Як влаштоване інтегроване навчання в Польщі

cover_poland
Автор тексту: Марта Приріз

Із 1 вересня молодші українські школярі почнуть опановувати інтегрований курс під назвою «Я досліджую світ», який об’єднає відразу 7 освітніх галузей. І якщо для нас це нове віяння, то в Польщі інтегрувати предмети почали 19 років тому. Що з того вийшло нам розповів Радослав Шиманьські — докторант відділу педагогіки та психології Шльонського університету, дитячий нейрологопед. Пан Шиманьські є саме тим методистом, який розробляв вказівки із цієї теми для всіх вчителів початкових класів у Сємяновіце-Шльонські.

poland

Як відбувся перехід

У Польщі інтегроване навчання запровадили ще у 1999 році. Утім, реалізувати його вдалося лише для молодшої школи — 1-3-х класів.

Була пропозиція запровадити інтеграцію в 4-8-х класах також, але не вдалося через проблему із фахівцями-предметниками. Бо далеко не завжди вчитель, який добре знає біологію, на такому ж рівні володіє, наприклад, хімією. Отож, на думку польських освітян, результати такого навчання могли бути сумнівними.


Я не знаю жодної школи, де в 4-8-х класах застосовують інтегроване навчання. Бо ми прив’язані нашими традиціями до предметного. Це зручно дітям. Напевно, вчителям також.


До вересня 2017 року інтегроване навчання в Польщі мало форму більше тематичної, тобто змістової, інтеграції. Поділ на предмети зберігався. Приміром, на математиці діти рахували білок, на уроці рідної мови — писали про них, на природознавстві — вивчали особливості їхнього життя, а на уроках малювання — малювали їх.

За розрахунками польських фахівців, окрім цілісного розуміння світу, інтегроване навчання має навчити дітей бути більш комунікабельними, працювати в команді та проявляти креативність.

Нові вимоги

Із вересня минулого року ситуація змінилася. Дорота Дзямська, авторка методики «Навчання через рух», написала нові програмні положення. З’явилося розпорядження Міністерства освіти Польщі, що ґрунтується на концепції професора Ришарда Венцковского. Згідно з розпорядженням, вчителі 1-3-х класів зобов’язані використовувати комплексний інтегрований підхід до навчання.


Окремо тепер вивчають лише релігію та англійську мову.


Однак особливість розпорядження Міністерства освіти в тому, що вчителі самі обирають, якими конкретно способами впроваджувати інтегроване навчання на уроках. Тобто можуть самі обирати навчальні матеріали та адаптувати їх до потреб конкретного класу та конкретних дітей.

Особливості концепції

Концепція Венцковского, на яку нині спирається польська школа, включає чотири аспекти інтеграції.

Перший — інтеграція на рівні діяльності. Тобто способи, якими інтегрують предмети. Наприклад, учні отримують ілюстрацію будинку. А на її основі вчителі розробляють навчання з окремих предметів — математики, музики та біології. Тобто, діти не виготовляють на різних уроках будинки, а виконують активності, пов’язані із цією темою. Рахують будинки, співають про домівку чи вивчають, які рослини і тварини можуть знаходитися в домі.

Другий — інтеграція, пов’язана з методами та формами. Польських вчителів заохочують використовувати креативні методики: брейнстормінг, відігравання сценок, стратегічні ігри, техніки швидкого запам’ятовування та інші.

Третій — інтеграція на організаційному рівні. Тобто: як організовувати навчальний простір для якнайкращого засвоєння теми.

Четвертий аспект — інтеграція на рівні вмісту. Як зробити так, щоб теми гармонійно доповнювали одна одну, сприяли вивченню повної картини світу, однак не повторювалися.

Хоча з вересня надійшло розпорядження про цілковиту відмову від предметного навчання, у реальності це виглядає по-різному. Є школи, в яких досі викладають з поділом за предметами. Предметний поділ звичніший і для вчителів, які самі так навчалися, і для батьків учнів. Доволі складно відійти від чогось традиційного.

Окрім того, іноді самі діти потребують класичного навчання, яке передбачає спокій і «нормальність», коли можна спокійно сконцентруватися, засвоювати предмет впродовж цілого уроку.

Наскільки це ефективно

Хоча історія інтегрованого навчання в Польщі налічує вже майже 20 років, конкретних ґрунтовних досліджень щодо його ефективності досі мало.

Власне дослідження проводила професорка Едита Грущик-Кольчинська, яка є авторкою методики вивчення математики. За його результатами пані професорка виступає проти повної інтеграціїї предметів.


Стверджує: там, де діти на уроці математики вивчають не безпосередньо математику, а ліплять, танцюють і пишуть, засвоєння знань не є ефективним.


А от часткова інтеграція може, навпаки, допомагати в засвоєнні знань.

Труднощі, які виникають

Польські школи нині мають значні проблеми з підручниками. На початку запровадження інтегрованого навчання, у 1999-му, учні 1-3-х класів отримували один підручник для всіх предметів. Зараз таких нових підручників поки не надрукували.


Дітям видають кілька книг, однак вони абсолютно не адаптовані до інтегрованого навчання.


Друга проблема — вчителі досі мусять записувати в документах: скільки провели уроків з польської мови, англійської, математики. Інтегроване навчання передбачає, що вчитель сам вирішує, як розподілити необхідні навчальні години з кожної дисципліни під час уроку.

Однак насправді польських вчителів змушують звітувати про кожен урок, який триває 45 хвилин.