Головні дебати країни: Якою бачать Україну майбутні президенти

На дебати тих, від кого насправді залежить майбутнє України — учнів та вчителів — запрошує керівниця освітніх проектів «Освіторії» Анна Сидорук

Стадіон, так стадіон!

За кілька годин до дебатів між кандидатами в президенти на «Олімпійському» у Новопечерській школі відгриміли власні дебати. Теж на стадіоні, але між учнями та вчителями. А замість політичних викрутасів — відповіді на найжорсткіші запитання: «Як виховати змінотворців?», «Яким має бути вчитель, що створює майбутнє?», «Куди рухатися Україні та якою її бачать діти через 10, 20 і 30 років». І все — за правилами ненасильницької комунікації та з повагою одне до одного.

Усе це робиться тому, що просто зараз за шкільними партами сидять майбутні президенти та міністри, науковці, бізнесмени та інші змінотворці. І в першу чергу від учителів залежить те, з якими цілями та цінностями покоління Z прийде змінювати країну та світ. Тож «Освіторія» пропонує і вам оцінити найцікавіші тези від зірок шкільних дебатів, які передують виборам головного вчителя країни — Global Teacher Prize Ukraine. До слова, прийняття заявок відкрито і все у ваших руках!

Знайомтеся, команда учнів:

Нікіта Шульга, співзасновник проекту «Компола», учень 8-го класу

Аріна Сафронова, учениця 11-го класу, переможниця Канадського літературного конкурсу, учасниця конкурсу для молодих підприємців Diamond Challenge

Влада Петрусенко, учениця 11-го класу, переможниця Європейської олімпіади з математики для дівчат

Аліна Захарчук, учениця 7-го класу, майстер шкільних дебатів, учасниця Міжнародної олімпіади з робототехніки

…і команда вчителів:

Юрій Гайдученко, вчитель української мови та літератури, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine

Станіслав Федосєєв, вчитель математики та логіки, інстаграм-блогер

Юлія Павленко, вчителька зарубіжної літератури в Київському національному лінгвістичному університеті та в Ліко-школі

Анастасія Євдокимова, вчителька української мови та літератури, координаторка поетичної сцени «Книжкового арсеналу»

Якою ви бачите Україну в 2030 році?

Команда учнів

Бачимо Україну-2030 такою:
Українська спільнота рухається в одну сторону, її не розриває від колапсів і конфліктів.
Градус нетерпимості до нацменшин та ЛГБТ-спільнот — мінімальний або взагалі відсутній.
Максимальна інтеграція технологій та прогрес у всіх галузях.

Команда вчителів

Ми, вчителі — не учасники шоу на популярних каналах! Ми не знаємо, яким буде майбутнє через 10 років, бо не розкладаємо пасьянс і не ворожимо на кавовій гущі. Але можемо припустити:
Українська мова та національні символи — велика цінність для всього народу.

Лідируємо в рейтингу найщасливіших країн, адже ми — адепти позитивного мислення.
Суспільство толерантне, гнучке й відкрите, вміє будувати діалог.
Громадяни розуміють і втілюють принцип «зміни починаються з себе».

Ведучий дебатів Олександр Тодорчук

Як потрібно виховувати учня, який в майбутньому стане Президентом України?

Команда учнів

Освіта учня, який в майбутньому стане президентом — сучасна, без присмаку пострадянських методів.
Такого учня мають виховувати не з мотивацією обійняти високу посаду та вкрасти щось у держави, а стати рушієм змін.
На жаль, якість вищої освіти в Україні не сприятиме попередньому пункту, тому виш майбутньому президенту варто закінчити за кордоном! А потім приїхати з великим багажем знань і «змінотворити».

Майбутнього президента мають навчити чути іншого і влучно висловлювати думки, він має розуміти цінність команди та йди на вибори з готовою командою.

Команда вчителів

Ми щодня виховуємо громадян України і не знаємо, хто з них стане колись президентом. Глобально до цієї посади не готують у жодній школі чи університеті. Але ми точно хочемо, щоб майбутній президент знався на культурі, адже ці знання формують «серцевину» особистості.
Віримо, що майбутнього президента виховують у школі, де уроки української мови — щодня. Йому прищеплюють навички критичного мислення. Ця людина гнучка до викликів. Дуже хочеться, щоб і англійську мову він знав бездоганно, щоб бути на рівних зі світовими лідерами.
Потенційного президента готує кожна родина!

Яким має бути вчитель, що виховує майбутнє?

Команда учнів

Це вчитель, який в ідеалі розвинув скіл критичного мислення. Він має бути готовим до змін і вміти приймати свої помилки та казати «Так, ось тут я був неправий».

Такий вчитель вміє чути дітей. Не просто слухати, розумієте?
Учитель майбутнього — джерело креативу, вміє зацікавити дитину. Бути психологом і тьютором (два в одному), знаходити підхід до кожного учня.

Не треба намагатися бути скарбницею знань! Вчитель має розповісти дітям, як правильно шукати та аналізувати інформацію в мережі.

Такий вчитель дуже любить свій предмет, а не вдає любов, «бо зарплата». Що вчитель зможе вкласти в дитину — так вона й проявлятиметься в дорослому житті.

Команда вчителів

Цей вчитель перебуває в гармонії з собою та оточенням. Фундаментальна потреба для вчителя — любити дітей.
У вчителя майбутнього розвинені звички високоефективної особистості: він проактивний, бере відповідальність за власні вчинки і рухається тільки вперед. Вміє виставляти пріоритети. У нього високі показники емоційного та соціального інтелекту. Гнучкий і мобільний. Має навичку емпатичного слухання. Заточує пилку та навчається постійно в усіх сферах життя. Всі ці поради — від Стівена Кові, але вони як ніколи на часі.

Що має змінитися в шкільній освіті України?

Команда учнів

Звичайні підручники скоро «вимруть». Вже зараз варто почати їх заміну інтерактивними. Нам треба комп’ютеризувати всі школи України. Доступ до інтернету дає нам змогу робити багато цікавих речей, а не всі ці банальні вправи в зошитах.
Проектна робота! Її має бути більше. Так ми не тільки висловлюємо думки, а й вчимося презентувати їх у певній формі іншим.

Пропонуємо вчителям прибрати контрольні роботи — не бачимо в них сенсу, адже через хвилювання учні втрачають концентрацію.
Замість олімпіад та всеукраїнських конкурсів пропонуємо проводити дебати — треба навчити учнів говорити на публіку, круто висловлювати свої думки та знання.

Більше уваги до розвитку лідерських навичок учнів, будь ласка! Дайте нам такі вміння, які ми одразу застосуємо в житті.
Учням треба більше вибору. Ми хочемо обирати, що і в яких пропорціях вивчати — комусь більше потрібна математика, комусь — мови. Хочемо поглиблено вивчати те, що цікаво, за рахунок того часу, який потенційно втрачаємо через нецікаві нам дисципліни.
Нас не треба насильно заганяти в кабінет за допомогою звуку шкільного дзвоника! Це вбиває мотивацію та пригнічує душевну радість від навчання. Ідеальний варіант — щоб дитина мала вибір — прийти на урок чи не прийти.

Це формування особистої відповідальності. Вчителі так зрозуміють, що їхня манера викладання подобається чи, навпаки, геть нецікава дітям. Але нам подобається, що вже зараз українські вчителі мають багато свободи щодо наставляння дітей — вони справді мають не стільки вкладати нам у голови знання, скільки стати нашими менторами та вчити здобувати знання самостійно.

Команда вчителів

В українській освіті бракує мобільних і гнучких вчителів, які хочуть і можуть змінюватись, якщо така потреба назріла.
Учні казали про потребу скасувати дзвоники та зробити формат уроків вільнішим. Але чи готові вони до такої свободи? Мають змінитися не тільки способи викладання, а й рівень мотивації учнів до опанування нового.

Хочеться, щоб більше шкіл в Україні переходили на модель «змішаного навчання», коли школяр може обирати власну траєкторію. Мріється про таке шикарне матеріально-технічне забезпечення шкіл, як у Фінляндії.

У навчальному процесі важлива підтримка учнів вчителями і навпаки, батьками учнів і навпаки, батьками вчителів і навпаки. І тоді все у нас з вами буде добре! Фінляндія та Естонія тоді відправлятимуть вже до нас свої освітні десанти.

Чи розуміють вчителі покоління Z? У чому його особливість?

Команда учнів

Покоління Z — люди, які народилися після 2000 року. Їхній світ наповнений технологіями та комп’ютеризований. Вони не бачать сенсу в паперових навчальних ресурсах. Нас, до речі, часто називають «найтупішим поколінням, яке деградує і сконцентроване на соцмережах, тому не спрямоване на розвиток» — це ми теж знаємо.

Але рухаємося вперед! Ми дійсно не можемо концентруватися на чомусь одному довго. Нам треба розбивати великі місії на маленькі завдання. Нам треба більше візуальних матеріалів для розуміння подій і явищ. Нам треба, щоб було весело, а не громіздке нудне завдання на дві години, через що ми просто втрачаємо концентрацію.

«Ви дуже багато часу витрачаєте на телефони!» —кажуть нам дорослі та дорікають, що ми недоотримуємо живого спілкування. Але така наша потреба, змиріться! До того ж на комп’ютерних іграх люди заробляють мільйони, на Instagram також.

Команда вчителів

Це покоління відкрите всім новим горизонтам, і в цьому його величезна перевага. Воно гнучке до змін. Підводним камінням такого візуального технологічного «інтерфейсу» є згадане вище учнями невміння концентруватися, заміна живого спілкування гаджетами. Завдання освіти, яка має змінюватися, — згладжувати гострі кути між цифровою та паперовою епохами. Цифрова епоха теж має базуватися на «живому» фундаменті — інакше лопне, як мильна бульбашка, зламається, як шпиль Нотр-Даму.

Залишити відповідь