Ми ведемо для вас пряму трансляцію з місця, де зараз зібралися найпотужніші освітяни світу. Читайте на «Освіторії» найцікавіше від команди Освітнього десанту в Дубаї. Вони вирушили на Global Education and Skills Forum, де поспілкуються зі світовими агентами змін, спостерігатимуть за найновішими трендами і ділитимуться новими знаннями та враженнями.
День 2. Українська школа в Дубаї та головні освітні тренди
«Дубай — мультиосвітнє місто, — ділиться враженнями від другого дня Освітнього десанту Зоя Литвин. — Тут є британські, індійські, американські, канадські і навіть українські школи. Вивчаючи кожну з них ви ніби подорожуєте світом.
Але в кожній з них є трохи спільного — суто «дубайського»🙂:
- відеокамери у всіх класах (чого не побачиш у Канаді, наприклад, бо то сприймається як неповага до вчителя);
- перевіряючі у класах (вони можуть зайти на урок в будь-який момент та подивитись, як саме працює вчитель з учнями);
- відсутність репетиторів (місцеві школи та батьки переконані, що успіхи дітей у навчанні — завдання школи. Тож кожен вчитель має в графіку години індивідуальної роботи з учнями, яким потрібно наздогнати матеріал).
Ще цікаво, що на кар’єру вчителів тут дуже впливають батьки. Саме вони наприкінці навчального року «ставлять оцінки» вчителям від чого залежить: підвищать заробітну плату вчителю чи не подовжать контракт».
Акценти дня від Ігоря Хворостяного:
«1. Онлайн-освіта — мейнстрим у Китаї, проте вони її вже переосмислюють. Віртуальна реальність, доповнена реальність, блокчейни, АІ — це все чудово, хайпово, але… Гостро стоїть потреба в якісному контенті, а не просто технології заради технології. Укотре переконався, що команда EdEra на справді ціннісно правильному шляху. Сьогодні всі технологічні набутки переорієнтовують на дальшу (і потрібнішу!) перспективу: моніторинг — визначення різних груп потреб — групування учнів — підбір завдань за рівнями = мета: покращити навчання, зробити його справді адаптивним.
2. Багато говорять про Venture Capital як альтернативу бюрократизованим державним освітнім системам, як справді реальних акторів й агентів змін і чи не єдину можливість справді змінити освіту (і світ) на краще.
3. Крутезний ресурс для вивчення англійської з дітьми. Увага! Для дітей 2-6 років (так, так, кажуть, що після шести англійську вчити пізно). До речі, крутість ресурсу ще й у тому, що навіть батьки, які зовсім не знають англійської, можуть учити дітей за цим ресурсом.
4. Українська школа в Дубаї є (!!!). І тут консул України вчить дітей основ дипломатії.
5. Зверніть увагу: на сходинках у школі інструкція «Як бути щасливим» (із порад, наприклад, такі: «Проводь час із родиною», «Уживай здорову їжу», «Роби, що тобі подобається», «Пробачай інших», «Будь собою».
6. І цитата шейха Дубая, яка blew my mind сьогодні: «Легко керувати через страх, але потрібен неабиякий лідер, щоб керувати через любов». На стінах школи, люди добрі, на стінах школи».
Наталя Лотоцька підсумувала головні тези з панельної дискусії форуму:
- Батьки готові платити за якісну освіту скільки потрібно, якщо вони розуміють важливість цього.
- Технології роблять освіту доступнішою для батьків, але водночас вимагають багато інвестицій від бізнесу.
- Освіта — це і про гроші, бо талановиті педагоги коштують дорого.
- Інвестування в освіту має бути таким же привабливим, як в інші сфери.
- Не вимагайте сертифікації у вчителів. Ентузіасти можуть зробити більший внесок. Головне їм не заважати. Це питання довіри між освітянами і батьками — ви ж не вимагаєте сертифікат у водія Uber, щоб довіз вас із точки А в точку Б.
- Зміни в освіті принесе приватний сектор, а не держава.
- Освіта майбутнього — це не про вивчення предметів, а про розв’язування мультидисциплінарних проблем.
І трішки про сучасний освітянський нетворкінг від Анни Сидорук:
«Організатори форуму добряче попіклуватися, щоб учасники вільно знайомилися між собою і налагоджували корисні зв’язки. Для цього тут під час реєстрації видають симпатичний кулон до бейджа. Зав’язавши ненав’язливу бесіду з якимось світовим освітнім лідером, професором Стенфорду чи стартаперами з Індії, які привезли сюди свій винахід, натискаєш на свій кулон, піу-піу і потрібний контакт — у твоїй базі на email’і».
«Сьогодні гостились в українській школі в Дубаї, — ділиться враженнями Вікторія Христенко. — Дуже важко в чужій країні, де ти постійно мусиш багато часу приділяти роботі, різного роду проблемам, зберігати патріотизм і айдентику своєї держави. От так зібрались люди з України, які бажають передати дітям мову, традиції, цінності. Школа дуже маленька — всього 45 учнів, винаймає приміщення іншої школи по п’ятницях (то вихідний в Еміратах), з ранку до обіду. Кожного разу у валізах привозять все з собою, бо лишати підручники і матеріали в школі не дозволяють. Всі викладачі дуже віддані справі і то більше схоже не на школу, а на клуб, бо тут і батьки поруч, і родичі вчителів, така собі українська тусовка. Консул частенько забігає і навіть придумав разом з викладачами дати дітям курс дипломатії (до речі читає напам`ять Ліну Костенко). Ми потрапили якраз на виступ дітей. Танцюють під Ірину Федишин). Словом, наші тут тримаються купи!»
Хлібом та сіллю вітає гостей мальовнича Еміратщина;)
Ось так команду Освітнього десанту зустріли в українській школі «Софія». Тут сьогодні відзначатимуть День поезії.
