Що має знати про День соборності України кожна дитина? Як пояснити сучасним підліткам, чому акція «Живий ланцюг» важлива для українців? Та як провести ненудний тематичний урок до Дня соборності? Леся Юрчишин, учителька історії та правознавства Новопечерської школи, зібрала усі необхідні матеріали та креативні ідеї для небанального уроку.
Леся Юрчишин, учителька історії та правознавства Новопечерсько школи, авторка курсу «Основи правознавства» Всеукраїнської школи онлайн, співавторка методичних посібників та найкращий вчитель громадянської освіти за версією Global Teacher Prize Ukraine 2020
22 січня ми відзначатимемо День соборності України. І тут ідеться не про собор, і не про церкву. Хоча — єдність територій, єдність цінностей, взаємне духовне збагачення щось таки мають спільне і з цими поняттями також. Для більшого розуміння учнів я б радила вживати слово «соборність» як синонім слова «єдність» і всіляко це підкреслювати.
Інше питання, яке може у вас виникнути — а звідки ж береться ця єдність? Як нам формувати її у класі та школі? Як пояснити сучасним дітям важливість саме цього державного свята в Україні?
Придивіться до учнів молодших класів — зазвичай під час переходів із класу в клас учителі групують учнів парами і кажуть братись за руки. Таким чином менші школярики не загубляться і зможуть підтримати один одного. А гляньте-но на старші класи — там дівчата постійно ходять зграйками, часто також беручись за руки. Ось чому мене дуже надихає традиція проведення «живих» ланцюгів до 22 січня. Адже таке величне дійство і тактильний контакт дуже запам’ятовується.
Пропоную взяти за основу уроку саме створення «Живого ланцюга» і виконання гімну України. А для посилення ефекту та усвідомленої діяльності — окремо провести цікаві вправи та проговорити, звідки взялась традиція проведення «живого ланцюга» і чому вона цінна зараз.
Вправа 1. Народ скаже, як зав’яже
Можна розпочати зі знайомства з прислів’ями та приказками.
Об’єднайте учнів у пари/групи, нехай вони спробують зобразити (як у грі «Крокодил» чи шаради) такі прислів’я:
- «Всі за одного, один за всіх»;
- «Одна голова добре, дві ліпше, але хай хоч одна розважить і поважить»;
- «Дружній череді і вовк не страшний»;
- «Гуртом і батька легше бити»;
- «Гуртом можна і море загатити»;
- «Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться»;
- «З громади по нитці — бідному сорочка»;
- «Поділена радість подвійна, а поділене горе — вдвічі менше»;
- «Де незгода — там часто шкода»;
- «Згода будує, а незгода руйнує»;
- «Дерево міцне корінням, а людина — друзями»;
- «Берись дружно — не буде сутужно»;
Обговоріть з учнями, як вони почувались під час виконання такої роботи? Правда ж — разом і справді було легше та веселіше?
Вправа 2. Ми і Україна
Для початку — роздайте учням аркуші паперу, кольорові олівці, фломастери. Попросіть дітей зобразити себе: хай виріжуть із паперу людську фігурку та розмалююють її.
Далі — нехай вони почергово підходять до карти України та прикріплюють себе на ній — це може бути регіон, з якого вони родом, місто, яке відвідали або мріють відвідати.
Можна додавати до презентації перелік 1–2 рис характеру, улюбленого заняття.
Обговоріть з учнями кінцевий результат — скільки у нас всього спільного? Чи можемо ми об’єднатися за інтересами?
Вправа 3. Ubi concordia — ibi victoria
В українській історії є дуже багато прикладів і того, як об’єднання зусиль багатьох давало неймовірні результати, так і того, як сварки та конфлікти всередині губили гідну справу.
Обіграйте такі ситуації, проаналізуйте та пофантазуйте про успішні альтернативні сценарії, а також підкресліть важливість об’єднання під час таких історичних подій:
- запровадження християнства Володимиром Великим;
- битва на річці Калка;
- битва на Солониці;
- битва під Жовтими Водами;
- битва під Берестечком;
- битва під Полтавою;
- революція на граніті;
- Помаранчева революція;
- Революція Гідності;
Обговорення уроку: що означає «Живий ланцюг»
Після підготовчих вправ, радже провести ключове обговорення уроку. Його можна побудувати навколо інфографіки про День соборності України:
Розкажіть учням, що українські землі були під владою іноземних держав, і от — саме цього дня — 22 січня, але у далекому 1918 році була проголошена незалежна Українська Народна Республіка з центром у місті Києві.
Оскільки західні землі тоді були під владою Австрійської імперії, їхня незалежність була проголошена пізніше — 13 листопада 1918, і створена Західноукраїнська Народна Республіка.
Звісно ж, українці завжди прагнули мати свою державу і бути єдиними, тому вже у 1919 році того ж таки 22 січня прийняли Акт злуки (об’єднання) двох українських держав в одну:
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України… Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»
Далі настав період існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік, де будь-які вимоги повної незалежності України, синьо-жовтий прапор та інші символи української державності придушували.
І лише у 1990 році Народний Рух України саме напередодні 22 січня провів акцію «Українська хвиля». «Живий ланцюг» простягся на близько 700 кілометрів, символічно з’єднавши Івано-Франківськ (фактичну столицю ЗУНР у січні 1919) — Стрий (з розгалуженням на Закарпаття) — Львів — Тернопіль — Рівне — Житомир — Київ.
Тільки за офіційними даними у акції взяли участь близько 450 тисяч осіб, а неофіційні доходять і до 5 мільйонів людей.
Запитайте в учнів:
- Як думаєте, чому люди взяли участь у такій акції? Чим їм це могло загрожувати?
- Як думаєте, чому радянська влада допустила проведення акції? Чому людей, які взяли участь в акції з синьо-жовтими прапорами та зображеннями тризуба, не покарали?
У 2013–2014 роках українці знову вийшли на захист своїх прав та гідності. І як цинічно що саме 22 січня 2014 розстріляли перших Героїв Майдану. Лік смертей за волю, незалежність та єдність України триває досі.
22 січня 2015 року кіборги — останні захисники Донецького аеропорту, вийшли з терміналу. Вони тримали оборону 242 дні. Вони вистояли, не вистояв бетон.
Запитайте в учнів:
- Чому важливо й далі боротись за свою незалежність і свої території?
- Яке значення проведення акції «Живий ланцюг» має сьогодні?
- Яким ще чином ми можемо долучитись до відзначення Дня соборності України та вшанування пам’яті загиблих за неї?
Можна запланувати і історико-патріотичні квести, мистецькі перформанси – будь-яка діяльність, яка збільшуватиме знання учнів про Україну, її історію та відомих персоналій, розвиватиме навички співпраці та показуватиме тяглість традицій і силу єдності стане вам у нагоді.
Проєкт-дослідження дня «Моя Батьківщина-Україна»
Об’єднуємо учнів у команди, плануємо спільно з колегами окремі станції, на яких учні і виконуватимуть певні завдання, і отримають оцінку з окремих навчальних предметів.
На мистецькій станції учні можуть сформувати ТОП-культурних надбань України і зразу ж презентувати їх.
Спортивна станція згадає про найвідоміших спортсменів та спортивні досягнення України, спланує і продемонструє руханку.
Туристична станція складе мальовничий маршрут Україною, підрахує його кошторис, анонс-рекламку чи й відеовізитку українською та англійською мовами.
Кіно-театральна станція складе список must-see українських фільмів, або й запропонує свій сюжет для пітчингу і отримання державного співфінансування.
Можна креативити і комбінувати найнесподіваніші сюжети і поєднати предмети шкільної програми.
Список корисних матеріалів та ресурсів:
1. Історичний серіал 10 Днів Незалежності України. Серія 3: День Соборності: як об’єдналися дві частини України.
2. Акт Злуки — від Соборності до краху держави // Історія без міфів.
3. В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки.
4. Г.Білорусець. Акт Злуки: на шляху до створення Української держави.
5. Соборність України. «Живий ланцюг» 1990 року в архівних фотографіях.
6. Настільна гра «Українська революція 1917–1921 рр» від Українського Інституту Національної Пам’яті, її Android та IOS-версії для мобільних застосунків.
