Здається очевидним, що нова реальність з акцентом на дистанційні технології пробуджує цікавість дітей до IT. Але дослідження доводять іншу тенденцію: школярі масово хочуть стати митцями. Що до цього привело і чи буде через 10–20 років достатньо роботи для художників та акторів?
Попри зачинені театри та галереї
Такого ще не було, вважають вчені. Цікавість у попередніх поколінь до професій космонавтів та інженерів, юристів та IT була більш очевидною. Але моди на мистецькі професії не очікував ніхто, адже творчі індустрії переживають спад та хвилі звільнень: наприклад, у Великій Британії вивільнили понад 400 тис. робочих місць. За умов пандемії важко проводити будь-які масові заходи: вистави, концерти, кінопокази. Опитування New York Times / Siena College Institute довело, що навіть коли у країні немає карантину, театрали не готові повернутися до партерів та гальорок. Вони переживають, що інші глядачі не будуть дотримуватися правил соціального дистанціювання.
Однак батьки у Великій Британії чи США не зупиняють юних мрійників, а навпаки — підтримують їхні інтереси, якщо в дитини є творчі здібності, і готові сплачувати за комерційне навчання. Нову моду підтверджують і експерти. Професор соціальних наук із Кардіффського університету (Велика Британія) Мануель Суто-Отеро каже: «Мистецькі спеціальності справді популярні. Факультет художніх мистецтв та дизайну процвітає, як ніколи». Дублінський міський університет заявляє, що за останні 10 років реєстрація програм на факультети гуманітарних наук та мистецтв зросла майже вдвічі.
І діти, і абітурієнти мають рацію: дарма що нині в цій сфері проблеми, експерти прогнозують стрімке зростання. За підрахунками до 2030-х років у творчих індустріях може з’явитися до 900 тис. нових робочих місць. Водночас місцеві економіки збільшуватимуть своє залучення у креативних галузях удвічі швидше, ніж в інших секторах.
Чому всі зацікавилися мистецтвом
- Значення мистецтва люди зрозуміли тоді, коли опинилися зачиненими по домівках через пандемію, а музеї, картинні галереї, концерти та вистави прийшли до нас у цифровому форматі та підтримували. Керівник музичного факультету Університету Манчестера Керолайн Бітхел стверджує, що за часів пандемії сектор мистецтв став доступним і актуальним, як ніколи. Раніше доступ до мистецтва означав гроші та час на придбання квитків у театр, вечірні поїздки, і це не відповідало повсякденному стилю життя більшості людей. Зараз мистецькі події доступні онлайн, тож дедалі більше родин можуть взяти в них участь. Діти чують музику, знайомляться з творами художників, підпадають під харизму акторів. І згодом хочуть бути на їхньому місці.
- Інший фактор, що спонукав людей більше цінувати культуру, це здатність мистецтва знижувати тривожність, підвищувати стресостійкість, боротися із психосоматичними проявами та загалом цілюще впливати на здоров’я людини. Усе це стало очевидним саме під час карантину.
- Дистанційне спілкування та навчання — це вибух уваги до візуальної складової дійсності, до «картинки». Вчителі малюють комікси до уроків, викладачі кулінарних курсів роблять льодові скульптури та прикраси, щоб привернути увагу учнів, дистанційні няні гримуються під казкових героїв. А ті, хто не вміють всього цього, зважають, наскільки це корисні нині навички. Тож навчання на креативних спеціальностях зараз у тренді.
Чому покоління зростає культурним
Дослідження, проведене Центром політики та статистики творчої індустрії у Великій Британії, свідчить: мистецтво стало ще більш невід’ємною частиною нашого повсякденного життя під час пандемії. Значною мірою завдяки ініціативі багатьох художників та музикантів. Сектор мистецтв ще лише вивчає свою роль у пошуку нових рішень нашої посиленої соціальної ізоляції. Недарма ж з’явився навіть тег #CovidCulture та поняття «КовідКультура».
Цифрові технології відтворюють простори, в яких люди зазвичай стикаються з мистецтвами, оскільки фізично вони зачинені на невизначений час. Як повідомляє британська преса, фестивалі мистецтв стають доступними для всіх у мережі в Аргентині. Тут виклали такий контент, як опери, вистави, концерти з різних культурних майданчиків. Одну з вистав переглянули аж 170 тис. людей протягом 48 годин, поки вона була доступна.
У Канаді фестивалі також перейшли в інтернет і з’явилися нові онлайн-ініціативи, зокрема, Фестиваль соціального дистанціювання. Це міжнародна онлайн-спільнота художників, створена для демонстрації робіт, оскільки галереї зачинені через карантин. У Чилі державна платформа Elige Cultura розміщує найрізноманітніший мистецький онлайн-контент: від понад 300 фільмів до книг та екскурсій музеями. У Колумбії Retina Latina безкоштовно пропонує латиноамериканські фільми, а «Габотека» відкрила цифровий архів для всього (фільму, книг, статей), пов’язаного з Габріелем Гарсією Маркесом. У Мексиці є Contigo en la Distancia — урядова ініціатива щодо надання доступу до більшості мексиканських культурних ресурсів, включно з національним архівом рецептів. У Венесуелі El Sistema відкрила віртуальний зал для трансляції концертів.
Який він, креатив майбутнього?
Ось чому на мистецтво можна робити ставки — воно дуже гнучко реагує та переживає прискорену цифровізацію. Такий висновок є й у рапорті міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку. Багато державних та приватних провайдерів за часів пандемії безкоштовно переносять контент в онлайн, щоб залучити аудиторію та задовольнити культурний попит, що зростає. Але мистецтво онлайн — це сьогодення, а завдяки дружбі з новими технологіями, такими як віртуальна та доповнена реальність, вже активно розвивається діджитал-мистецтво, за яким майбутнє. Ідеться, звісно, не про знецінення досвіду живої зустрічі з творами митців, а про те, що масове мистецтво дасть чимало нових спеціальностей, вакансій та існуватиме онлайн.
Наприклад, вже виникли галереї інтерактивних картин із застосуванням AR та VR: на цих артах рибки підпливають ближче до глядача, метелики злякано тікають від його руки, персонажі підходять просто впритул. Скажімо, teamLab Borderless з Токіо, Японія — це група творів мистецтва, що утворюють єдиний світ без меж. Образи з картин у галереї площею 10 тис. кв. м переміщуються, спілкуються з іншими творами та взаємодіють між собою без жодних обмежень.
У моді — саме діджитал
Коли діти мріють про мистецтво, йдеться саме про нові його форми, як доводять опитування. Скажімо, старшокласники малюють, бо готуються не працювати з полотнами та фарбами, а створювати комп’ютерну анімацію, візуальні ефекти, графічний дизайн, діджитал-ілюстрації. Майбутні актори ладні постачати відеоконтент для новітніх комп’ютерних ігор, стати фахівцями з драмотерапії чи музичними психотерапевтами, не просто працювати дикторами, а озвучувати просунуті інтернет-портали.
Є ще дещо, що дозволяє почуватися надійно, обираючи такі спеціальності: прокачка soft skills під час навчання. Директор Інституту політики вищої освіти Нік Хілман переконаний, що мистецтво розвиває критичне мислення, а це важливо для роботодавців, для будь-якої вакансії. Роботизація загрожує в багатьох професіях значними скороченнями штату, але не у сфері культури. Творчий бік людської натури найважче відтворити за допомогою машин.
За словами виконавчого директора Британської академії Гетана Шаха, люди, які навчалися мистецтв, мають широкий набір важливих у сучасному світі компетентностей: комунікацію, здатність до співпраці, аналітичні здібності, креативність. А ще здібні учні розвивають такі якості, як гнучкість та стійкість, що в часи після COVID-19 стане справжньою перевагою. Тож роботу, хай навіть не за спеціальністю, вони обов’язково знайдуть.
