В Україні приблизно 10% населення — діти шкільного віку. А якщо порахувати їхні родини та 440 тисяч вчителів, виявиться, що життя школи стосується безпосередньо більшості громадян України. Освітній 2020 рік приніс незабутній досвід, який ми спробували розкласти по поличках. Що ж сталося і на що ми очікуємо у 2021?
Звикали до нової реальності
Недарма на Заході 2020 навіть прозвали COVID year (ковід-рік) — пандемія спадає на думку першою, коли йдеться про цей рік. І якщо деякі дорослі спочатку панікували, то діти досить швидко адаптувалися до нових умов, в яких доводиться повсякчас дбати про профілактику. Температурний скринінг, соціальна дистанція у 1,5 метра, нові форми привітань, звичка чхати у згин ліктя, якомога менше торкатися до інших людей і частіше мити руки — все, що здавалося дивним на початку року, стало звичним наприкінці 2020. Діти вчилися ходити в масках, а випускники навіть вперше складали в них ЗНО. Батьки сперечалися, чи здавати гроші на антисептики. Дирекції шкіл та вчителі вивчали розроблений цього року алгоритм дій у разі виявлення у школяра чи вчителя ознак ГРЗ. На початку 2020/2021 навчального року навіть перший урок більшість шкіл присвячували новим правилам поведінки у школі і подекуди називали його «перший коронаурок».
З рекордною швидкістю опановували дистанційку
Карантин «загнав» усіх онлайн, і за рік відбулися колосальні зміни в ставленні до дистанційного навчання та взагалі можливостей інтернету. Якщо для значної кількості вчителів і батьків інтернет був чимось малознайомим, підлітковим, нині вони значно більше знають його можливості. Вчителі радять одне одному онлайн-платформи Zoom, Google Classroom, YouTube, Kahoot!, Padlet. Відеопрезентації, вебінари, Zoom-зустрічі з професіоналами — усе це більше не є надбанням якихось унікальних шкіл, а практикується масово. Дорослі менше стали мислити «текстом», а більше думати про те, як подати інформацію візуально, яке відео чи зображення додати. На дистанційному навчанні з’ясувалося, що утримати увагу учнів самими лише розповідями нереально.
Батьки трохи видихнули: навесні дистанційка здавалася страшним випробуванням, а нині до неї зовсім інший підхід. Адже навіть тати й мами, яким довелося зануритися в ці новації, вже знають, як утримати біля гаджетів малечу з початкової школи, і чимало родин повірили в самостійність синів та доньок, які навчаються у 5–11-х класах.
А скільки заходів відбулося онлайн за цей рік: уроки, позашкільні заходи, вчителі підвищували кваліфікацію загалом та щодо алгоритмів на період дистанційного навчання зокрема. Педагоги й учні звикають до електронних журналів і щоденників.
У селах перейнялися тим, щоб скрізь був інтернет. В одних родинах дітям поспішили купити окремі планшети та ноути, в інших придбали хоча б старенькі телефони з виходом в інтернет. Переваги дистанційки деякі учні та їхні батьки настільки оцінили, що майже вчетверо більше стало тих, хто взагалі вирішив в індивідуальному порядку перейти на таку форму навчання і не повертатися в класи. Експерти вважають, що кількість охочих постійно зростатиме. І що перехід на дистанційне навчання — подія, яка залишиться в історії освіти. Бо це не тимчасове явище, а стрибок до нових форм навчання, які й надалі залишаться в педагогіці.
Тож своєчасно було ухвалено нове положення про дистанційну освіту, у якому враховано як здобуття середньої освіти за такою формою, так і використання технологій дистанційного навчання, як це робили на карантині.
Розвивали Всеукраїнську школу онлайн
Навесні цей проєкт народився як порятунок для тих учнів та навіть цілих шкіл, де не було інтернету, тож нереально було навчатися дистанційно. Всеукраїнська школа онлайн у перший день зібрала понад 3,3 млн телеглядачів. А це кожен третій глядач ранкового ефіру. Відеоуроки, які готували рекордними темпами, демонструвало 12 телеканалів. Проєкт тривав 10 тижнів. ГС «Освіторія» теж долучилася до нього як волонтер, надавши приміщення.
А 11 грудня МОН, Мінцифри, Український інститут розвитку освіти та «Освіторія» випустили у світ зовсім інший продукт — сучасну загальнонаціональну платформу «Всеукраїнська школа онлайн», де можна буде знайти 800 відеоуроків з 18 предметів. Відбір вчителів, які готували уроки, тривав у кілька етапів, а кожен урок проходив вісім фільтрів перевірки.
Переконувалися, наскільки #ВчителіВажливі
Тати й мами під час дистанційного навчання переконалися, як багато залежить від учителя: якщо дитині все зрозуміло та цікаво, це і батькам життя полегшує.
А ще пандемія поставила чимало питань перед педагогами пенсійного віку. Хтось з них вирішив не ризикувати здоров’ям, не працювати з людьми, адже вірус особливо небезпечний у похилому віці. Хтось побоявся опановувати онлайн-технології, без яких нині не обійдешся. До слова, в Україні понад 77 тисяч вчителів, старших за 55 років.
Тому у фокусі було і те, як замінити фахівців, які йдуть зі шкіл чи скоро можуть їх залишити. Чотири з п’яти випускників педагогічних факультетів не йдуть до шкіл працювати. Це системна проблема, тож поки що у 2020 лише подбали про те, щоб вчителям-новачкам було легше адаптуватися до реальних умов праці — розробили Положення про педагогічну інтернатуру: інтерна-вчителя рік супроводжуватиме наставник, який має досвід за спорідненою предметною спеціалізацією. Окрім консультацій та бесід, ідеться про взаємне відвідування уроків та методичну допомогу.
Отримали новий Держстандарт базової освіти
Карантин карантином, а реформа «Нова українська школа» триває. Дослідження довело, що в початковій школі мають вищі показники за наскрізними вміннями ті учні, які вчаться за новим стандартом. Тож і для учнів 5–9-х класів розробили Держстандарт базової середньої освіти, який було ухвалено 30 вересня 2020 року. Усі п’ятикласники навчатимуться за новою програмою з 2022 року.
Найбільше цікавості, а подекуди спротиву, викликає ідея інтегрованих уроків. Школи матимуть змогу обирати, чи хочуть вони викладати окремо всі предмети, чи введуть інтегровані уроки в межах однієї освітньої галузі, чи навіть міжгалузеві. Нині якраз триває розробка варіантів типових навчальних планів та каталогів модельних навчальних програм, з яких можна буде обирати. Навесні 2021 року планують затвердити модельні програми і готувати за ними підручники.
Тим часом наступного року вчителі, які викладатимуть у 5–9-х класах, мають пройти підвищення кваліфікації, незалежно від того, що вони викладатимуть — окремий предмет чи інтегрований курс.
Розпочали Рік математики
Ним оголошено 2020/2021 навчальний рік. Учнів планують «подружити» з математикою, адже освітян тривожать результати Міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA 2018. Тоді визначили, що лише 36% 15-річних хлопчиків і дівчаток досягли базового рівня математичної грамотності.
Цього року розробили Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. Навчати школярів планують сучасними методами. Це зрозуміло хоча б з нового, теж цьогорічного, Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.
Чого тут тільки немає: 3D-принтери, 3D-сканери, 3D-ручки, верстати з числовим програмним управлінням, роботи, окуляри (шоломи) віртуальної реальності тощо. А втім — нічого надзвичайного як для ознайомлення із сучасною наукою. Адже попереду на школярів чекає сповнений технологічних див та ще не передбачуваний нині світ.
