Скільки грошей потрібно на реформу освіти? Як фінансування розподілено на 2021 рік та чому освіта потребує сьогодні найбільше коштів? Про все це на засіданні Секторальної групи МОН розповів генеральний директор директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик Олександр Пижов.
Зарплати вчителям: перевіряють наповнюваність класів
Як профінансували освітні реформи у 2021 році?
Спочатку про цільові кошти. Загальна сума субвенцій — 103,7 млрд грн. Це приблизно у п’ять разів більше, ніж торік (20,1 млрд грн).
Освітня субвенція — це традиційно одна з найбільших статей розходів, адже йдеться про зарплату 400 тисячам українських учителів у 1463 територіальних громадах. Нині це 99,7 млрд грн. Вона потребує цьогоріч більше коштів через збільшення мінімальної зарплати. У 2020 році на ці потреби пішло 80,9 млрд грн. Однак коштів отримано на 3 млрд грн менше, ніж планувалося.
МОН переконане, що розподіл коштів на місцях відбувається подекуди нераціонально. Скажімо, в Україні є понад 5300 малокомплектних шкіл, де навчається менш як 100 дітей. Територіальні громади мають об’єднувати їх, шукати можливості для забезпечення шкільного транспорту. На це гроші йдуть централізовано. На 2021 рік місцевим бюджетам спрямовано 487,4 млн грн на придбання шкільних автобусів. Але оптимізація поки що відбувається повільно. Через це торік на малокомплектні школи неефективно використали 1,5 млрд грн — вважають у Міністерстві фінансів.
Тому Міністерство освіти і науки підготувало інформаційні довідки для територіальних громад, де наведені розрахунки розподілу субвенції. Кошти завжди спрямовували до закладів освіти з урахуванням наповнюваності класів. Але у 2021 році ввели новий параметр: фактична наповнюваність класів.
Наповнюваність класів учнями для обласних бюджетів має становити 20, а для Києва — 28 дітей. Цікаво, що насправді в столиці у класі може бути від 8 до 37 дітей. Так, 37 учнів у класі в сучасній школі № 333, що була відкрита чотири роки тому на Осокорках. А ось у маленькій школі № 22 на Відрадному — лише по 8 учнів у класі.
Часом класи відвідує значно менше дітей, ніж це передбачено на папері. Наприклад, якщо для певної територіальної громади розрахункова наповнюваність класів становить 14 учнів на клас, а фактична (середня) наповнюваність класів — 11,8 учня на клас, то розрахункова наповнюваність для такої громади зменшується шляхом зменшення різниці між показниками до 20% (14-(14-11,8)х80% = 12,24) та після заокруглення становитиме 12 учнів на клас.
Якщо фактична наповнюваність класів є меншою за нормативну або заклад є малокомплектним, різницю в кількості ставок педагогічних працівників має покривати місцевий бюджет.
НУШ: на комп’ютерне обладнання — найбільше коштів
На другому місці за обсягом — субвенція НУШ, а це 1,42 млрд грн (торік виділяли 1,06 млрд грн).
Серед них 400 млн грн виділено на підвищення кваліфікації педагогів. Кошти розподіляються на тренінги, курси та інші форми навчання для вчителів, які викладатимуть у пілотних 5-х класах НУШ, у 1-х класах НУШ, асистентів вчителів (103 млн грн) та деяких інших категорій вчителів, які працюють за новим Держстандартом. А також на проведення супервізій (26 млн грн) та підвищення професійної майстерності вчителів 5–11-х (12-х) класів за замовленням шкіл (272 млн грн).
У навчанні вчителів початкової школи найбільше уваги приділяють таким темам: формувальне оцінювання учнів, ігрові методи навчання, інклюзія, використання цифрових технологій і технологій дистанційного навчання.
У навчанні вчителів 5–9-х класів: формування ключових та предметних компетентностей, впровадження діяльнісних методів навчання, інклюзія, використання цифрових технологій і технологій дистанційного навчання.
Переважна більшість коштів (1,02 млрд грн) іде на закупівлю засобів навчання та обладнання. Але до придбання таких речей має долучатися і територіальна громада. До слова, у містах, де понад 40 тис. мешканців, 30% має йти з місцевого бюджету. Якщо в містах і селах менше населення, тоді лише 10%. Для тих, хто перебуває в особливих умовах (гірські села, населені пункти на лінії зіткнення), — лише 5%.
Із травня 2021 року школам дозволили закуповувати меблі для навчальних кабінетів початкової школи, в яких навчатимуться учні перших класів у 2021/22 навчальному році. На це має бути витрачено 35% суми. 40% коштів має піти на комп’ютерне обладнання.
Під час придбання обладнання слід дотримуватися вимог, наведених у Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти і Типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.
Усе це ще попереду, адже через нюанси нарахування коштів через Держказначейство, наразі вони ще не дійшли до територіальних громад.
«Спроможна школа»: оновлять 300 шкіл
Субвенція «Спроможна школа для кращих результатів» порівняно з попереднім роком збільшена вдвічі та становить 1 млрд грн. На ці кошти мають оновити 300 шкіл. У першу чергу подбають про інклюзивне середовище, доступність шкіл для людей з особливими освітніми потребами (наприклад, про пандуси), а також про заплановані реконструкції, капітальні ремонти та нові школи.
У 2021 році введено цілкому нову субвенцію для реагування на COVID-19. Вона становить 1 млрд грн. Частково ці гроші підуть на придбання масок, респіраторів, щитків, рукавичок, дезінфекторів, термометрів тощо. На це спрямовано 20 млн грн. Але переважну більшість коштів (980 млн грн) витратять на придбання ноутбуків для вчителів, щоб організувати якісне дистанційне навчання.
У такому ж розмірі, як торік, залишилася субвенція на державну підтримку особам з особливими освітніми потребами — 0,5 млрд грн.
