Ідея обміну досвідом на T4 Word Education Week — щоб практику однієї школи тиражували інші по всьому світу. До ТОП-100 найінновативніших потрапили одразу дві українські школи — столична Новопечерська і Мелітопольська школа № 23. Про руханки як ноу-хау киянки Анни Домніч ми нещодавно писали. Освітні агенти змін з Мелітопольської школи вже презентували свої досягнення на конференціях у Польщі, Італії, Норвегії, США. Тут знають, як зробити, щоб учні почувалися не об’єктами виховання, їхні батьки — не гостями, а вчителі — не тими, хто всім щось винен. І щоб усі разом були партнерами та справжніми господарями школи.
Схожі цінності, але різне життя
Переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2019 Наталя Кідалова викладає тут англійську мову, українську мову та літературу і є випускницею програми «Демократична школа». Вона розповіла, що можна легко уявити собі, які демократичні цінності прописані у вашій школі. Певне, десь так:
- Повага
- Відповідальність
- Співпраця
- Співчуття
- Турбота
- Справедливість
- Допитливість
- Час
- Розмаїття
Високі поняття, абстрактні фрази гарно виглядають у документах, але як їх оживити? Як перетворити суху академічну модель на ефективну? Як зробити, щоби цей «метелик» полетів? Виклик у тому, наскільки по-різному люди втілюють усе це на практиці. Будь-який такий перелік — лише формальність, доки ці ідеї люди не почнуть використовувати в повсякденному житті. Тож колектив ентузіастів розробив корисні інструменти для всіх.
Точки перетину між учнями, батьками, вчителями
Перший секрет у тому, щоб узяти цінності школи не з книжок, не вигадати директору, завучу чи педколективу, а знайти справді важливе для всіх учасників освітнього процесу. Приміром, дисципліна. Опитування довело, що вона важлива для батьків. А ось вчителі та школярі не згадали про неї як про цінність. Отже, шукаємо далі. Коли цінності нарешті будуть знайдені, відчуття спільноти, близькості значно збільшиться. Адже є те, чого хочемо ми всі.
До визначення демократичних цінностей Мелітопольської школи № 23 приєднався насправді весь колектив: вчителі, учні та батьки. Школярі тут мають змогу впливати на будь-яке рішення школи, яке їх стосується. У цьому їх підтримують педагоги.
Наталя Кідалова переконана: сьогодні згуртувати школи здатна не орієнтація на досягнення, а спільні цінності. Що робить заклад освіти успішним? Рейтинг освітніх досягнень? Результати ЗНО? Сертифікати? Формальні показники не є такими значущими, як раніше. У багатьох учнів знижується мотивація до навчання, вчителям загрожує вигорання, якщо працювати за засадами старої школи. Важливими є нові, сучасні сенси. Учні мають набувати навичок 21-го століття, soft skills, без яких їм буде важко працювати, коли вони подорослішають. А якщо знову подивитися на визначені школою цінності, стає зрозуміло: всі вони відповідають таким навичкам, як успішна комунікація, здатність працювати в команді, управління часом, лідерство, розвиток особистих якостей.
А під час пандемії найважливішими цінностями, на думку пані Наталі, стали стійкість та гнучкість: адаптуватися до змін, до нового.
Додайте до цінностей спільні правила
Цього ще замало, аби щодня згадувати про цінності, а не залишити їх на папері. Далі до них слід скласти правила, як ми маємо поводитися відповідно до цих цінностей. Причому виконувати цю внутрішню «конституцію» доведеться і всім дорослим, а не лише школярам. Правила — це прості та конкретні дії з вимірюваним результатом.
10 правил школи № 23:
1.
Навчаючи, навчайтеся.
2.
Починайте день з усмішки, а протягом дня будьте оптимістами.
3.
Ставтеся толерантно одне до одного.
4.
Пишайтеся успіхами та дозволяйте робити помилки і собі, і іншим.
5.
І урок, і перерва розпочинаються і закінчуються вчасно!
6.
Активно висловлюйте власну думку.
7.
Поважайте думку та позицію кожної людини.
8.
Дотримуйтеся casual-стилю.
9.
Вирішуйте суперечки та конфлікти мирним шляхом.
10.
Стіни, підлога, підвіконня — це теж робочий простір.
Крім цього, кожна маленька спільнота може розробити ще й додаткові, більш пристосовані до її потреб правила (як нормативні акти можна ухвалювати на рівні не лише держави, а й міста).
Ось які правила розробили в одному з класів (де класним керівником є Наталя Кідалова):
1.
Говорить лише одна людина
2.
Дотримуватися часу
3.
Колективно працювати
4.
Мобільники потрібно вимкнути
5.
Беремо на себе відповідальність за помилки
6.
Працюємо там, де зручно
7.
Пити достатньо води
8.
Виходити за потреби, не питаючи дозволу вчителя
9.
Бути креативними
Як готувати правила та шкільні рішення
Голосування не дає відчуття, що всі позиції враховані, залишає незадоволеною частину людей. Колегіальне рішення краще ухвалювати за певними етапами, які дають усвідомлення, що врахована позиція кожного з учасників процесу.
- Своєчасно і повно проінформувати всіх, хто розглядає питання, дати час на осмислення.
- Створити робочу групу, у якій рівномірно представлені учні, вчителі та батьки.
- Зібрати всі ідеї — учасники робочої групи консультують інших, накопичують пропозиції.
- Мозкові штурми щодо того, як усе це інтегрувати, внаслідок чого робоча група ухвалює проєкт рішення.
- Розгляд проєкту під час засідання школи.
Саме так ухвалили 10 шкільних правил. І зробили все, щоб донести їх навіть до найменших учнів. Надрукували в кольорі, і тепер вони є в усіх класних кімнатах і навіть коридорах.
Візуалізація шкільної культури
Але існування правил — ще не все. Надзвичайно важливо зробити шкільну культуру видимою. Доведеться примиритися з плакатами та написами, на яких будуть візуалізовані правила. Тож у школі № 23 зробили хмарину тегів з найважливішими словами (наприклад: команда, радість, знання, досягнення, результат тощо) — усе це забезпечує спільну мову щодо правил, а також демонструє прихильність цінностям.
Будівництво шкільної культури на основі спільних цінностей дає сильне відчуття спільноти, де кожен буде почутим. Це формує щоденні взаємодії вчителів та учнів.
Реалізація цінностей у навчальному процесі
- Використовувати стратегії та навчальні методи, що засновані на цінностях.
- Включати правила та зміст, пов’язанний із цінностями, до навчальної програми 1–11-х класів. Педагоги враховують у планах уроків, чого саме навчатимуть сьогодні.
- Розробляти та здійснювати на їхній основі позашкільні заходи. Краще за все діти переймають цінності не через слова, а під час спільної діяльності, з власного досвіду та спостерігаючи за вчинками дорослих.
Якщо правила діють лише на перервах, а під час уроків ставку роблять на дух суперництва і зовсім не навчають учнів працювати в команді, навряд чи буде значний ефект. Як пояснила вчителька англійської мови Мелітопольської школи № 23 Ірина Єлісєєва, ще 10 років тому в них ввели методики кооперативного навчання. Відтоді розробили понад 200 стратегій проведення таких уроків. Наприклад, діти самостійно знаходять матеріал за темою уроку та діляться ним по колу з однокласниками. Оцінюється як персональний вклад кожного, так і групова робота.
Завдяки постійній взаємодії одне з одним учні набувають значного досвіду співпраці, вчаться толерантно сприймати думку опонента й відстоювати власну позицію, оцінювати результати своєї діяльності та інших членів групи, аналізувати та синтезувати інформацію. Кооперативне навчання забезпечує глибше розуміння змісту предмета, заохочує активну участь, поєднує різноманітні стилі навчання, фокусується на мисленні високого рівня, забезпечує міждисциплінарні зв’язки. Уроки перетворюються на вікторини, круглі столи, конкурси. Кожна дитина може проявити свої здібності, продемонструвати різні види інтелекту (зараз їх виділяють 8 — математичний, лінгвістичний, просторовий, музичний тощо).
Як вимірювати компетенції
Успішність набуття компетенцій кожним учнем вимірюють за конкретними результатами. Школа орієнтується на Довідкову систему компетенцій для демократичної культури, яку розробила Рада Європи. 20 компетенцій поділено на чотири сфери: ціннісні орієнтації, навички, знання, критичне мислення. Результати визначені міжнародними експертами після глибинних досліджень, протестовані в пілотних проєктах у школах 16 країн Європи.
І можна не просто бачити, чого досягнув, а й до чого варто прагнути, адже кожна компетенція поділена на базовий, середній та просунутий рівень (трапляються і проміжні). Ось один з прикладів.
Мовні та комунікативні навички:
Базовий рівень:
- Може виразити свої думки щодо проблеми.
- Просить доповідачів повторити те, що вони сказали, якщо було не зрозуміло.
- Розмовляючи з кимось, намагається підтримувати зоровий контакт.
- Використовує жести для підсилення виразності мови.
- Може висловити свою точку зору.
Середній рівень:
- Ставить запитання, які показують розуміння позицій інших людей.
- Може перейняти різні способи вираження ввічливості іншими мовами.
- Може переконувати та домовлятися з людьми.
- Переконується, що повідомлення сприймаються так, як малося на увазі.
- Помічає, коли людина слухає, але не чує, що говорять.
- Коли виникають неоднозначні комунікації, може роз’яснити їх або іншим чином задовільно розібратися з ними.
Просунутий рівень:
- Може здійснювати посередницьку діяльність у міжкультурному обміні, перекладаючи, тлумачачи або пояснюючи.
- Може уникнути міжкультурного непорозуміння.
- Може задовольнити комунікативні вимоги міжкультурних ситуацій, використовуючи спільну мову для розуміння іншої мови, соціальної групи чи культури.
- Лінгвістично та культурно компетентний принаймні ще в одній мові та культурі, крім власної.
Якщо це видається чимось занадто пов’язаним з навчальним процесом, кожен може перевірити, наскільки в нього розвинена емпатія. Ось лише по одному прикладу з різних:
Емпатія базового рівня: Виражає співчуття, коли бачить, що з людиною трапилося щось погане.
Вищого за базовий: Звертає увагу на те, що відчувають люди.
Середнього: Намагається поставити себе на місце іншого і розуміє, що той відчуває.
Вищого за середній: Може розпізнати, коли хтось хоче емоційної підтримки, навіть якщо людина не виявляє це відкрито.
Просунутого: Точно визначає почуття інших, навіть коли вони не хочуть їх показувати.
Така конкретика немов «заземлює» абстрактні цінності, демонструє їх істинне значення, дає змогу зробити частиною досвіду.
Ось так з нібито абстрактних понять треба виходити на максимально зрозумілі кроки, щоб діти переймалися демократичними цінностями.
