72 % українців щодня перебувають онлайн, і цей показник постійно росте. Але чи означає це, що всі ми маємо цифровий розум? Як поняття digital змінило ринок праці, товарів і послуг, і чи розуміємо ми, як від того змінилося наше мислення? Про все це йшлося на Digital Evolution Forum, де «Освіторія» занотувала найцікавіші тези топ-спікерів.
Чоловік заходить у ресторан у Нью-Йорку, замовляє їжу і просить офіціанта увімкнути кондиціонер, бо йому спекотно. Через 10 хвилин знову кличе його і просить вимкнути кондиціонер, бо тепер йому холодно. Ще за 10 хвилин просить знову увімкнути, і так повторюється ще тричі. Тоді інший клієнт каже офіціантові: «Цей чоловік просто доводить вас до сказу, а ви такий спокійний, як вам це вдається?» Офіціант відповідає: «Ви не розумієте, це я доводжу його до сказу — у нас немає кондиціонера в ресторані».
Я розповів цю історію, бо щоразу, коли ми чуємо слово «цифровий», то думаємо про технології, тоді як насправді digital — це про мислення.
Сталися чотири речі, які змінили світ назавжди:
- Створення мережі інтернет
- Безкоштовний контент у мережі
- Поява соціальних мереж у 1996 році
- Створення і застосування смартфонів
Підсумувати 30 останніх років цифрових трансформацій у світі можна одним реченням: уперше в історії людства кожна людина має свій канал. Що це означає? Пригадайте себе 15 років тому і подумайте, звідки ви брали інформацію. Уся інформація, яку ви споживали, ішла з офіційних медіаджерел — ви читали новини в газетах, слухали по радіо чи телебаченню. Сьогодні ми живемо у світі, де в кожного є доступ до медіаканалів: кожен бізнес має свій сайт, майже кожна людина має свою сторінку в соцмережі. «Живим» і переконливим цей медіаканал робить тільки контент, який компанія чи особа публікує.
Сьогодні офіційні медіакомпанії продукують дедалі більше контенту, новинні ресурси дають як ніколи раніше багато новин, на додачу до цього мільярди користувачів мережі також постять інформацію. Як результат, ми живемо у світі надлишку інформації, а отже — у світі дефіциту уваги. Увага — найцінніший нині ресурс на планеті Земля.
В аналоговому світі маркетинг був мистецтвом «втручання» у чиюсь аудиторію. Якщо раніше ви купували рекламу в газеті, то платили видавцю за те, щоб втрутитися в увагу читача. Так само працює реклама на радіо і телебаченні — вона перериває контент, перемикає увагу аудиторії на продукт. Усе змінилося у digital світі — в онлайн немає потреби втручатися в чиюсь аудиторію. Тепер бізнеси і компанії нарощують свою аудиторію і утримують її. Facebook, AliExpress та інші мегакорпорації щодня ведуть боротьбу за вашу увагу. І вони перемагають, бо мають цифрове мислення і засвоїли три правила ефективної комунікації digital епохи:
- Раніше покупка починалася з того, що людина платила гроші за товар. У цифровому світі покупка починається з контенту, який клієнт бачить на сайті компанії. Якщо на сайті є лише інформація про те, який у вас крутий продукт чи проєкт, я можливо зайду на нього раз, але ніколи більше не повернуся туди. Тому кожен власник бізнесу чи проєкту має ставити собі запитання: якщо людина не збирається купити в мене продукт, який я пропоную, чи буде контент на моєму сайті цікавий і корисний для неї. Якщо відповідь ні, не публікуйте цей контент. Адже увагу в цифровому світі дуже важко завоювати і дуже легко втратити.
- У digital світі споживачів не цікавить, що ви виробляєте, їх цікавить, що цей продукт означає для них самих. Тому успішні бізнеси та проєкти — це талановиті сторітелери — вони розповідають нам історії про людей, і що їхній продукт дає людям.
- У цифровому світі аудиторія — неправильне слово. Йому на заміну прийшло слово «спільнота». Дві речі роблять з людей спільноту — вони розділяють або цінності, або інтереси, або і те, і те. Саме тому, ви, як споживач, спершу розділите з проєктом свої думки і цінності, а потім гроші.
Головний секрет, чому гіганти на кшталт Facebook виграють боротьбу за вашу увагу, полягає в тому, що вони створили екосистему. По суті, Facebook — найбільша медіакомпанія у світі, і вона самостійно не продукує жодного контенту. Контент продукуємо ми з вами. Чому ваші друзі заходять у Facebook? Бо там є ви. Коли ви постите фото своїх дітей, ви стаєте частиною екосистеми Facebook і створюєте її цінність.
Отже, що таке цифрове мислення? Це усвідомлення того, що кожен з нас має власний медіаканал і ми всі є носіями контенту в умовах надлишку інформації і дефіциту уваги.
Ми провели масштабне опитування, і ось що ви нам сказали: лише 3,5 % людей у центрально-східній Європі мають достатній рівень володіння цифровими навичками, щоб бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. Компанії, що стали на шлях цифрової трансформації, сьогодні потребують на 35 % більше працівників із цифровими навичками. Щоб заповнити цю прогалину, Microsoft має кілька ініціатив, до яких може долучитися кожен українець.
Microsoft AI Business school — програма онлайн-навчання, що була розроблена з провідною міжнародною бізнес-школою. Онлайн-курс є безкоштовним і покликаний допомогти лідерам і власникам бізнесів підвищити свій рівень знань і залучати штучний інтелект у стратегію розвитку своєї справи.
Microsoft Learn Initiative — безкоштовна навчальна онлайн-програма для всіх, хто хоче отримати цифрові навички.
AI For Good — проєкт, покликаний показати, як штучний інтелект може допомогти і доповнити знання і досягнення людства. Це інвестиція у 125 мільйонів доларів. Ми пропонуємо спільнотам, неурядовим організаціям, студентам отримати грант на втілення своєї ідеї, що покликана зробити світ кращим — чи це захист демократії, чи питання довкілля, чи охорона здоров’я — будь-який соціальний виклик, де штучний інтелект може допомогти. Щороку ми проводимо AI For Good Challenge — глобальний конкурс таких проєктів, на який люди з усього світу можуть подати свої ідеї. Цього року в конкурсі переміг проєкт CardioVision студентів Українського Католицького Університету. Програма штучного інтелекту аналізує скан-знімки судин серця людини і допомагає виявити серцево-судинні захворювання на ранніх стадіях.
6 етичних принципів використання штучного інтелекту
Штучний інтелект — дуже потужна технологія, і ми навіть приблизно не побачили того, на що він здатен. Однак ми вже побачили, як штучний інтелект використовують не для блага і не так, як цього очікувало суспільство. Щоб прибрати страх людей перед штучним інтелектом і показати, що він має бути не лише ефективним, а й етичним, ми пропонуємо 6 етичних принципів використання штучного інтелекту.
- Справедливість — ми прагнемо, щоб штучний інтелект ставився до всіх людей однаково і сприймав усіх як рівних. Ми вже бачили випадки, коли він некоректно ідентифікував темношкірих людей, бо програма не була тестована правильно, тому таким випадкам треба запобігати.
- Відповідальність — маємо бути певні, що алгоритм і система працюють відповідально і безпечно. Візьмемо до прикладу машини з автопілотним керуванням або біржові ринки, де алгоритм визначає, що купувати і продавати. Часом вони дають збій, і ми чуємо про випадки ДТП з автопілотним керуванням. Якщо ми не можемо гарантувати 100 % безпеку і довіру таким програмам, не можемо запускати продукт на ринок.
- Приватність і безпека — це має бути стартовою позицією будь-якої компанії, що працює зі штучним інтелектом.
- Інклюзивність — прагнемо, щоб AI сприймав усіх людей як рівних, незалежно від особливостей людини.
- Прозорість — користувачі мають розуміти, чому алгоритм зробив саме такий висновок і на чому засновані його дані.
- Відповідальність — ми несемо відповідальність за те, як наша система приймає рішення.
