Як замість традиційного балу організувати подорож мрії
Учителька Красилівської школи №1 на Хмельниччині об’їздила зі своїм класом пів України. Наприкінці 10-го класу учні Олени Кригіної піднялися на Говерлу і загадали бажання: провести випускний у Європі. Уже через рік їхня мрія здійснилася. Склавши ЗНО й очікуючи на результати, вони чкурнули до Європи автобусом. Краків, Прага, Мюнхен, Відень, Будапешт — друзі лише встигали слідкувати за ними в соцмережах! Кульмінацією подорожі стало вручення «атестатів» на кораблику посеред Дунаю в Будапешті. Для пані Олени ця поїздка стала першою мандрівкою до країн Шенгенської зони, так само як для її учнів та їхніх батьків, які з ними поїхали. Тож вчителька із задоволенням ділиться досвідом, як організувати подорож, щоб вона вийшла незабутньою і недорогою.
Із чого все почалося
Ідея поїхати за кордон у нас виникла ще в 7-му класі. Ми багато жартували, що відсвяткуємо випускний за кордоном. Коли запровадили безвіз, знову повернулися до цієї ідеї. Після того як в 10-му класі з’їздили в Карпати, ми вже точно знали, що випускний поїдемо відзначати до Європи.
Мої діти особливі. І вони заслуговували на особливий випуск.
Суперечки в класі, звісно, були, і поїхали не всі. Це пов’язано більше з особистими причинами, а не з матеріальними. Частина класу була більш згуртована, інші учні не настільки товаришували між собою. Для когось була важлива гарна сукня, зачіска і традиційний випускний. Проте більшість все ж обрала подорож.
У випускний тур поїхали 15 учнів класу із 22. До нас приєдналося кілька мам, яким учні довіряють. Вони були моєю підтримкою і допомогою. Із ними можна було розділити відповідальність. Хтось з учнів взяв сестру, а хтось — подружку з іншої школи. Зі мною поїхав мій чоловік. Також з нами була представниця місцевої туристичної агенції, з якою ми вже не раз подорожували. Її досвід і практичні поради були дуже доречні. У результаті в мандрівці нас було 24.
Як скласти маршрут
Скільки є дітей, стільки й маршрутів. У якийсь момент потрібно було проявити силу волі, інакше ця поїздка не здійснилася б.
Ми складали свій маршрут, виходячи з трьох міркувань.
1) Щоб подорож не була фізично виснажливою, адже туристи мали різний рівень фізичної підготовки.
2) Щоб ми зупинялися на ніч у готелях, мали гарячий душ і повноцінний сніданок. До поїздки ми навіть не усвідомлювали, наскільки це важливо!
3) Щоб не було довготривалих переїздів, тобто ми розглядали країни ближньої Європи.
Урешті зупинилися на такому варіанті: 1-й день — Краків; 2-й — Прага; 3-й — Мюнхен і замок Нойшванштайн; 4-й — Відень; 5-й — Будапешт. Усього 5 днів і 4 ночі, 5 країн та майже 3000 кілометрів. Може й забагато для однієї мандрівки, але ми хотіли познайомитися з Європою.
Ми виїжджали рано-вранці автобусом зі Львова і вже по обіді гуляли королівським замком Вавель у Кракові. Сурмач з вежі Мар’яцького костелу вітав нас старовинною мелодією. Ми закохалися в Краків з першого погляду.
У Празі ми пройшли пішки до семи годин, піднялися до Празького граду, відвідали собор Святого Вітта і Карловий міст, визначали час за астрономічним годинником на Староміській площі.
Найбільше нам сподобалася Баварія, столицею якої є Мюнхен. Це місто вразило аристократичністю і лаконізмом. Від Мюнхена ми майнули до замку Нойшванштайн, а по дорозі милувалися гірськими альпійськими пейзажами та повітряними кулями. Баварія — це класно!
Найяскравішим був четвертий день наших мандрів, коли ми снідали в старому Мюнхені, обідали в розкішному Відні, а вечір зустріли на кораблику в нічному Будапешті.
Учні заздалегідь видрукували та заламінували фейкові атестати про повну загальну середню освіту і попросили мене вручити їх в урочистій атмосфері. Це ми і зробили на кораблику на Дунаї під час нашої двогодинної екскурсії. Далі ми танцювали вальс, милувалися вечірнім Будапештом, співали пісень і раділи, що наша мрія здійснилася. Це була випускна вечірка, яку неможливо забути.
Наше відео з вручення атестатів у мережі Facebook набрало майже 6 тисяч переглядів. «Я з вами душею», «Ви найкращі» — писали нам друзі і знайомі в коментарях.
П’ятий день ми провели в Будапешті. Втомлені й окрилені, з валізами вражень і сповнені нових планів ми поверталися з нашої подорожі.
Як розрахувати бюджет поїздки
Вартість путівки на одного учасника становила 7 тис. грн. Сюди увійшов автобусний переїзд, ночівлі в хороших тризіркових готелях зі сніданками та екскурсії містами, які ми відвідували. Окрім того, нам рекомендували мати із собою по 20 євро на день кишенькових грошей, тобто ще 100 євро. Цього цілком вистачило на перекуси, обіди та невеликі сувеніри. Звичайно, кожен на свій розсуд далі планував бюджет, але це той мінімум, яким можна було обмежитися.
Продукти на дорогу ми закуповували в Польщі та Чехії, щоб не робити закупи в Німеччині та Австрії, де ціни вищі. У Кракові та Будапешті ми купували гостинці додому. У Будапешті можна було придбати сувеніри за гривні, що дуже нас здивувало. Хоча, що там казати, не обійшлося без шопінгу. На той час у Європі були літні розпродажі. Дівчата це передбачили і поверталися додому з обновками.
Щодо розрахунків, то найпростіше розраховуватися нашими банківськими картками.
У Відні ми обідали в ресторанчику українки з Могилів-Подільського. Вона запропонувала нам комплексний обід з віденським десертом усього за 15 євро. Для Відня це дуже помірно.
Головне, не переводити ціни в гривні. Спочатку це звучить так: «Ого! Аж 5 євро!» Але дуже швидко звикаєш, і це вже: «О! Всього 5 євро!»
Якби ми обрали традиційний випускний, це б коштувало родині не менше тисячі доларів. Адже випускний — це ресторан з концертною програмою, учень плюс двоє батьків, святковий одяг для всіх. Для дівчат — сукня, зачіска, макіяж. У нас випускний не роблять просто. У нас його роблять круто.
Коли краще їхати
Ми поїхали в червні 2019 року після останнього ЗНО, яке складали учні, і до оголошення результатів. Наш тур тривав з 22 по 26 червня. Фактично по дорозі ми отримували останні результати. Це був тиждень перепочинку, коли іспити закінчилися, але про стратегію вступу ще можна було не думати. Отож, замість того, щоб кусати лікті в тривожному очікуванні, ми вирішили відсвяткувати закінчення шкільного життя мандрівкою до Європи. На офіційне вручення свідоцтв про здобуття повної загальної середньої освіти діти повернулися щасливі в шортах і футболках.
У випускний тур можна поїхати також після вручення документів і до початку вступної кампанії.
Як підготувати адміністрацію школи
Про поїздку та її терміни завжди варто говорити з адміністрацією школи заздалегідь. Це потрібно для того, щоб визначити дату офіційної церемонії, щоб учні на неї обов’язково встигли. Оскільки для нашої школи така поїздка була першою, певні незручності адміністрації ми спричинили. Також у нашій школі не знали, що в нас буде своє вручення «атестатів».
Маленькі секрети вдалої подорожі
Скрізь, де ми були, ми заявляли, що ми з України і приїхали святкувати випускний. Дівчата діставали з валіз вишиванки й одягали віночки. Ми навіть співали українських пісень. Ми були відкриті світу.
За кордоном всі нас зустрічали дуже привітно. На наші щирі посмішки відповідали добром і взаємністю.
У нас було багато багажу, адже дівчата змінювали вбрання іноді по три рази на день. Це було важливо, щоб гарно виглядати на фотографіях. Одна з учениць робила всім охочим макіяж, щоб мати дійсно незабутні світлини.
Те, що з нами поїхали батьки, давало змогу ділитися на групи за інтересами: хтось хотів відпочити, хтось — перекусити, а комусь кортіло пройтися по магазинах. Із кожною такою групою був дорослий, і мені як керівниці було значно спокійніше.
Особливість автобусних турів у тому, що на рахунку кожна хвилина. Важливо, щоб ніхто нікого не чекав. Якщо одна людина запізниться на 15 хвилин, графік маршруту збивається, і ми вже не встигаємо туди, де мали бути. На щастя, у нас ніхто не запізнювався. Мабуть, дався взнаки досвід спільних подорожей.
Обов’язково варто скористатися екскурсійною радіосистемою, яку пропонує екскурсовод під час таких турів. Ви чуєте екскурсовода на значній відстані, маєте змогу милуватися історичними пам’ятками і не відстати від групи.
Ми розуміли одне одного з півслова. Діти достойно поводилися в автобусі, на заправках, у готелях. Якщо в когось закінчилася вода чи був необхідний бутерброд — у салоні одразу знаходилася пляшка води чи перекус. А взагалі в класного керівника завжди має бути стратегічний запас продуктів і води. Хто подорожує, той із цим знайомий.
Якої реакції та вражень очікувати
Коли ми повернулися в наше невеличке містечко, незнайомі люди зупиняли на вулицях і запитували: «А це ви атестати на Дунаї вручали?»
Враження ми отримали незабутні і неповторні. Це був справжній драйв, картинки змінювалися перед очима, як у калейдоскопі.
Це дуже добре, що наша молодь розпочала своє доросле життя з відвідин Європи. Ми говорили з однією мамою, що якби ми у свій час починали самостійне життя з такої поїздки, то, можливо, і планували б своє майбутнє інакше.
І ще одне. Не потрібно боятися. Не боятися їхати з дітьми в таку подорож, не боятися брати на себе відповідальність, не боятися реакції інших, не боятися щось змінювати.
Тепер, коли мене запитують, чи їхати в подорож, чи святкувати випускний традиційно, я однозначно кажу — подорож!
Замість сукні у шафі залишаються враження.
Відгуки учасників поїздки
Це було дуже мудре рішення — замість випускного вечора поїхати в тур. Скільки нового ми побачили! Емоції зашкалювали! З подорожі наш 11-А приїхав зовсім іншим. Кожен з нас захотів мати таку чистоту і порядок, як у Німеччині, нас вразила відкритість людей і те, що там кожен громадянин є найбільшою цінністю держави. Коли я вступила до університету, кожен ділився своїми враженнями від випуску. І коли мої нові друзі дізналися, який у мене був випуск, вони були в захваті і казали: «Ох, я теж такий випуск хочу».
Це найкраще, що могло статися в житті випускника. Кожна країна неповторна. Архітектура вражала. Люди — щирі, привітні, відкриті. Такий випуск не забудеться ніколи і не зрівняється зі святкуванням у найкращому ресторані.
Враження від випускного не довготривалі та не завжди приємні, а від подорожі сто відсотків приємні та на все життя. На власному досвіді можу сказати, що про випускний старшої доньки нагадує лише сукня у шафі, яку більше ніхто не одягав з того часу. А після подорожі з молодшою залишилися незабутні спільні спогади.
