про те, що відбувається в початковій та середній школі на рівні країни. Є моніторинги, але вони не дають можливості зазирнути, що відбувається в конкретній школі. Тому ми зрозуміли, що оцінювання мають бути більш частими, відбуватися на ключових етапах і відповідати тому, чого вчить НУШ.
Нова українська школа потребує нового оцінювання?
Так. Насамперед адекватного оцінювання в початковій школі. НУШ ґрунтується на довірі, на співпраці. Але держава повинна знати, наскільки ця довіра та співпраця працюють, наскільки працює новий стандарт, чи працюють підручники, чи навчилися педагоги нових методик. Тому в стратегії ми запропонували ДПА у 4-му класі. І ця ДПА має бути компетентнісною, коли дитину майже не просять відтворювати навчальний матеріал. Натомість вона має показати, наскільки здатна його використовувати.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Найперше потрібно оцінювати дітей з мовно-літературної та математичної освітніх галузей. Чому? Тому що це основні галузі для подальшого поступу. Маємо побачити, наскільки дитина здатна прочитати текст, проаналізувати його, знайти в ньому ключові речі, вміти відповісти на запитання, відповіді на які не подані явно. Тобто не просто написати, як звали головну героїню. А вміти проаналізувати кілька абзаців тексту, зрозуміти, що з героїнею відбулося, хоча прямо про це не сказано. Навіть такі речі, як стиль тексту чи форматування, важливі для сучасної дитини, адже ми живемо у світі презентацій та цифровізації.
Те саме з математикою. Це не тільки про додавання, віднімання, множення. Це про те, щоб побачити математику в життєвій ситуації. Інструмент оцінювання з тим самим концептом ми пропонуємо й після 9-го класу. Тут це навіть важливіше, адже НУШ передбачає створення ліцеїв. І якщо якийсь ліцей — суперпопулярний, то потрібно дати інструмент відбору найкращих кандидатів для навчання в ньому. ДПА після 9-го класу відрізнятиметься за структурою, формою і поданням від ЗНО, адже буде проводитися в школах.
Зрештою оцінювання після 12-го класу. Тут має з’явитися більше завдань з відкритою формою відповіді, більше можливостей для випускника показати, що насправді він розуміє. У Польщі є «матуральні екзамени» — це так званий іспит на дорослішання. І ми також маємо прямувати до такої функції ДПА: засвідчувати «когнітивну зрілість» молодої людини, її готовність брати відповідальність. Так от, я із захопленням дивлюся на польські тести з історії: потрібно проаналізувати кілька історичних джерел, зрозуміти, про які події чи культурні явища йдеться, написати власний текст про ті складні геополітичні процеси, що стали наслідком подій. Подібні завдання, але не відкритої форми відповіді, є й у ЗНО.
Відкритих завдань дуже бракує в ЗНО.
Дуже бракує. І ми готові давати такі завдання в ЗНО, але це справді величезні фінанси. Не так на те, щоб розробити їх, як на те, щоб потім їх оцінити. Зараз маємо завдання з відкритою формою відповіді в тестах з української мови та літератури, іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська), математики. Це ті ключові предмети, в яких без цієї відкритої частини взагалі неможливо оцінити рівень навчальних досягнень.
Однак все одно залишається підхід «натаскати на ЗНО». Мовляв, ми знаємо, що ви в нас запитаєте, то ми це і вивчимо. З другого боку, ЗНО перетворюється на справжню життєву драму. Підліток думає: «Якщо не складу ЗНО, це кінець світу». Як із цим бути?
Тут можу посперечатися: наші тести дедалі більше стають такими, що вимагають систематичного вивчення предмета. Я розумію стрес випускників в 11-му класі. Але якщо регулярно вчитися всі 11 років, я, як математик, гарантую: у вас не буде жодної проблеми на ЗНО. Ми відзняли низку вебінарів з усіх навчальних дисциплін, де розповідаємо, як набрати хороший бал. Наші фахівці навпаки кажуть дітям: «Погляньте, це завдання суперпросте. Це — з 7-го, це — з 6-го, а це — з 5-го класу». А тиск і драматизм випускників часто пов’язані не із самим ЗНО, а із завищеними очікуваннями.
От минулого року в основній сесії ЗНО з мови і літератури була тема про стереотипи. І це класна тема, що дозволила багатьом отримати високі бали. Та ми бачили деякі роботи — прекрасно написані, але не на цю тему. І людина отримує 0 балів. Що це може бути? Тільки хвилювання. Бо репетитор з тижня на тиждень казав: «Пиши, пиши, пиши. Не знаєш — пиши. Будь-що. Багато пиши. Вони не розберуться». Ні, налаштування має бути зовсім іншим: «Уважно читай, про що тебе запитують. Це звичайна суспільно-популярна тема, яка обов’язково має певний зв’язок із тобою як особистістю». Хочу сказати всім одинадцятикласникам: мета тесту ЗНО — не загнати тебе в глухий кут, а дати можливість показати максимум своїх знань. А вчителів прошу: якщо таки вирішили «натаскати» дітей на складання ЗНО, «натаскайте» їх на вирішення завдань із дробами. Операції з дробами завжди є в тестовому зошиті. І ніколи не буває, щоб їх розв’язали більш ніж 90 % учнів. Ніколи! Хоча дроби вивчають, починаючи з початкової школи.
Минулого року якраз найбільше обговорювали тему математики: мовляв, 30 % вступників не подолали поріг склав/не склав. Як маємо сприймати ці показники?
Справді минулого року рекордна кількість учасників не подолали поріг склав/не склав. Але коли з того зробили галас у ЗМІ, це теж про нерозуміння основ математики. Адже минулого року математику складали на 100 тисяч учасників більше, ніж у попередні роки. Тож коли порівнюємо умовні 13 % і 31 %, то видається, що це просто катастрофа. Але це відсотки від якого числа? З другого боку, маємо визнати: у нас таки не все гаразд із математикою у школі. Це нам показало PISA 2018: 36 % 15-річних підлітків не впоралися із завданнями.
Тоді про це писали як про PISA-шок. У 2022 році Україна знову бере участь у цьому міжнародному дослідженні, і головна увага цього разу — саме на математиці. У рамковому документі PISA математику визначають дуже широко, як філософське поняття. Як ми маємо змінити наше сприйняття математики з огляду на PISA?
Коли ми з вами говорили про те, як я уявляю якість освіти, я не просто так сказала про досягнення в житті звичайних людей. Людей різних професій — робітничих, інженерних. У PISA ми орієнтуємося на умовно середнього громадянина. Це прагматичне бачення математики. І коли маємо понад 30 %, що не впоралися із завданнями з математики, то розуміємо: через 10 років, вийшовши на ринок праці, ці люди будуть функціонально нездатними та неефективними. Кожен із нас колись робить ремонт, платить у магазині, отримує кредит. Обрати вигідніший кредит чи тарифний план — це якраз про математичну грамотність. Математика допомагає людині приймати зважені рішення і планувати життя.
Чим буде особливе PISA 2022?
Провідною галуззю дослідження буде саме математика, тож завдань із математики буде багато. До того ж анкета міститиме питання про математичні практики, математичну грамотність, про звички, про ставлення 15-річних підлітків до математики, про те, які методи використовує вчитель на уроках математики. Тобто це і ставлення, і практики, і як використовуєте в житті, і що ви думаєте про математику. І, звичайно, комп’ютерний аспект. Прекрасно, що ми долучаємося вже до комп’ютерного PISA, тому що завдання з математики, побудовані в комп’ютерному середовищі, — це просто супер. Це й імітація програм на кшталт Excel, коли у вас є певні набори даних і потрібно з’ясувати, які висновки на основі цих даних ви зможете зробити. Це і можливість моделювання певних програм, коли просять алгоритм поправити, внести доповнення. Це абсолютно необхідні навички сучасної людини. За результатами PISA 2022 ми зможемо дуже глибоко поглянути на математичну грамотність наших підлітків.
Наостанок нашої розмови не можу не запитати про дистанційне навчання. Повернімося до метафор: як, на вашу думку, Україна впоралася із викликами дистанційки? Яка це була дорога? Очевидно, що це не був автобан чи хайвей.
Не хайвей, але й не ґрунтовка (сміється). Починали ми на дорозі з бетонних плит — щось таке напівготове. Але виїхали на нормальну асфальтовану вулицю. І якщо ми у своїх мріях порівнюємо себе з Естонією, то маємо зважати: у них ще до пандемії рівень використання комп’ютерів у школах був ледь не 100 %. Отже, вони були значно більш готові, ніж ми. Вважаю, що наші вчителі абсолютно незламні. Попри очевидний стрес і те, що переважна більшість українських педагогів не мали домашнього офісу, усі швидко призвичаїлися і навчилися. Школи переосмислили себе, а вчителі — себе. Навіть у найвіддаленіших місцинах школи знайшли можливість провести інтернет, узяти ноутбуки. Тож зараз ми на повній швидкості їдемо цією дорогою. А головне: пандемія — це минуще. А здатність швидко перемикатися між форматами навчання, мати змогу переглянути пропущений урок на платформі ВШО — це залишиться з нами як новий важливий досвід.
