7 млрд грн держава вклала в освітню реформу — Нову українську школу. Це найбільші інвестиції у шкільну освіту за роки незалежності України. На EduDate — освітянському побаченні основних стейкхолдерів освіти в хабі «Освіторії» пані міністр Лілія Гриневич розповіла про здобутки реформи і виклики, що чекають попереду.
Спільні здобутки
Освіта — це сфера, де розв’язувати проблеми можна тільки шляхом екосистемних рішень: коли є екосистема організацій навколо Міністерства освіти і є взаємні вигідні стосунки в тому, що ми спільно робимо.
У 2016 році ми прийшли до Міністерства освіти і опинилися в цікавій ситуації — якраз напередодні ми прийняли закон про освіту. Самі написали, самі мали і втілювати. Закон передбачав 12-річну школу, де мала бути 3-річна старша профільна школа. Нам було дуже важливо пояснити, чим вона відрізнятиметься, і наповнити її цілком новим змістом.
Будь-яка реформа потребує справжніх інвестицій і якісних змін. Коли ми побачили, яку роботу треба зробити, зрозуміли, що це колосальна трансформація для цілої країни. Нам треба було за короткий час перепідготувати 20 тисяч вчителів, які мали прийти в 1-й клас. Нам треба було зробити стандарт початкової освіти на компетентнісній основі і зуміти донести вчителям ці різниці. За два роки впровадження НУШ ми вклали 7 млрд грн — таких інвестицій у шкільну освіту в Україні ще не було. Але ці гроші не покривали дуже багато серйозних викликів. Я розуміла, що партнерів слід шукати в третьому секторі, бо там є люди з ентузіазмом, які горять ідеєю.
Коли постало питання перепідготовки вчителів, ми почали думати, де взяти найкращі методики. Часто джерелом нових методик стають приватні навчальні заклади, бо вони не зашорені. Нам пощастило знайти Новопечерську школу, і вони допомогли підготувати вчителів до НУШ.
Наступний виклик — що робити з вчителями іноземної мови? Уперше між собою об’єдналися в спільний проєкт Британська рада, Гете-Інститут і Французький інститут. Далі ми залучили найкращих людей, що роблять дистанційний контент — EdEra допомогла зробити курс для вчителів.
Пригадую, який величезний виклик був підготувати дітей на окупованих територіях Донбасу до ЗНО. Із платформою Prometheus і за фінансової підтримки посольства Великої Британії ми зробили такі курси.
Згадайте, скільки в нас було політичних ризиків у справі антидискримінаційної експертизи. Сьогодні всі наші експерти нарешті розуміють, що це таке, і цього року було відкинуто значно менше підручників, які дозволяли дискримінувати старих і молодих, чоловіків і жінок, дітей нормотипових і з особливими потребами. Ми спільно пробили і цю скалу.
Усі ці люди, що почали входити в зміни, почувалися чужими у своїх колективах. Як гуртувати і підтримувати агентів змін? Співпраця з громадським сектором вилилась у EdCamp — конференцію, що як магніт притягує найкращих вчителів України. Тож можу упевнено сказати — усе, чого міністерству вдалося досягти за цю каденцію, ми зробили спільно з неурядовими організаціями і міжнародними донорами.
Виклики попереду
100 тисяч вчителів уже пройшли перепідготовку для Нової української школи — це зрозумілий стандарт і програми. Але стоять більші виклики — на реформу чекає базова і профільна старша школа і вчителі-предметники — це приблизно 400 тисяч вчителів. Слід врахувати, що це інша вікова категорія дітей — підлітки. Отже, маємо створити методики і мотивації для навчання підлітків. Потрібні окремі курси з вікової психології, окремі курси з інклюзії.
Нам вдалося відновити стосунки зі Світовим банком, які були драматично зіпсовані, коли Дмитро Табачник згорнув проєкт Світового Банку в Україні. Ми відновлювали цю довіру по крихтах і тепер маємо всі шанси почати великий проєкт зі Світовим банком із пришвидшення шкільної реформи. Ми зможемо почати реформувати базову школу і старшу школу. Із Комісією Європейського Союзу ми узгодили великий проєкт у професійно-технічній освіті — угода на 58 млн євро про покращення інфраструктури професійно-технічної освіти. Плануємо відкрити 7 центрів — center of excellence, де майстрів і викладачів навчатимуть за модернізованими програмами і з сучасним обладнанням.
Ми зараз вносимо нове положення про підвищення кваліфікації вчителів. Це ламає стереотипи. Раніше неможливо було уявити, щоб сертифікацією вчителів могли займатися організації громадського сектора. Є люди, які зі скепсисом ставляться до такої ідеї. Є велика система ІППО, які вважають, що вони знають усе найкраще. Щоб забезпечити вчителю вибір, треба запропонувати якісні продукти. У положенні ми виклали жорсткі критерії до програм підвищення кваліфікації. Коли це положення буде затверджене, то програми підвищення кваліфікації, які створять неурядові організації, будуть офіційно зараховуватися вчителям до їхнього загального підвищення кваліфікації.
Окрім цього, є ще керівники навчальних закладів, які мали би стати лідерами реформи і будувати нову культуру школи як організації, яка навчається. Неможливо бути в реформі і не вчитися: якщо директор не очолює цей процес і немає горизонтального спілкування вчителів між собою, реформа не працюватиме.
У вищій освіті ми прийшли до потреби зробити кілька важливих кроків — усі вони непопулярні. Нам треба змінювати систему фінансування і розподіляти кошти на основі досягнень університетів.
Маємо йти шляхом концентрації коштів у найкращих університетах і будувати сильні академічні центри, які будуть магнітом для вступників. Відчуваємо опір суспільства від викладачів, що втратять свою роботу. У нас є обласні центри, де є 5–6 профільних університетів. Фактично, там можна було б зробити один сильний класичний університет і один технічний. Але це лише інструмент, а не сама реформа.
Сьогодні на конференції колишній британський міністр освіти ділився досвідом. Вони зрозуміли, що найважливішим у вищій освіті є викладацька майстерність викладачів університетів. Тобто, цінною є спроможність викладачів працювати новими методами із сучасними студентами. У Британії це вважають найкращим показником якості вищої освіти.
Щорічно Міністерство проводить донорську конференцію — зустрічається з представниками посольств і міжнародних організацій і розповідає про пріоритети. Ми зараз готуємо таку зустріч, щоб показати донорам, у якому стані ми передаємо ці проєкти.
Ми прагнемо дуже цивілізованої передачі влади — готуємо перехідні книги — transition books. Окрема книга стосуватиметься Нової української школи. Ми заякоримо багато речей, щоб нове керівництво міністерства чітко розуміло екосистему партнерства, яка забезпечує реформу освіти.
