Вже наступного тижня вся територія України може перейти із «зеленого» на «жовтий» рівень епідемічної небезпеки. У такому разі працювати у звичному режимі зможуть лише ті школи, де 80 % вчителів щеплені від коронавірусної інфекції. Водночас Київ став лідером дистанційного навчання за підсумками минулого навчального року: столичні освітяни найкраще впоралися з викликами часу. Які висновки зробили із цього досвіду? Що прогнозують на найближчі місяці та які новації чекають на київські школи? Про все це йшлося на Серпневій педагогічній конференції «Освіта Києва: 30 років Незалежності». Записали для вас короткий конспект.
Авторка тексту: Катерина Лебедєва
Початкові школи не зачинятимуть на карантин?
За словами мера Києва Віталія Кличка, столична влада, враховуючи попередній досвід пандемії, не планує зачиняти на карантин початкові школи та дитсадки.
Однак, нагадаємо, за оновленими рекомендаціями МОЗ в очному режимі в «жовтій» та «помаранчевій» зонах зможуть працювати школи, де 80% вчителів мають щеплення від коронавірусу.
Ось кілька головних тез від столичної влади:
- Із квітня 2021 року в столиці триває масштабна кампанія вакцинації. Оскільки освітяни є пріоритетною групою захисту, у Києві працює 17 пунктів вакцинації, де щеплюють працівників закладів освіти міста. На сьогодні в Києві вакцинований кожен другий педагог.
- «За сім останніх років фінансування галузі освіти зросло майже в п’ять разів: з 5 млрд грн у 2014 році до майже 25 млрд грн цього року, — нагадав Віталій Кличко. — За ці кошти ми будуємо нові та оновлюємо наявні заклади освіти, закуповуємо обладнання, забезпечуємо харчування, створюємо комфортні умови для навчання дітей та роботи педагогів. З виділених коштів понад 70 % йдуть на заробітну плату працівників освіти, яких у столиці 72 тисячі. Крім зарплати та доплат, гарантованих державою, усі працівники освіти Києва отримують максимальну муніципальну надбавку, бо ми розуміємо, що вчителі важливі».
Столичні школи переходять на електронні журнали
Про виклики пандемії говорив і заступник голови КМДА Валентин Мондриївський під час діалогової платформи «Інноваційне управління освітою». За його словами, освітяни не були готові до такої тотальної дистанційки. Але вона дала поштовх розвиватися далі в сучасних технологіях, які застосовують у навчанні. Київ у цьому дійсно є лідером.
«Ми обрали для себе вектор розвитку інформаційних технологій ще з 2015 року, але пандемія дещо підштовхнула в цьому, — зазначив Валентин Мондриївський. — Із початку 2020/2021 навчального року всі початкові класи шкіл міста перейшли на електронні версії класних журналів. Кожна четверта школа в Києві вже не перший рік працює з різноманітними ресурсами, які не є бюджетними. Зараз працюють над повним переходом на роботу з електронними класними журналами. Для цього необхідно забезпечити підключення до високоякісного інтернету в усіх школах, і це питання планують вирішити вже до кінця 2021 року».
Створена освітня карта Києва
Ще у 2015 році створили ресурс, яким користуються вчителі, батьки та учні — Освітня карта Києва. Кожен заклад освіти має свій паспорт в онлайн-режимі: користувачі можуть переглянути суму виділених із бюджету міста коштів, дізнатися, що вже закуплено і які потреби є у школи. За останні три роки цим ресурсом скористалися майже 700 тис. користувачів. І що більше грошей столична влада виділяє на освіту (а вона є пріоритетом з 2014 року), то більше ця інформація цікавить батьків, освітян та громаду.
Надалі освітня карта Києва ввійде до інформаційно-аналітичного ресурсу «Карта освітніх потреб Києва». Цей ресурс розробляється для зручності батьків: щоб вони не відчували проблем із зарахуванням дітей у заклади освіти. Це зробить фінансування ще більш відкритим і прозорим, дозволить розбудовувати школи рівномірно та пропорційно по місту. Така карта дає змогу контролювати витрати з місцевого бюджету і визначати потреби в будівництві чи капітальному ремонті закладів освіти, матеріально-технічному забезпеченні шкіл, дає цілісну картину реального стану об’єктів освіти Києва. Вже проаналізували понад 4,5 млн показників. Міністерство освіти і науки хоче використати київську карту освітніх потреб як модель для всієї країни.
Учням подобаються заняття біля монітора
Директор Інституту післядипломної освіти Університету імені Бориса Грінченка Михайло Войцехівський презентував збірку «Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи». Це вже другий порадник, який склали, опираючись на досвід освітян столиці. Він — для всіх учасників навчального процесу. У його створенні взяли участь майже 40 тис. освітян Києва — педагоги, вихователі, психологи, директори шкіл, управління освіти, методисти інституту післядипломної освіти, департамент освіти столиці. У збірці, зокрема, подано досвід педагогів, а також адміністрування шкіл, результати опитування учасників освітнього процесу та висновки.
Ось найцікавіші дані опитування:
- Дистанційній формі навчання віддають перевагу 38 % учнів, 13 % батьків, 7 % вчителів. Учні позитивніше за інших учасників освітнього процесу сприйняли дистанційне навчання.
- 55 % вчителів та 60 % батьків вважають більш ефективним очне навчання.
- 50 % вчителів Києва вважають, що результати навчання учнів під час карантину не змінилися.
- Цю думку поділяють 35 % школярів та 45 % батьків.
- 71 % учасників освітнього процесу вважають відсутність живого спілкування найбільшим недоліком дистанційної освіти.
