Фашизм, рашизм, нацизм: як пояснити ці слова дітям?

8 травня відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. А на початку травня Верховна Рада України офіційно визнала політичний режим росії рашизмом і засудила його. Що таке рашизм, нацизм та фашизм? Як пояснити ці слова дітям? Яка різниця між нацизмом та націоналізмом? Чому ми називаємо ворогів  «рашистами», а вони нас — «укрофашистами». Відповідаємо на типові запитання учнів про складні терміни.

1. Що таке нацизм?

Гітлер та його прихильники в Німеччині ніколи не називали себе ані фашистами, ані нацистами, а лише націонал-соціалістами (від назви партії «Націонал-соціалістична німецька робітнича»), стверджують експерти. У 1920-х роках політичні супротивники націонал-соціалістів прозвали їх нацистами.  Адже це слово не лише нагадувало скорочення «націонал», а й було широко поширеним зневажливим синонімом слова «селюк». Наці — це скорочене ім’я Ігнацій, що поширене в сільській місцевості Баварії.

Нацизм відзначався вірою в особливе походження німецької нації, псевдоісторичні та псевдобіологічні докази цього, уособлення всіх рис нації у вожді, який одноосібно вирішує долю країни, необхідність заради чистоти нації триматися осторонь представників інших націй. Більшість націй, за ідеологією нацизму, слід було підкорити, а частину — взагалі знищити.

У Мюнхені, столиці націонал-соціалістичного руху, мер Філер відкрив меморіал Freikorps, створений скульптором Фердінандом Ліберманном. 1942 рік
Джерело: Цифровий архів Нью-Йоркської публічної бібліотеки

2. Що таке патріотизм та націоналізм?

Патріотизм — це любов до країни. Це поняття завжди подається як позитивне.

Націоналізм — це любов до своєї нації. Але ворожа ідеологія протиставляє патріотизм і націоналізм. Найлегший варіант такого викривлення: країна може бути багатонаціональною, тож націоналізм нібито обирає лише одну націю і заважає любити всю країну. Але патріотизм та націоналізм — різні почуття, які не заважають одне одному. Хіба любов до батьків заважає любити всю велику родину з бабусею, дідусем, кузинами й іншими рідними?

Також інколи патріотизм визначають як активне, дієве прагнення покращувати свою країну. А націоналізм — більш у площині почуттів, це любування особливостями своєї національної культури, менталітету, побуту.

3. Чи можна ототожнювати націоналізм та нацизм?

Звісно, ні, це один із прийомів ідеологічної підміни понять, якими користуються пропагандисти рф. Як уже неодноразово пояснювали у ЗМІ, націоналізм не вважає інші нації гіршими, не прагне встановити панування над ними. Зазвичай акцент робиться на відстоюванні власного суверенітету, народної самобутності, збереженні національної ідентичності. Особливо гостро це питання стоїть, коли є загроза знищення мови, національної самобутності, коли хтось заперечує саме існування нації або намагається асимілювати її. Націоналізм не любить лише поневолювачів і тих, хто зазіхає на права цієї нації.

Нацисти також грали на націоналістичних почуттях німців, аби привернути до себе прихильність. Але надалі висунули ідеї, що протирічать націоналізму: любов до нації замінили любов’ю до вождя як до нібито уособлення нації. Закликали панувати над іншими народами, знищувати тих, хто не відповідає певним ідеалам, розширювати життєвий простір через захоплення чужих територій.

4. Що таке фашизм?

Фашизм виник у 1919 році в Італії з появою Італійського союзу боротьби та його ідеї відродити велич Римської імперії. Італійське слово «фашіо» у перекладі значить «сніп». Це метафора: сила — в єдності, адже сніп значно важче переламати, ніж окремий колосок. У цій ідеології також ішлося про винятковість та вищість італійців. Надалі фашизмом стали називати будь-яку ідеологію, що має певні риси: прагне підкорити інші нації.

Якщо держава ставить за базу національну ідею, як, наприклад, в Ізраїлі, але не прагне встановлювати диктат над іншими народами, це не фашизм.

На великому зібранні фашистської молоді, коли дуче оглядав марш своїх молодих послідовників, він виявив серед них контингент гітлерюгенду. Молодь марширує як один. 1940 рік
Джерело: Цифровий архів Нью-Йоркської публічної бібліотеки

5. Звідки словосполучення «німецько-фашистські загарбники»?

Історично воно є помилковим, адже точніше казати «німецько-нацистські». Та в Радянському Союзі ідеологи мали наказ називати ворогів виключно «фашистами». Справа в тому, що в 1930-ті роки Радянський Союз намагався будувати партнерські стосунки з Німеччиною, у 1939 як союзники вони разом захопили та поділили Польщу. У цей період пресі важливо було наголошувати на спільних рисах, тож німецьку керівну партію звали націонал-соціалістами. Мовляв, будувати соціалізм та любити націю — позитивні моменти. Але коли Німеччина напала на Радянський Союз, слід було швидко створити образ ворога і позбутися цих позитивних асоціацій. За словами Сталіна, «З того часу, як гітлерівська партія стала прагнути світового панування, вона перестала бути націоналістичною». Відтоді ворогів називали виключно «фашистами».

6. А чому в рф українців називають фашистами?

Це ще один пропагандистський трюк. Традиція звати так опонентів має витоки ще з 1920-х, коли нацистів якраз фашистами не називали. Кого тільки, за свідченням ЗМІ, не ототожнювали з італійськими фашистами! У радянській статті 1928 року так називали буржуазію, «англосаксів», консерваторів, соціал-демократів, комуністів, які не підтримували лінію партії, — будь-кого, кого назве вище керівництво. Агентами фашизму нарікали тих, хто говорив щось про Голодомор у той час, як він відбувався. Парадокс, але навіть Польщу, в яку Німеччина та Радянський Союз ввели війська, теж іменували в пресі фашистською.

Після завершення Другої світової війни ті, кого називали «ворог народу», тепер стали «посібниками фашистів». Так радянська влада маніпулювала словами, щоб навіювати ненависть та максимально вимикати критичне мислення. Наприклад, так звали підлітків, яких нацисти примусово вивезли на роботи до Німеччини.

7. Це розпочалося після повномасштабного збройного нападу?

Ні, задовго до того. Щойно з’явилися підозри, що Україна сприймає незалежність, яку виборола у 1991 році, як реальність, а не як формальність. До Помаранчевої революції 2004 року, згідно з опитуваннями, лише третина росіян знала, що Україна — це окрема країна, а не регіон рф. Народний спротив проти приведення до влади з порушенням прозорості голосування чергового проросійського політика налякав владу рф. Розпочалася інформаційна атака, де серед різноманітних абсурдних звинувачень та ярликів були й такі: «Помаранчеві діти Третього рейху».

У 2007 році в петербурзі провели марш проти українського фашизму, представником якого назвали чинного на той час Президента Віктора Ющенка.

Окрім легкості підміни понять «націоналізм» та «нацизм», є ще нюанс, чому обрали саме таку назву. Асоціації, що пов’язані з Майданом, у типової пострадянської людини були безперечно позитивні: революція, бунт, народне повстання, барикади. Тож ідеологи намагалися перекрити це максимальним негативом. Утім, «козир» використовували обережно, адже це асоціація «незворотна»,  спонукає до агресії, знищення «фашистів», не залишає шансів повернутися до міфу про «дружбу з українським народом як з молодшим братом».

Другий Майдан, Революцію гідності 2014 року у ворожій пресі вже масово називали «фашистським переворотом». Відтоді мова ворожнечі в рф щодо українців лише посилювалася.

8. Чи всіх українців вороги називають нацистами?

За визначенням професора Єльського університету, відомого історика Тімоті Снайдера, рашисти називають нацистами всіх українців, що відмовляються вважати себе росіянами. Це просто визначення тих, кого збираються вбивати. 

9. Чому російська влада завжди агресивно реагувала на відстоювання незалежності України?

Певно, тому, що насправді сама виступає за фашистські ідеї, зокрема, підкорення або знищення України. І виступає давно. Ще 2000 року в підручнику «Основи геополітики» один з ідеологів рф олександр дугін доводив, що Україна не має існувати як окрема держава. У 2008 на саміті ООН путін заявив, що Україну не можна вважати державою, а якщо вона спробує вступити до НАТО, то «припинить своє існування».  

Як перевірити, чи є російські ідеї фашистськими? У 1995 році письменник та філософ Умберто Еко запропонував ознаки фашизму як явища (до них не входять такі зовнішні атрибути, як використання свастики або вітання з піднятою рукою). 

☑️

Культ традицій, заперечення прогресу 

Фашизм шукає цілі не в майбутньому, а в минулому. Мотивує не створювати щось нове, а нібито  відроджувати традиції предків. Італійські фашисти прагнули відродити славу Стародавнього Риму. У нацистській Німеччині оголошували себе нащадками арійців. У рф обґрунтовують винятковість «перемогами дідів», спадком Петра I, Івана Грозного, оголошують себе обраним Богом народом. Для консервативних цінностей у 2012 році вигадали окрему назву «духовні скрепи». Зараховують до них найрізноманітніші пункти, наприклад: пам’ять про колишні перемоги, патріархальні родинні стереотипи, повага до православних свят та класичної російської літератури, звісно ж, любов до путіна (без ідеалізації вождя фашизму не існує).

Настанови демократії, зміни у світі оголошують ознаками того, що Захід загниває. 

Ще один наслідок: якщо щось було нашим у минулому, воно наше. Нацисти вважали своїми території, де колись розселялися німецькі племена. У рф переконані, що їм належить усе, що належало російській імперії двісті років тому. 

☑️

Культ дії та зневага до роздумів, осуд критичного мислення

Такі погляди спонукають діяти, бо так сказали згори, а не обмірковувати. Мати власну позицію, критикувати загальноприйняте — це зрада. На тих, хто критикує офіційну позицію, у рф чекають штрафи, ув’язнення, визнання іноагентами. Арештовують навіть тих, хто вийшов із плакатом із зображенням мультяшного кота Леопольда. Мовляв, це натяк на припинення війни, а бажати нині миру — зрада. 

☑️

Індивідуалізм неможливий. Усе вирішує народ (вождь)

Індивідуальні бажання — нібито егоїзм, бо не на часі. На часі виконувати «святу волю народу». А що таке народ, якщо він не складається з особистостей? До нього належать загиблі пращури, а найкраще від імені народу говорить та діє вождь. Тож кожен має виконувати те, що він скаже. Усе це спостерігається в рф, де під час опитувань мешканці країни постійно кажуть, що не знають відповіді, але це правда, оскільки так сказав путін. Ознакою є й поправки до Конституції, що дали змогу путіну залишатися при владі до 2036 року. А також масові заходи на підтримку фюрера. 

☑️

Нормалізація війни, культ смерті

Гітлер писав, що війна для чоловіків — такий само нормальний процес, як пологи для жінок. Окрім засудження пацифізму, яке очевидне в рф, триває мілітаризація. Дошкільнят одягають у військову форму. Школярі на класних годинах та уроках постійно чують про те, що їхнє найвище покликання — віддати життя за країну. Фашизму притаманно робити акцент не на перемозі й подальшому щасливому житті, а на смерті. Людям кажуть, що сам факт смерті на війні робить їх героями (очищає, як злочинців із в’язниць, що їх набирають до групи Вагнера). Фашизм грає на релігійних почуттях і обіцяє рай за таку смерть, трактуючи по-своєму християнське вчення. Саме в цьому в проповідях переконує російський патріарх кіріл. 

Засновники фашизму писали, що фашист має вести вище життя, повне самозречення, заради інтересів держави, зневажати комфорт. У пресі рф Захід звинувачують у тому, що він надто сито та комфортно живе, а всілякі економічні негаразди не визнають за проблеми, мовляв, живуть духовним життям та вище цього.

☑️

Культ мачизму, зневага до слабких

Чоловік має бути воїном, брутальним, зневажати свої та чужі слабкості, його сила може бути на межі насилля, а ставлення до жінок — зверхнім та поблажливим. Саме дому демократичні лідери здатні визнати, що лікувалися від якоїсь хвороби, а путін, як будь-який фашистський ватажок, не дозволяє іншим навіть думки про проблеми зі здоров’ям. Токсичний жарт путіна про зґвалтування в політичній промові («терпи, моя красуне») теж про це. 

☑️

Зневага та страх перед іншими націями. Пошук зовнішніх ворогів

Фашистські режими вважають потенційними підлеглими всіх, хто говорить їхньою мовою. У Німеччині це були громадяни Австрії. Російськомовних мешканців України путін називає своїми людьми, попри їхнє самовизначення як українців та ставлення до нього.

А ще зазвичай збройну агресію починають, щоб порятувати своїх в іншій країні від утисків. Саме під цим приводом Німеччина ввела війська в Польщу у 1939 році.

Міф про світову змову — теж частина фашистської ідеології. Нацисти сповідували, що їм віками протистоять корисливі англосакси. У рф майже дослівно кажуть те саме. Ворогів наділяють фантастичними рисами, що є вадою фашизму, адже навіює не лише ненависть, а й страх: у ЗСУ, за розповідями рашистських пропагандистів, сатаністи, маги, їхні тіла покращені в біолабораторіях, вони мають секретну зброю, бойових птахів.

☑️

Фантазії про панування над іншою нацією

Нацисти стверджували, що неповноцінні народи не здатні керувати країною так само добре, як арійці, тож ті мають панувати для їхнього блага. У статті «Що росія має зробити з Україною», що у квітні 2022 вийшла на державному порталі РІА.Новості, йдеться про те, що кожен українець має страждати, спокутувати провину перед росією за ставлення до неї як до ворога, що на мирне населення очікують репресії, жорстка цензура, заборона на українську культуру та освіту, знищення українців як нації. Керувати країною та визначати правила мають росіяни, написано там. Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс назвав статтю «звичайним фашизмом».

Отже, ідеологія рф відповідає всім ознакам фашизму. 

Історик Тімоті Снайдер 19 травня 2022 року у New York Times написав статтю «Це має прозвучати: Росія — фашистська держава», де аргументував цю тезу. 

10. Що таке рашизм? 

Рашизм — термін, що якнайкраще характеризує політичний режим росії, іншими словами — назва російського фашизму. Рашизм має всі ознаки фашизму: проголошує росіян богообраним народом, що протистоїть шкідливим впливам Заходу, утверджує верховенство сили над правом, пропагує агресію і ненависть до всіх, хто не підтримує рашизм.  

Поділитися цією статтею