87% українських учителів потребують більше часу на відновлення: результати опитування

Освітня фундація GoGlobal за підтримки Finn Church Aid (FCA) провела дослідження психоемоційного стану вчителів та учнів. Восени цього року фахівці опитали 4460 осіб. Це освітяни від 24 років із шести прикордонних та прифронтових територій, які працюють у школах учителями, директорами, заступниками чи соціальними педагогами. Результати показують, як педагоги оцінюють власний психологічний стан і стан своїх учнів. Зібрали для вас головні знахідки опитування.

Навантаження на освітян зросло

Школи в прикордонних та прифронтових громадах переважно працюють повністю онлайн. Найвищий показник — у Харківській області, про це зазначили 97% опитаних освітян. У Запорізькій — 94%, у Херсонській — 92%. Найнижчий — у Чернігівській — 16%.

Навчання онлайн збільшує навантаження на педагогів, адже вони витрачають більше часу на підготовку до уроків. Відповідно, більшість освітян зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення зросла кількість часу, що потрібна для підготовки до одного уроку. Про це заявили від 59 до 85% респондентів.

59%

Чернігівська

68%

Сумська

75%

Миколаївська

85%

Харківська

85%

Запорізька

85%

Херсонська


Що освітяни говорять про власний психоемоційний стан 

Дослідження показало тривожні дзвіночки щодо ментального стану педагогів, які працюють у школах прикордонних і прифронтових громад. Більшість із них не мають емоційної стабільності, стали тривожнішими та відчувають спустошення.

87% освітян заявили, що їм потрібно більше часу на відновлення власних сил, ніж зазвичай. І лише 8% респондентів зазначили, що це не так.

78% опитаних педагогів зізналися, що останнім часом відчувають спустошення та постійну втому. А 82% — стали тривожнішими після початку повномасштабної війни.

Менш енергійними після 24 лютого 2022 року почуваються 66% опитаних освітян. 29% зазначили, що їхній стан у цьому плані не змінився.

Також педагоги зізнаються, що їм стало важче контролювати власні емоції. Лише 40% респондентів зазначили, що відчувають емоційну стабільність. 51% відповіли, що їм стало важче адекватно реагувати на ситуацію в оточенні.

«Вчителі — «перша лінія». Ті, хто проводить з дітьми багато часу та мають на них великий вплив. Стан вчителя моментально передається всім його учням. […] Більшість освітян стверджують, що потребують допомоги для того, щоб тримати себе в ресурсі, знайти мотивацію. Тому це — те, на що ми маємо реагувати», — прокоментувала директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига.


Як освітяни оцінюють психоемоційний стан учнів

Педагоги з прикордонних та прифронтових територій відстежили зміни в емоційному та інтелектуальному стані дітей.

57%

респондентів зазначили, що в учнів знизилася мотивація і вони стали байдужими до навчання.

55%

опитаних відповіли, що в дітей погіршилась пам’ять і концентрація уваги.

53%

освітян помітили, що діти швидко втомлюються під час занять.

«Ментальне здоров’я дітей завжди було у фокусі уваги освітньої сфери. Адже успішність у навчанні багато в чому залежить від психологічного стану і внутрішнього комфорту учнів. Утім, війна принесла додаткові виклики. Щоб ефективно їх вирішити, важливо розуміти проблему. Саме тому дослідження, проведене GoGlobal, дуже актуальне, адже воно допомагає виявити нагальні потреби психіки дітей та освітян і розробити дієві інструменти для того, щоб підтримувати її в здоровому стані», — зазначила Патриція Марущак, виконавча директорка філії фонду Finn Church Aid в Україні.


Якої допомоги потребують учителі

58% освітян прямо заявили, що їм потрібна психоемоційна підтримка.

🔸

Особиста участь у тренінгах, заняттях задля підтримки. Про це зазначили від 21 до 31% опитаних педагогів. Найвищий показник — у Чернігівській області.

🔸

Групових тренінгів для учнів потребують від 20 до 25% освітян. Найбільша кількість — у Миколаївській та Чернігівській областях.

🔸

Індивідуальні консультації психолога необхідні 16–21% педагогів. Найбільше позитивних відповідей було в Чернігівській області.

🔸

Тренінги для батьків обрали від 13 до 20% респондентів. Найвищий показник — у Миколаївській області.

🔸

Індивідуальної роботи психолога чи соціального працівника з учнями потребують від 10 до 18% освітян. Найвищий показник — у Чернігівській області.


Яку підтримку вже пропонують учителям

Заступниця міністра освіти і науки України Євгенія Смірнова зазначила, що підтримку ментального здоровʼя нині варто запровадити на всіх державних рівнях. Адже це інвестиція в майбутнє здорове та стійке суспільство.

Пані Євгенія розповіла про розробку проєкту «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти». Його мета — забезпечити якісний психологічний супровід у закладах освіти. Реалізується проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської.

«Одним із компонентів проєкту є реформування психологічної служби в системі освіти України. Понад 40% свого активного часу діти й підлітки перебувають у закладі освіти, що має найбільший потенціал у профілактиці та виявленні психологічних порушень. Важливо створювати спеціалізовані програми допомоги, збільшувати кількість психологів та фахівців, які працюватимуть із професійним вигоранням педагогів та надаватимуть підтримку дітям і дорослим. Також сьогодні важливим є створення безпечних умов навчання, бо життя і здоров’я українців є пріоритетом. Хочемо, щоб усі експерти, міжнародна спільнота, організації обʼєднались і працювали спільно», — пояснює Євгенія Смірнова.


Яку психоемоційну підтримку для вчителів пропонує GoGlobal:

Психологічно-методичні тренінги, спрямовані на самодопомогу, вміння розрізняти прояви стресу у колег та дітей, опанування основних способів психологічної допомоги.

Тренінги «Психологічне та соціально-емоційне навчання для українських шкіл» за підтримки Finn Church Aid (FCA).

Програма надолуження освітніх втрат та менторська програма «Хочу знати!»

Навчання, спрямоване на покращення когнітивних навичок вчителів.

Компонент арттерапії, робота із психологом для освітян у більшості проєктів.

Поділитися цією статтею