Надолуження освітніх втрат — це забіг на довгу дистанцію. І що довше ми зволікаємо, то серйозніше збільшується ця дистанція. Про це йшлося на стратегічному форумі «Від втрат до можливостей: партнерство громадських організацій заради освіти». Тим паче ресурсів для «продовження бігу» дуже багато. Зібрали в матеріалі все те, чим уже сьогодні можуть користуватися вчителі та школярі.
Подію організувала громадська організація «Навчай для України» у рамках проєкту «Освітній Суп» за підтримки міжнародної організації Save the Children. Save the Children — перша у світі незалежна організація, що була створена 100 років тому заради захисту дітей. В Україні присутня з 2014 року, коли розгорнула діяльність на сході країни. Після повномасштабного збройного вторгнення рф значно розширила охоплення — працює з усіма українськими дітьми.
На часі — карта спільних дій та курикулуми з предметів
— Гуманітарну підтримку з надолуження освітніх втрат в Україні здійснюють 53 партнерські організації, — розповіла координаторка Національного освітнього кластера Маргарита Римаренко. — Торік ми охопили 550 тис. бенефіціарів, а план на 2024 — понад 950 тисяч! Для того щоб усе вдалося, освітні організації мають рухатися колективно в одному напрямку, скоординовано.
На думку першого заступника голови Державної служби якості освіти Олександра Якименка, конкуренція створює якісні продукти. А об’єднання конкурентів дає чудові результати. Мета нової стратегії подолання освітніх втрат — об’єднати зусилля тих, хто вже працює в цьому напрямку, та розробити карту спільних дій. Адже обов’язково потрібна цілісна система надання допомоги.
— Час не на нашому боці, — уточнив генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний. — Щоб діяти, потрібно бачити загальну картинку, але якщо чекати на загальну картинку, ми можемо втратити значно більше.
Саме тому дослідження проводять паралельно з розробкою перших інструментів, які стануть у пригоді кожному вчителю. Наприклад, чимало говорять про те, що вчителю треба в такій ситуації давати лише найважливіше. Але ж у нього є орієнтир: календарно-тематичне планування, і педагоги не знають, що можна змінювати на законних підставах. Щоб педагогу було на що спиратися, коли працює з освітніми втратами, у МОН вже відбулася презентація перших скорочених програм, де виокремлено ядро знань із кожного предмета на певному рівні його опанування (курикулуми).
Прогалини починаються з пропусків
Що ж до досліджень, то є чимало локальних, які вивчають найгостріші проблеми. Зокрема, ГО «Навчай для України» спільно з дослідницькою агенцією Vox Populi досліджували освітні потреби школярів 11–14 років у прифронтових регіонах України. Охопили чотири області: Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Харківську.
Як з’ясувалося, 95% учнів продовжують навчатися у школі, де вчилися і до 24 лютого 2022 року. У Дніпропетровській області 77% дітей у 2023 році навчалися онлайн, а в решті областей цей показник ще більший — до 89%.
Найбільші втрати через перервані внаслідок вимкнень електроенергії та тривог уроки — у дітей Дніпропетровської області (74%). Родини подекуди зазначали, що з якогось певного предмета тривалий час взагалі не було занять. Скажімо, респондентка із Запорізької області поділилася, що в її дитини тижнями не було занять з математики. Третина дітей навчалися менш ніж 20 годин на тиждень. Звісно, це далося взнаки: результати навчання напряму залежать від кількості занять. Так, серед тих, хто мав уроки щодня, проблеми з навчанням мають лише 5%, а серед тих, хто мав менш ніж 10 уроків на тиждень, таких аж учетверо більше.
Оскільки дистанційне навчання залежить від технічних умов, підтримки батьків, можливості створити комфортні умови для навчання вдома, родини, де батьки не працюють, втричі частіше вказували, що їхні діти не справляються з навчанням, ніж решта тат і мам. А ті, кому не вистачає грошей навіть на їжу, — у 6 разів частіше (39%), ніж ті, у кого добробут вище.
Звісно, психологічний стан учнів прифронтових областей також впливає на навчання. Кожна сьома дитина серед опитаних має проблеми зі сном. 19% з них оцінюють здатність навчатися нині як низьку. Від тривог потерпає кожна п’ята дитина.
Платять репетиторам, не знаючи про безкоштовні програми
Серед проблем, на які скаржилися самі родини, — брак підручників для 5–6-х класів. Доступ до них онлайн теж був не так часто, адже періодично в домівках не було світла. До того ж під час тривоги у підвалах удома та в укриттях неможливо було продовжувати роботу. Також за наявності одного гаджета в дитини (а в частини сімей взагалі по одному на родину) нереально в телефоні дивитися сторінки підручника та одночасно в ньому ж відповідати вчителеві.
Якість навчання своїх дітей під час війни батьки оцінюють загалом як незадовільну. Утім, більшість відзначає самовіддані зусилля вчителів працювати в таких умовах. Батьки вважають, що їхнім синам і донькам допоможуть індивідуальні або групові консультації та коригування календарно-тематичного планування вчителем, аби залишити найголовніше.
Уже нині, попри важкі обставини, родини діють, щоб надати дітям якомога кращу освіту. До 90% дітей відвідують додаткові заняття з математики, до 76% — з української мови. Репетитора відвідувала третина учнів із Дніпропетровської області, кожен четвертий школяр з опитаних родин Харківської області, кожен п’ятий — у Запорізькій та кожен шостий — у Донецькій.
На жаль, люди мало знають про проєкти громадських організацій та мало ними користуються. Безкоштовні додаткові заняття для надолуження освітніх втрат мали в різних регіонах 3–6% учнів. Тож один з висновків: наявні пропозиції треба донести до батьків і вчителів.
Чим допоможе штучний інтелект?
А які ж варіанти є у школярів як із прифронтових, так і з інших областей? Найпоширеніші формати, про які йшлося: навчальні табори під час канікул, онлайн-заняття, допомога юних репетиторів у стилі «рівний рівному». А ще можна скористатися послугами… штучного інтелекту.
— Розробили екосистему надолуження освітніх втрат за допомогою штучного інтелекту, — поділилася координаторка освітніх програм Асоціації інноваційної та цифрової освіти Оксана Воронкіна. — Учневі достатньо зареєструватися на платформі www.aitest.in.ua, обрати клас та предмет і пройти за ним тестування. ШІ визначить, які теми добре або задовільно засвоєні, а за якими є значні прогалини. В особистому кабінеті він запропонує відповідні відеоуроки. Наразі доступно тестування для учнів 9–11-х класів з п’яти предметів (українська та англійська мови, історія України, алгебра та геометрія) і 250 тем. Звісно, організатори прагнуть поступово охопити весь навчальний матеріал.
«Освіторія» у 2024 році підготує 50 тисяч учителів
— Із 17 наших активних проєктів два присвячені подоланню освітніх втрат, — підкреслила виконавча директорка ГС «Освіторія» Анна Сидорук. — Допоки чотири місяці ми досліджували методики, проєкти, активності, усвідомили: жодна країна за останні 50 років не стикалася з такими викликами, які нині є в України. Тому організації, які працюють над подоланням освітніх втрат у нашій країні, стають першопрохідцями.
«Освіторія» обрала шлях найскладніший, але найбільш системний та перспективний: навчати вчителів визначати освітні втрати та працювати з ними в конкретних класах. Це перспективно, адже діти отримають у класах якісні освітні послуги, і на це не потрібно додаткових витрат часу, грошей, приміщень.
Завдання в тому, щоб підготувати величезну кількість вчителів з усієї України. Цього року хотіли б охопити 45 тисяч педагогів. Нам треба озброїти їх навичками та знаннями, необхідними для того, щоб ідентифікувати освітні втрати та протягом навчального року їх мінімізувати. Плануємо найближчий рік зосередитися саме на цьому.
Що вже є? Дві програми «ДІЗНайся» та «Наздоженемо». Підготували за каскадною моделлю близько 200 тренерів (вони надалі проводять тренінги в регіонах, на яких готують вчителів працювати з освітніми втратами). Кожен тренер має матеріали, напрацьовану систему моніторингу та оцінювання, є регулярна підтримка від «Освіторії», і самі експерти навчені надавати підтримку вчителям на місцях.
Також запустили два онлайн-курси на платформі «О.Університет», що дають теоретичні знання, які варто отримати ще до проходження тренінгів. За перший рік роботи платформи на ній навчаються вже понад 60 тисяч педагогів!
Разом та окремо, офлайн та онлайн
Координатор напрямку подолання освітніх втрат освітньої фундації MriyDiy Юрій Захарчук:
— Наш проєкт об’єднав 30 шкіл у 13 областях України. Там, за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Глобального партнерства в галузі освіти, створили центри з надолуження освітніх втрат учнів. Групові заняття з математики та мови протягом двох місяців пропонують школярам, які цього потребують. Залучили 90 вчителів, 19 психологів та 30 координаторів, діяльність яких гідно винагороджується. Спеціалістів підготували на онлайн- та офлайн-тренінгах (Київ, Черкаси). Ще 37 таких центрів планують створити на Харківщині.
Представники громадської організації «Смарт освіта» розповіли про онлайн-проєкти для школярів.
«Залишаємось з Україною» — безкоштовні онлайн-заняття для дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, для опанування українознавчого компонента: програми з української мови, літератури та історії України.
«Тепер я знаю» — безоплатний 5-тижневий онлайн-курс з української мови та математики для учнів, які мають труднощі з цими предметами. Понад 46 тис. юних учасників уже попрацювали із 340 вчителями-волонтерами.
«Освітній Суп» — це безкоштовні заняття за шкільною програмою та академічний тьюторинг для учнів 5–10-х класів від ГО «Навчай для України». Такий підхід у навчанні передбачає прицільну роботу з дітьми в малих групах (до 7 дітей). Методика спрямована на розвиток вміння вчитися, навичок самостійності та комунікації. Організатори проєкту пропонують додаткові заняття з математики, української мови та історії. З квітня 2022, коли проєкт стартував, по жовтень 2023 навчання пройшли 10 тисяч школярів. З ними працювали понад 500 спеціально підготовлених тьюторів.
Отже, в Україні вже є різноманітні варіанти для учнів, аби ті змогли повноцінно навчатися далі, а також підтримка для вчителів. А в планах — значно більше активностей, з яких кожен зможе вибрати собі до душі. Тож «починаємо забіг», щоб у майбутньому діти вступали в доросле життя переможцями.
