Одразу двоє українських вчителів увійшли до ТОП-50 найпрестижнішої світової премії для вчителів Global Teacher Prize: Наталя Гладких та Олександр Жук.
Ми розпитали в 30-річного вчителя інформатики із Запоріжжя, який вже 10 років працює з дітьми з порушеннями слуху, про його шлях до світового визнання. А ще зібрали 10 цікавезних фактів про нашого зіркового сурдопедагога-новатора, який може довести кожному: у дитинства немає інвалідності та живе за принципом Екзюпері «Пильне одне лиш серце. Головного очима не побачити».
1
Має чотири освіти, але обрав роботу з дітьми із порушеннями слуху
Вже 10 років Олександр працює в Запорізькій школі-інтернаті «Джерело». Але був час, коли він і гадки не мав, що стане педагогом, адже спершу навчався на економіста. Коли озвучив удома ідею про вчительство, його спробували зупинити: «У нас в родині ніколи не було вчителів. До того ж ти навчаєшся на бюджеті».
Одного разу до Олександра підійшов 14-річний хлопець із порушенням слуху та спробував щось запитати за допомогою жестів. Звісно ж, Олександр нічого не зрозумів. Це вразило його настільки, що через деякий час студент подав документи ще й на психологічний факультет, а згодом влаштувався до школи-інтернату соціальним працівником. Паралельно здобував кваліфікацію сурдопедагога в університеті Драгоманова. А ще Олександр Жук має диплом вчителя інформатики.
2
Щоденник і перевірки: жестової мови навчили учні
Хлопці й дівчата, яких мав адаптувати молодий вчитель у школі-інтернаті, спершу… адаптували його. Вчитися на сурдопедагога в університеті Драгоманова — справа не одного місяця, а спілкуватися з дітьми треба було тут і зараз. Ось так 20-річний хлопець став учнем для своїх підопічних.
«Діти навчили мене базових знань, я став прогресувати. Дякую своїм любим учням — навчали мене методом ведення щоденника. Писали, які слова жестовою мовою я маю вивчити, і строго перевіряли завдання наступного дня. Казали, що я здібний і маю хорошу пам’ять», — з усмішкою згадує Олександр Жук.
3
Гімн і сучасні пісні — жестовою мовою? Легко!
Серед підопічних Олександра — діти із синдромом Дауна, порушеннями слуху, ортопедичними проблемами та захворюваннями органів травлення. З усіма працює так, щоб дитина навчилася практично застосовувати інформацію, яку він дає. Робить акцент на командній роботі та розвитку критичного мислення. Вважає, що сучасному викладачу важливо триматися на одній хвилі з юним поколінням: відкинути консерватизм, бути стильним і розумітися на трендах.
«Вчитель ХХІ сторіччя — психолог та актор в одному флаконі! Має вміти подати себе, зацікавити своєю особистістю», — певний Олександр.
Ось і сам не тільки ділиться з дітьми з порушеннями слуху тонкощами IT-технологій, а й може заспівати разом з ними будь-яку сучасну пісню жестовою мовою. За таку відкритість і щирість учні кличуть його «класний тато». До слова, гімн України Саша Жук і його підопічні теж виконують жестовою мовою, можете переглянути тут:
4
Один з найтитулованіших молодих українських вчителів
У 2018 році став найкращим вчителем України за версією Global Teacher Prize Ukraine та потрапив у престижний рейтинг Топ 30 до 30 років, а у 2019 його відзначили серед ТОП-10 новаторів, які змінюють Україну та світ.
Також увійшов до ТОП-12 лідерів Запорізької області й до ТОП-10 модераторів освіти Запорізького краю.
Цьогоріч став експертом з освіти в Міжнародному фонді «Відродження».
А в березні Олександр отримав почесний титул одного з 50 найкращих вчителів світової «Нобелівки» для педагогів — Global Teacher Prize. Це вже всесвітній рівень визнання.
5
Мовчав два місяці за контрактом. І це ой як важко!
«Коли 19 березня я нарешті зміг розповісти про те, що потрапив до ТОП-50 світового етапу Global Teacher Prize — наче скинув із себе важкезну ношу переживань і стресу, яку носив на собі цілісіньких два місяці. Здавалося б, який стрес? Але з моменту, коли я дізнався про це, мав підписати контракт про нерозголошення. Навіть дружині нічого не казав, вирішив бути чесним на 100 %!
А ось зараз емоції нахлинули та б’ють ключем, відчуваю захоплення і мрію про те, щоб українські вчителі заявили про себе на повний голос перед світовою спільнотою.
Заявку заповнював самостійно, багато годин роздумував про те, як відповісти на глибокі питання, і відшліфовував у процесі знання англійської мови».
6
Його учні — кліматичні агенти змін
Вчитель часто проводить з дітьми екофлешмоби та екофести. У формі гри подає інформацію про те, як повільно відбувається процес регенерації ресурсів Землі. Навчає підопічних, як згенерувати енергію сонця за допомогою вітряної станції. У школі є і сонячна панель, і «розумний будинок», який створював разом з учнями. Вдома його вихованці сортують сміття і привчають до цього близьких.
Проєкт, яким Олександр і його учні найбільше пишаються — «Кліматичні краплі», який вони презентували під час конференції у Польщі. Це такий додаток, який шукає екосвідомих громадян і компанії та перетворює екологічно дружні вчинки своїх користувачів на електронні бали. Потім можна отримати філіжанку кави, серйозніший подарунок чи навіть ліцензійний софт від Microsoft.
Олександр часто поєднує урок інформатики з екотематикою і створив у своєму закладі енергокоманду, яка реалізувала крутезний проєкт «Школа енергії». Він дав змогу дітям зрозуміти, коштом чого можна скоротити їхнє споживання, провівши енергоаудит школи чи власної домівки.
7
Став амбасадором LEGO в Україні та створює з учнями уявні світи, де кожен отримує суперсилу
Підопічні Олександра неодноразово ставали переможцями міжнародного конкурсу з комп’ютерної графіки й вебдизайну. А цьогоріч за підтримки LEGO Foundation вчитель разом з дітьми з вадами слуху втілює фантазії та мрії на всеукраїнському фестивалі «Play Fest». Результати старань презентують орієнтовно у квітні. А тема цього року дуже цікава: «Що таке успіх?» Кожна дитина за допомогою LEGO реалізує власне уявлення про успіх. Діти зійшлися на думці, що успіх — це коли ти можеш почути цей світ. Тому створили конструкцію футуристичного плану. Ідея в тому, що люди можуть приходити до цього простору та отримувати там суперсили — хто яку забажає. Можна повернути собі слух, зір, повністю «перезавантажити» організм від хвороб.
«Із 2020 року я — омбудсмен LEGO Foundation в Україні, але через карантин цю новину ще навіть не оголосили».
8
Малює з дітьми на графічному моніторі та знімає фільми
«За власний кошт я придбав графічний монітор на 13 дюймів для того, щоб мої учні навчалися створювати малюнки, використовуючи сучасні технології, — папір представникам «цифрового покоління» може «приїдатись». А ось такий формат манить, і я просто в захваті від того, у скількох дітей проявилися художні таланти! Це ще й сприяє ближчому спілкуванню між мною та учнями, тож це несподіване відкриття досі тішить.
Тематика малюнків часто пов’язана з екологією. Наприклад, Софія Куліш паралельно зобразила світ первозданної природи та світ із жахіттями, які встигли накоїти люди. Інші дівчата намалювали людину, одягнену в лисяче хутро та з радіоактивною емблемою. А в руках вона тримає келих із нафтою, в якому плаває наша Земля.
Неймовірно пишаюся, що мої учні посіли друге місце на всеукраїнському конкурсі із соціального відео. Тематикою стали насилля та торгівля людьми. Ми разом придумували сценарій, підбирали реквізит. Вийшло дуже емоційно. А ще ми виграли частину відеостудії, тож плануємо знімати відео вже професійно».
9
Гуру усного математичного рахунку
Олександр тричі поспіль перемагав у конкурсах з усного математичного рахунку. Запевняє, що цей скіл може розвинути кожен! А той, у свою чергу, допоможе розвинути логіку й математичні здібності щодо швидкого множення, ділення, віднімання. Як відбуваються такі змагання? «Кожні 40 секунд ви повинні виконувати певні рівні завдань, яких всього шість. Найважче стає, коли потрібно за 2–3 секунди перемножити двозначні числа і видати результат», — ділиться досвідом вчитель.
10
Мандрівки + йога + вишивання = вчительський антистрес
Найбільша відрада для Олександра — спілкування з родиною. Крім цього, молодий вчитель регулярно займається йогою, танцює сальсу й планує записатися на напрямок сучасного міського танцю — кізомба. Обожнює мандрувати та за 30 років об’їхав 32 країни. Каже, що тут секрет у вмінні купувати заздалегідь недорогі квитки та планувати подорож самостійно.
Під час карантину Олександр дістав з полиці олійні фарби та почав малювати — раніше на таку розкіш просто не вистачало часу. До слова, вчитель ще й гарно вишиває картини та робить різні чудернацькі металеві саморобки.
Вдома в Олександра немає телевізора й комп’ютера, навіть готуватися до занять він приходить до школи. Вирішив практикувати «інформаційну ізоляцію» та віддав усю особисту техніку до школи після того, як помітив, що інформаційна перевантаженість почала «жерти» особистий час та впливати на сімейний клімат. Тепер вечорами в його родині панує інформаційний штиль і омріяний дзен.