Цілий день на кулінарію щотижня — так заведено в багатьох початкових школах Великої Британії, США, Канади, Австралії. Невже тут так завзято готують кухарів? Ні, приготування страв стає базою для інтегрованих уроків, на яких можна вивчати майже все. В англомовній пресі можна знайти чимало порад, як це зробити. А літо — чи не найкращий час, щоб запровадити нову й корисну сімейну традицію.
21 причина, аби навчати дітей кулінарії
1. Допомогти опанувати побутові навички: вміння готувати їжу, сервірувати стіл, прибирати.
2. Привчати до правильного харчування та актуалізувати теми охорони здоров’я в цілому (наприклад, про стан серцево-судинної системи, необхідні вітаміни та мінеральні речовини, фізичну активність).
3. Надавати екологічне виховання (перевірка продуктів на нітрати, вирощування овочів та фруктів, захист природи від забруднення).
4. Прищеплювати наукове мислення (ази хімії та фізики). Наприклад, які реакції дають різні елементи під час поєднання (оцет та сода). Які зміни відбуваються під час збільшення чи зниження температури (вплив тепла, а потім охолодження). Усвідомлення того, що одна й та сама речовина (желатин) може бути у формі порошку, рідини, застиглої твердої маси. Або ж діти порівнюють текстуру сирої моркви, вареної та обсмаженої.
5. Вивчати навколишній світ на моделях з продуктів. Приміром, при вивченні ґрунту його «роблять» із шоколадного пудингу, печива та желейних хробачків. Можна додати ще шари ванільного та зеленуватого пудингу, щоб показати пісок та мул.
6. Практикуватися з математики: підраховувати, зважувати, вимірювати, додавати, ділити.
7. Розвивати дрібну моторику: різати, подрібнювати, перемішувати, заливати, намазувати, посипати.
8. Розвивати загальну моторику: вимішувати тісто, товкти, розкатувати і терти інгредієнти.
9. Мати вправи з балансування і просторового мислення: діти переносять страви на тацях, сервірують стіл.
10. Отримувати мультисенсорний досвід: діти залюбки дискутують щодо звуку, запаху, дотику, смаку і зору. Наприклад, виготовлення попкорну. Спочатку учні почують його звук у мікрохвильовій печі, потім понюхають його із зав’язаними очима, побачать, торкнуться і, нарешті, посмакують ним.
11. Прищеплювати логічне та критичне мислення: дотримуватися послідовності та точної рецептури, шукати зайве серед запропонованих продуктів, класифікувати, порівнювати різні рецепти за їхньою ефективністю, вносити свої корективи, виявляти закономірності, робити висновки.
12. Розвивати комунікації здібності: спільне приготування їжі створює умови для легкого спілкування, особливо якщо вчитель заохочує розмови, сміх і спільні співи в цей час. Діти можуть покращити спілкування з батьками, якщо ті завітають готувати з вами. Гарна ідея: ділитися рецептами із сім’ями, щоб вони готували вдома. Адже чимало дітей не бачать, як дорослі готують, або не їдять разом із батьками.
13. Стимулювати соціальний розвиток: маленькі школярі планують, організовують процес і працюють разом. Вони вчаться слідувати вказівкам і доводити справу до кінця. Процес вимагає терпіння: треба почекати своєї черги або коли страва зготується.
Ціла низка навичок з мови та літератури:
14. Читати рецепт уголос.
15. Якщо читати учні ще не вміють, можуть розгадувати ребуси зі знайомими літерами, створені вчителем, у яких зашифровані рецепти.
16. Вивчати абетку — із подрібнених продуктів викладати літери або застосовувати печиво у формі літер. Також можна протягом року готувати страви, назви яких ідуть підряд за абеткою.
17. Розширювати словник, коли зустрічаються з новими назвами інгредієнтів, кухонного обладнання чи методів.
18. Розвивати мовлення: діти залюбки описуватимуть смак чи аромат. Також під час приготування їжі вони діляться здогадками та спостереженнями.
19. Практикувати навички ефективного слухання, отримуючи усні інструкції та пропозиції.
20. Підвищувати цікавість до літератури: готувати страви на тему щойно прочитаної книги.
21. Розвивати письмову мову: записувати власні чи змінені рецепти, написати висновки чи мініесе про враження. Якщо ж діти ще не вміють писати, вони можуть «записати» рецепти за допомогою власних малюнків або фото.
Кажуть навіть, що з усіх навчальних досвідів, які вчитель може планувати для молодших школярів, жоден не є більш універсальним, ніж приготування їжі в класі.
У Великій Британії вже кілька років приготування їжі стало обов’язковою частиною навчального плану для початкової школи. Цю ініціативу Start Smart підтримало Міністерство освіти та 87 % батьків (згідно з опитуванням), після того як виявили, як багато школярів порушують правила здорового харчування. Приміром, щороку на той час більшало дітей, які не їдять овочі, а у трьох чвертей опитаних учителів у класі були учні, які не снідали. Також уже навіть серед першачків у частини є проблеми з ожирінням, а серед підлітків «група ризику» — дівчата зі схильністю до анорексії. Шеф-кухар «зірок» і посол кампанії Том Айкенс вважає, що уроки кулінарії мають навчити дітей насолоджуватися здоровим харчуванням.
Вчителі, звісно, мають не просто підбирати рецепти та керувати процесом. Їхнє завдання — подбати про безпеку (скажімо, роботу з гострими ножами взяти на себе, контролювати користування електроприладами, переконатися, що є джерело вентиляції, особливо якщо передбачена робота з високою температурою, подбати про подовжувачі тощо).
Є два варіанти організації роботи: домовитися готувати у шкільній їдальні (буфеті) або принести до класу мікрохвильову піч, переносні конфорки, електрогриль та інше кухонне обладнання (міксер, блендер тощо). Усе це не обов’язково мати вчителю — краще домовитися з батьками. Серед мам і тат можна знайти добровольців, а також залучити старшокласників, аби дбати про порядок та безпеку довелося не лише вчителю. У будь-якому разі потрібні один-три помічники.
Важливо дізнатися, чи не має хтось з учнів харчової алергії або релігійних харчових обмежень (наприклад, на свинину). Під час роботи треба залучати дітей до бесіди, ставити запитання, коментувати все, що ви і діти робите (для розвитку мовлення), обговорювати, звідки беруться продукти, здійснювати спостереження, спонукати аналізувати.
Канадські педагоги пропонують порядок роботи, розроблений на власному досвіді, аби не забути нічого важливого.
Хід роботи:
1. Проаналізуйте рецепт. Скільки треба продуктів? На уроці не стоїть завдання нагодувати дітей, але якщо кожному дістанеться по одному укусу, учні залишаться невдоволеними. Вказана кількість порцій, яка нагодує чотирьох дорослих, забезпечить зразок страви аж для 16 школярів. Можливо, треба подбати ще про один зразок кожному, який діти візьмуть додому. Тоді необхідні контейнери або харчові пакети на блискавці.
2. Проведіть урок за обраною книгою або тематичним блоком. Включіть до нього презентацію страви, яку готуватимете в наступні дні.
3. Придбайте (або отримайте від батьків) усі інгредієнти.
4. Складіть разом з учнями список правил безпеки.
5. Призначте кожній дитині конкретні обов’язки.
6. Переконайтеся, що кожна дитина помиє руки до початку роботи.
7. Дотримуйтесь усіх кроків у рецепті.
8. Організуйте дві-три перерви у приготуванні страв на 5–15 хвилин, аби обговорити, зосередитися на навчальних завданнях, записати результати.
9. Подайте страву, сервіруйте стіл.
10. Насолоджуйтесь.
11. Приберіть з учнями та помийте посуд.
12. Підбийте підсумки.
13. Попросіть зворотного зв’язку. Запитайте, чого учні навчилися, що було легко зробити, а які кроки виявилися важкими.
Що можна приготувати?
Майже будь-яких персонажів дитячих книг можна зробити з фігурно вирізаних продуктів, аби створити бутерброди чи прикрасити салати. Після прочитання книги «Джонні Яблучне Зернятко» Стефана Бенета можна вивчати цікаві факти щодо яблук та готувати яблучне пюре, шарлотку.
Одна книжка може стати поштовхом для створення цілого меню.
Після прочитання «10 маленьких рибок» Ендрі Вуда можна зробити піцу у формі рибки, бісквіти-устриці, салат із селери та пофарбованого блакитним харчовим барвником м’якого сиру, прикрашений крекером, — річка з рибками.
Також весела гра: наповнити склянку желейними рибками та серед них заховати одну акулу — іграшку або саморобне печиво.
Книга «Як сказати динозаврові “Надобраніч”» Джейн Йолен. Можна зробити силует цієї доісторичної тварини з паличок різних свіжих овочів. Печиво з відбитками ніг динозаврів можна отримати, якщо перед випічкою до кожного шматка тіста притулити лапку іграшки.
«Динозаврячі яйця» — це курині відварені яйця у «гнізді» з будь-якого зеленого салату. Важливий нюанс: поставити поруч крихітні фігурки людей і тварин, аби яйця здавалися величезними.
«Вічна класика» — барвистий і смачний фруктовий салат. Його можна викласти за кольорами у вигляді веселки. А можна до знайомих плодів (винограду, яблук, бананів, полуниці) додати один екзотичний.
У США популярні заняття із хлібопічкою. На Хеллоуїн готують гарбузовий хліб. А потім цілий квартал перебирають смаки: імбирний, ананасовий, сирний, із родзинками та цукатами, банановий, зерновий хліб.
Книги для читання, які використовують у світі:
«Час морозива» Ноа Лукеман, «Вантажівка з морозивом» Марджері Кюелер, «Я кличу тебе, морозиво» Емі Кроус, «Ведмідь дякує» Карма Вілсон, «Вісім тварин печуть кекс» Сьюзан Міддлтон Ель, «Зелені яйця і шинка» Сьюса, «Дракони люблять тако» Адама Рубіна, «Мінлива хмарність, часом фрикадельки» Джуді Баррет.
Які казки та книжки можуть стати у пригоді:
Казки «Колобок», «Як господиня навчалася вареники варити», «Гусі-лебеді», «Ріпка», «Зварю тобі борщику» Зірки Мезантюк, «Усе через банани» Віолети Борігард, «Пан Сирник і різдвяний пампушок» Світлани Лінинської.
