Ще у травні премія Global Teacher Prize Ukraine вперше запустила формат антиуроків подяки вчителям. Долучилося 20 студентів-амбасадорів з усієї України.
Антиуроки «Вчитель-супергерой покоління Альфа: подяка edition» проводять не педагоги, а студенти-амбасадори. За 45 хвилин школярам початкової та середньої школи розповідають про те, як це — бути справжніми освітніми змінотворцями та чому дякувати важливо.
Від ідеї до втілення
Ми поспілкувалися з керівницею премії Ольгою Нагорнюк про процес створення антиуроків подяки.
Олю, як з’явилася ідея?
Усе почалося з того, що наша команда цьогоріч хотіла залучати більше молоді, зокрема студентства. Бо щоб у професії було майбутнє, мають бути молодші кадри, зацікавлені в освіті та викладанні. Тому й виникла ідея створити міст між молоддю, дітьми та вчителями. Мав вийти своєрідний трикутник: молодь розробляє нестандартні уроки, у дітей з’являється інтерес до викладання, а вчителі тішаться, що їх люблять і цінують.
Скільки часу знадобилося, щоб організувати проєкт?
Десь за тиждень ми й саму ідею сформулювали, і запустили її в роботу. Потім ще тиждень збирали заявки від шкіл і амбасадорів. Спершу навіть були переживання, що нічого не вийде, бо все відбувалося так швидко. Спойлер: трапилося навпаки.
У чому особливість антиуроків?
Антиуроки повністю інтерактивні. Тобто немає ніякої лекційної частини. Усе побудовано на іграх, запитаннях, обговореннях. Є етапи, коли учні щось спільно творять: малюють, формуюють хмари слів тощо. Звідси маємо максимальну включеність і відсутність нудних монологів.
Чи був фіксований план?
Ні. Ми давали амбасадорам радше конструктор — різні варіанти того, що можна включити в урок. Але кожен зрештою опирався на свої вподобання, вік дітей тощо. Тобто була гнучкість, можливість адаптувати формат під себе. А отже було повно креативу від самих амбасадорів.
Які результати першого сезону антиуроків?
Із того, що ми бачимо з відгуків дітей, амбасадорів і вчителів, то все вийшло круто, навіть натхненно. Загалом вдалося залучити 20 студентів, зокрема непедагогічних спеціальностей, та провести 27 уроків: як онлайн, так і офлайн. Завдяки ініціативі премія отримала 80 нових номінацій. Маємо прекрасну бета-історію, яку точно треба робити масштабнішою в наступних роках: запускати раніше, охоплювати більше дітей і залучати більше студентів.
Відгуки від амбасадорів
Проводили уроки різні студенти: з педагогічних університетів і юридичних академій, із Заходу та Півдня, із досвідом викладання і зовсім без нього. Ми попросили їх поділитися думками про антиуроки.
Анастасія Сморжанюк, студентка Педагогічного фахового коледжу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
Отримала море позитивних емоцій від проведення кожного уроку. Доводилося коригувати активності під різні школи, але я була рада викликам, адже саме в таких умовах це ще більше загартовує. Було приємно отримувати фідбек не лише від учнів, а й від учителів — вони у захваті від уроків. Я щаслива, що попри навчання змогла взяти участь у цій ініціативі.
Денис Зейналов, студент факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
Вчителі й учні шкіл, у яких я працював, були задоволені результатами наших зустрічей і діалогів. Сподіваюся, що разом ми змінимо наш освітній простір на краще і побудуємо міцну дружбу та взаємодію між учнями, вчителями, батьками, державою та громадськими організаціями. Впевнений, що у нас попереду ще багато цікавого.
Ксенія Сторчак, студентка Київського національного лінгвістичного університету
Провівши два уроки, можу сказати, що кожен з них був особливий і по-своєму цікавий. П’ятикласники були більш безпосередніми та сміливо брали участь в обговореннях, а дев’ятикласники краще знають своїх викладачів: вони поділилися з нами історіями зі свого шкільного життя та розповіли про улюблених вчителів.
Приємно було чути, що в дітей майже не було стереотипних уявлень про вчителя. Дітям не важливо: носить учителька сукні чи джинси, віддає перевагу яскравим чи пастельним кольорам в одязі. Для молодого покоління професія вчителя — це професія з кар’єрними можливостями. Але одне я зрозуміла точно: для дітей вчитель — це друг, наставник, людина, яка має велике серце та надихає на нові звершення.
А що кажуть самі вчителі?
Інна Білик, вчителька англійської мови Одеського навчально-виховного комплексу № 4, поділилася враженнями:
«Ми дізналися багато про нас, учителів: що нас шанують і за нас хвилюються наші учні. Але для цього потрібен час: щоб зупинитися, поспілкуватися одне з одним. Я дякую ГС «Освіторія» за можливість! Не щодня почуєш такі приємні слова. Мотивує не зупинятися та постійно вдосконалюватися заради наших учнів. А чи треба більше таких зустрічей? Однозначно!»
Маєте вчителів, котрим хочете подякувати?
Номінуйте їх на премію
