Для уроку 21 Липня 2026

Тетяна Вакуленко про ДПА у 4, 9 і 12 класах: відповіді на 10 гострих запитань

# дпа 2026 # Тетяна Вакуленко

Міністерство освіти і науки впроваджує поетапне відновлення державної підсумкової атестації: пілотування і апробації, пілотні тестування для окремих груп учнівства. Вже цієї осені планують провести пілотування модулів ДПА з мовно-літературної та математичної освітніх галузей для 2000 десятикласників. Разом із Тетяною Вакуленко під час фестивалю «Вчителі майбутнього» ми розбирались: для чого взагалі потрібне оцінювання у формі ДПА? Чи правда, що школи самі мають друкувати матеріали для атестації? Чи будуть результати ДПА публічними? Які нові типи завдань з’являться у мовно-літературній і математичній освітній галузях? Що спільного і що відмінного у моделях ДПА для 4-х, 9-х і 12-х класів? Яким чином ШІ долучиться до перевірки відповідей учнів під час атестації? Відповіді на 10 гострих запитань про ДПА зібрали у матеріалі.

Тетяна Вакуленко,
директорка Українського центру оцінювання якості освіти

💬 Матеріали для ДПА школи друкуватимуть самостійно?

Скоріше за все, так

На нас чекає логістичний виклик під час впровадження ДПА. Україна не настільки багата держава, щоб централізовано друкувати й доставляти всі матеріали для атестації, тож цей обов’язок покладено на засновників закладів освіти. Тут варто зауважити, що це також частина моделі, яку ще потрібно пропрацювати.

Розумію, що це не ідеальне рішення, і вчителям, можливо, доведеться друкувати ті чи інші матеріали. Але ми чотири роки навчали дітей і один раз надрукувати пакет матеріалів, щоб отримати важливу інформацію про те, що ми в результаті здобули. Мені здається, цілком виправдано.

💬 ДПА у 4 класі — «великий стрес для дітей»?

Ні, так не має бути

Коли ми говоримо про державну підсумкову атестацію, сама ця назва в багатьох викликає легкий холодок і відчуття: «Боже, це ж такий стрес!». Але звідки виникає цей стрес? Стрес у четвертому класі виникає тоді, коли ми десять разів повторюємо дитині, що «це ж державна підсумкова атестація!», і натякаємо, що якщо вона її не складе, то станеться «щось страшне».

Насправді не станеться нічого. Є Закон України «Про освіту», який чітко визначає: державна підсумкова атестація в 4 класі проводять виключно з метою моніторингу, — ми просто отримуємо зворотний зв’язок.

Дитина не залишиться на другий рік, її не відрахують із четвертого класу — вона перейде до п’ятого. Але вона та її батьки знатимуть, що вона знає, а чого ще не знає. І вчительство п’ятого класу також розумітиме, що саме ця дитина вже опанувала, а над чим ще потрібно працювати. Тоді в предметному навчанні ми не будемо одразу намагатися зануритися в найскладніші теми, а подумаємо, як підтягнути базу. Адже, коли немає фундаменту, будівля не збудуєш. Класична казка про трьох поросят саме цього нас і навчала: не можна будувати тимчасові конструкції, якщо хочеш, щоб вони були міцними й довговічними.

💬 Результати ДПА будуть доступні онлайн?

✅ Так, для цього створюється спеціальна онлайн-платформа

Концепція Нової української школи достатньо чітко стверджує: оцінювання у формі ДПА має здійснюватися насамперед заради зворотного зв’язку. Саме тому первинним є формувальне оцінювання, і його цінність складно заперечити. Бал — лише спосіб зафіксувати результат за певною шкалою. Він вторинний. Тому що сам по собі бал дуже складно інтерпретувати, за ним може стояти багато чого. Значно важливіше дати дитині якісний зворотний зв’язок: «Ти знаєш ось це, а над ось цим і цим ще потрібно попрацювати».

Зараз ми живемо в той час, коли розвиток штучного інтелекту й можливість працювати з великими агрегованими масивами даних дають нам змогу це реалізувати. Ми хочемо, щоб дитина у своєму електронному кабінеті отримувала текстову інформацію про те, що вона знає і що потрібно надолужити. І щоб учитель отримував таку саму інформацію про свій клас. Директор школи — про клас і про всю паралель: що діти знають, чого не знають, які результати є прийнятними, а які потребують уваги.

Коли ми отримуємо таку інформацію вже в 4 класі, нам значно простіше зрозуміти, чому в подальшому щось вдалось, а щось — ні. Власне, завдяки результатам атестації ми не наражитимемося на ситуації, коли лише в 11 класі ми дізнаємось, що учень не засвоїв множення, і саме тому отримав два бали з математики.

Результати державної підсумкової атестації будуть доступні на спеціальній онлайновій платформі. Це великий проєкт. Якщо чесно, зараз ми ще на етапі його реалізації, адже йдеться про дуже складне програмне забезпечення. Тому неможливо передбачити, чи найближчим часом воно запрацює саме в тому вигляді, у якому ми його бачимо. Але саме ця спеціальна онлайн-платформа має стати тим майданчиком, який забезпечуватиме якісний зворотний зв’язок.

💬 Чи потрібні під час ДПА завдання на відтворення знань?

Так, потрібні

Ще одне важливе питання в контексті ДПА — це типи завдань. Зараз дуже багато говорять про компетентнісні завдання, завдання базового рівня. Я завжди говорила й говоритиму, що нічого принципово нового в цій сфері ми не вигадали: ми й надалі спиратимемося на класичні моделі тестування.

Завдання на відтворення знань обов’язково мають бути. Чому? Тому що, якщо дитина не здатна відтворити знання, якщо вона не опанувала алгоритми, операції, процедурні дії, вона не зможе розв’язувати складніші текстові задачі з контекстом. Адже для того щоб розв’язати контекстну задачу, спочатку потрібно побудувати математичну модель, а вже потім виконувати з нею певні дії. Якщо ж, скажімо, підліток не володіє самим інструментом, наприклад, не розуміє, що таке функція, він не зможе її будувати, тому що не бачить залежностей між математичними об’єктами.

Тож під час ДПА перевірятимемо різні речі. Є дитина, яка не може побудувати математичну модель, — це один рівень. Є дитина, яка не може розв’язати елементарне лінійне рівняння, — це зовсім інший рівень. І змішувати ці рівні не можна. Тому серед завдань будуть і текстові, і компетентнісні, і базові. Багато прикладів завдань для 4 класу вже розміщено на сайті Українського центру.

💬 Чи будуть публічними результати шкіл після участі в ДПА?

Ні, результати бачитиме тільки школа.

Ще одне велике побоювання, яке існує, і я переконана, що воно хвилює всіх нас, — це можливе повторення у випадку з ДПА історії з рейтингами шкіл за результатами ЗНО чи НМТ.

Найперше поясню, чому такі рейтинги взагалі існують. Вони з’являються тому, що закон зобов’язує нас публікувати базу результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Український центр оцінювання якості освіти ніколи в історії не створював рейтингів за результатами ЗНО.

Можливо, ви ще цього не знали, та насправді будь-яку школу можна вивести на перше місце в рейтингу — усе залежить від того, які параметри закласти саме в цей конкретний рейтинг. Якщо дуже захотіти й докладно прописати критерії саме під вашу школу, то ми цілком можемо зробити так, щоб вона посіла перше місце. Це зовсім не проблема. Наприклад, ми можемо визначити, що до рейтингу потрапляють лише заклади, у яких не менше ніж 15 учнів. Або, навпаки, обмежити максимальну кількість учнів. Можемо сказати, що сільські школи потрібно порівнювати лише із сільськими школами. Потім можемо поставити інше запитання: що важливіше — мати двадцять двох двохсотбальників чи не мати жодного учня, який не подолав поріг, тобто не набрав мінімально прийнятного бала?

Змінюючи лише параметри, можна отримати абсолютно різні рейтинги. Тому, якщо ви дуже детально опишете свою школу, я майже гарантую, що знайду спосіб зробити її першою. Тоді виникає закономірне запитання: для чого взагалі потрібні такі рейтинги? Насправді, ми дуже любимо порівнювати. Кожному з нас цікаво подивитися, яке місце посіла його школа в якомусь рейтингу. Це людська природа…

Але в контексті ДПА ми вже ухвалили рішення, що не будемо публікувати базу даних результатів. І не плануємо робити публічними результати шкіл. Результати конкретної школи будуть доступні лише самій школі — навіть не її засновнику. На рівні області також не буде відкритих даних про результати окремих закладів освіти.

У кабінетах різних стейкголдерів будуть доступні відповідні дашборди та агреговані показники, але вони не даватимуть змоги дійти до результатів конкретної школи й використовувати їх для порівняння. На мій погляд, саме це має зняти дуже багато побоювань.

Одразу скажу: я не живу у світі рожевих поні. Я прекрасно розумію, що завжди знайдеться вчитель (і не лише вчитель), який захоче «намалювати» кращий результат. Але як ми плануємо цьому запобігати? По-перше, упродовж перших двох-трьох років це буде лише інструмент підтримки. Ми хочемо, щоб усі зрозуміли: якщо проводити оцінювання чесно, то ми готові дати якісний зворотний зв’язок. І найголовніше — ці результати ніколи не використовуватимуться як інструмент покарання.

Тому що результати навчання — це не лише про вчителя. Це про мотивацію дитини. Про контекст, у якому вона живе. Про ті чинники, які ми не контролюємо, але які дуже сильно впливають на навчальні досягнення. Є макрочинники, на які окрема школа практично не може вплинути. Не можна порівнювати невелику сільську школу, де дітям навіть навчитися читати буває складніше, із ліцеєм, до якого після 9 класу приходять найкращі учні всього району чи міста. Саме тому ми дуже дбатимемо про ці дані й дуже ретельно їх захищатимемо.

💬 Чи є нові завдання в ДПА на другому і третьому році пілотування?

✅ Так, нових завдань багато!

Триває третій рік пілотування ДПА. У 2024 році ми пілотували лише завдання в більш-менш класичному форматі. Це були різні зошити із завданнями з мовно-літературної та математичної освітніх галузей.

Уже у 2025 році ми додали окремі елементи, які не є типовими для стандартизованих оцінювань, але є важливими для операціоналізації тих компетентностей, які ми хочемо оцінити. Оскільки наша головна мета — надати якісний зворотний зв’язок, ми можемо дозволити собі таку розкіш.

Що цікавого в зошиті для ДПА?

Нашою метою було зробити так, щоб дитина не боялася цього оцінювання. Саме тому зошити зробили привабливими, із персонажами, із невеликими вправами для психологічного розвантаження. Там є додаткові цікаві завдання. Фактично це звичайний робочий зошит, який дитина отримує на уроці й у якому працює. Якщо не нагнітати ситуацію, не повторювати п’ять разів, що «це дуже важливо», «ти мусиш усе виконати правильно», «ми ж це вчили», то все буде добре. Дитина просто працює, фактично грається, і почувається спокійно під час тестування. Які «новинки» можна зустріти серед завдань у різних галузях?

Мовно-літературна освітня галузь

➡︎ Завдання на редагування тексту

Дитина виступає таким собі редактором: знаходить помилки й позначає, що сформульовано неправильно. Після цього вона пише невелике письмове висловлювання. Це не власне висловлення в тому форматі, до якого ми звикли в старших класах, а коротка письмова відповідь на запитання. Її достатньо, щоб побачити, чи вміє дитина сформулювати свою думку письмово.

➡︎ Усна взаємодія

Це той компонент, який ми почали пілотувати лише нещодавно. Для нас було принципово важливо перевірити не лише письмове мовлення, а й уміння дитини говорити. У команді ми дуже багато дискутували, чи варто включати говоріння до оцінювання, адже всі розуміли, що тут буде більше суб’єктивності. Але ми знову повернулися до головної мети: не покарати, а надати якісний зворотний зв’язок і допомогти всім учитися разом. Саме тому ми вирішили, що компонент говоріння обов’язково має бути.

Як це відбуватиметься?
Дитині пропонують запитання, яке допускає дві протилежні позиції або нейтральну відповідь. Для кожної школи ми запропонуємо більше тем, ніж потрібно для оцінювання, щоб заклад освіти міг сам обрати ті, які є найбільш доречними саме для його учнів. Чому це важливо? Наприклад, тема відвідування театру може бути зовсім не релевантною для дітей із сільської місцевості, де театру просто немає. Так само можуть бути недоречними питання про гуртки робототехніки, якщо таких можливостей у громаді немає.

Після цього діти слухають кілька коротких текстів, які озвучує вчитель або вчителька. Кожен текст представляє одну з можливих позицій щодо обговорюваного питання. Дитина визначає, яку позицію підтримує, а потім має її аргументувати.

Щоб допомогти їй це зробити, ми пропонуємо невелику пам’ятку з побудови аргументованого висловлювання.

Як оцінюється говоріння?
Оцінювання максимально просте. Учитель користується лише двома критеріями:

* зміст висловлювання;
* мовленнєва правильність.

Саме на перетині цих двох критеріїв формується результат. Наприклад, дитина може дуже добре висловити думку, але припускатися великої кількості мовленнєвих помилок чи використовувати русизми. Тоді оцінка буде нижчою.

Або навпаки: мовлення може бути граматично правильним, але сама думка — слабкою чи поверховою.

Математична освітня галузь.

У шкільній математиці за останні роки принципово нічого не змінилося. Будуть задачі, які стосуються і життєвого контексту, і звичайні «прагматичні» задачі. Наприклад, оцінити якісь міри довжини чи ваги. Обов’язково будуть завдання з діаграмами, на роботу з даними.

Після пілотування ми виявили, що найбільш проблемним компонентом виявилася саме письмова взаємодія. Написати навіть короткий текст або одне змістовне речення для багатьох дітей було складніше, ніж розв’язати математичні задачі.

💬 Чи «підсвітив» пілот конкретні труднощі в дітей під час проходження ДПА?

Так, і з огляду на це вже зроблені певні зміни до завдань ДПА.

Під час пілотування ми побачили, що не всі запропоновані теми були однаково цікавими дітям. Наприклад, окремі теми — про притулки для тварин чи інші запропоновані сюжети, не завжди викликали зацікавлення. Отже, нам потрібно шукати вдаліші теми для обговорення, і саме цим ми зараз займаємося.

Ми також побачили, що не в усіх дітей результати оцінювання збігалися з тими оцінками, які вони мали в школі. Були окремі учні, у яких результати суттєво відрізнялися від поточних шкільних оцінок. І це точно той факт, про який варто пам’ятати і який потребує подальшого аналізу.

Якщо говорити про мовно-літературну освітню галузь, то фактично ми побачили лише одну проблему: вона стосується усного мовлення. Іноді вчителі починають… говорити замість дітей. Наприклад, у завданні для усної взаємодії пропонується питання: що краще — ремонтувати річ чи купувати нову? А вчитель мимоволі починає підказувати: «Ну дивись, краще ж купувати нову…». У результаті це перетворюється на своєрідний театр двох людей, де відповідає вже не лише дитина. Утім, я не бачу в цьому великої проблеми. Мені здається, що це питання практики. З часом ми просто навчимося правильно проводити таке оцінювання.

💬 Чи багато спільного у моделі ДПА для 4 класів і моделі ДПА для 9 і 12 класів?

Насправді, так.

Державна підсумкова атестація у 9 і 12 класах поки що перебуває на етапі проєктування та розроблення. Тому наразі я можу говорити лише про саму модель, а не про результати. Але дуже важливо розуміти, що це єдина комплексна система.

Те, що ми робимо в 4 класі, — модулі з мовно-літературної та математичної освітніх галузей не є окремою історією. Коли ми переходимо до 9 і 12 класів, ця модель розширюється й адаптується до іншого рівня навчання.

Якщо говорити про державну підсумкову атестацію в 9 класі, то вже наступного навчального року — восени 2026 року — ми плануємо провести пілотування модулів із мовно-літературної та математичної освітніх галузей приблизно для 2000 десятикласників. Чому саме десятикласники? Тому що це ті, хто вже завершив здобуття базової середньої освіти.

До якої моделі ми прагнемо?

Ми хочемо комплексно оцінювати саме той фундамент, який і становить зміст базової середньої освіти. Адже базова освіта існує саме для того, щоб гарантувати міцну основу для подальшого навчання. Тому поступово будемо оцінювати всі ключові освітні галузі:

— мовно-літературну;

— математичну;

— природничу;

— історичну;

— іншомовну;

Отже, у 9 класі закладена та сама логіка, що й у 4-му. Ми також працюватимемо через спеціальну онлайнову платформу: там будуть матеріали, туди ж завантажуватимемо результати і там же організуємо весь процес оцінювання.

Головна відмінність між ДПА у 4 та 9 класах полягає у форматі. Якщо в 4 класі це переважно паперовий зошит, то в 9 класі значна частина завдань виконуватиметься в електронному форматі. Базові математичні обчислення, завдання з мовно-літературної галузі, перевірка лексичних знань, аналіз тексту — усе це дуже швидко й якісно перевіряється автоматично.

Водночас там, де йдеться про розгорнуті письмові відповіді, створення власного тексту, письмову взаємодію або задачі, де потрібно показати хід розв’язання, автоматичної перевірки недостатньо. Тому такі завдання виконуватимуться на папері.

Фактично учень чи учениця отримає один аркуш формату А4, надрукований із двох боків, на якому потрібно буде записати відповіді, показати розв’язання задачі, виконати необхідні побудови чи інші дії. Усе це перевірятиме вчитель.

💬 ДПА у 12 класах зможе забезпечити вступ до закладу вищої освіти?

Саме так і повинно бути

Про державну підсумкову атестацію у 12 класі сьогодні говорити найскладніше. Причина дуже проста: старша профільна школа ще не запрацювала. Спочатку ми маємо чітко зрозуміти, якими будуть профілі навчання, як вони функціонуватимуть, скільки годин буде відведено на різні предмети, які програми вивчатимуть учні, яким буде рівень підготовки основний і яким — поглиблений. Лише після цього можна детально говорити про модель державної підсумкової атестації.

Що вже зараз можна сказати напевно? По-перше, якщо підліток чи підлітка поглиблено вивчає певний предмет, то має складати його саме на поглибленому рівні. Водночас базові предмети — насамперед мовно-літературна та математична освітні галузі повинні оцінюватися на базовому рівні для всіх учнів незалежно від профілю.

Навіть якщо дитина навчалася в ліцеї професійного спрямування, вона все одно має підтвердити, що здобула повну загальну середню освіту, тобто володіє базовою грамотністю. Поглиблені предмети мають відповідати профілю навчання і, найімовірніше, бути пов’язаними зі вступом до закладів вищої освіти.

І тут я можу сказати однозначно: для тих дітей, які проходитимуть таку модель оцінювання, жодних додаткових вступних іспитів не буде. Результатів цього оцінювання має бути достатньо для вступу.

Але тоді виникає інше запитання. Що робити з випускниками минулих років? Наприклад, під час основного періоду реєстрації на НМТ 2026 року ми мали 355 тисяч зареєстрованих учасників. Із них 105 тисяч — це випускники минулих років. Для них концепція державної підсумкової атестації вже не працює, адже вони не завершують навчання в школі саме зараз. Хтось закінчив школу два роки тому, хтось — значно раніше.

Отже, для цієї категорії потрібно створити окремий інструмент. Поки що найбільш логічним видається запровадження тесту загальних навчальних компетентностей. Подібний формат уже використовується під час вступу до магістратури та аспірантури.

Фактично це перевірка загальної здатності людини навчатися. Його результати не потрапляють до свідоцтва про освіту й не є результатами державної підсумкової атестації — це лише вступний інструмент.

Але тоді виникає ще одне складне питання: як порівнювати результати цих двох різних моделей? Як забезпечити прозорий і справедливий конкурсний відбір між випускником, який пройшов повну систему державної підсумкової атестації, і людиною, яка складала лише дво- чи тригодинний тест загальних навчальних компетентностей? Це питання, на яке сьогодні в мене ще немає готової відповіді. Ми продовжуємо над цим працювати.

💬 Штучний інтелект зможе перевіряти відповіді учнів на ДПА?

Так, ШІ стане додатковим інструментом для перевірки

Ще один напрям, який ми хотіли б реалізувати в перспективі, — залучення штучного інтелекту до перевірки відкритих відповідей учнів, якщо вони виконуються в комп’ютерному середовищі. Як це працюватиме? Учитель перевірятиме роботу незалежно від моделі штучного інтелекту. Водночас свою оцінку формуватиме й система за допомогою ШІ. Якщо ці оцінки відрізнятимуться, учитель отримає повідомлення про те, що його оцінювання не збіглося з оцінкою моделі.

І це зовсім не означає, що вчитель помилився. Іноді така розбіжність буде абсолютно нормальною. Але іноді вона може свідчити про те, що варто ще раз переглянути роботу й переконатися, що оцінювання було коректним. Таким чином штучний інтелект має стати не заміною вчителя, а інструментом додаткової перевірки.