У 24 областях України відбувся всеукраїнський урок пошуку фактів. Урок критичного мислення — частина проекту для шкіл «Вивчай та розрізняй», який втілюється завдяки Посольству США та Посольству Великої Британії в Україні спільно з Міністерством освіти і науки України.
Тренери з Ради міжнародних наукових досліджень IREX запропонували учасникам прокачати їхні навички з критичного мислення на прикладі котячої країни Мурляндії.
Обирати розумом, а не серцем
У країні Мурляндії скоро вибори. Балотуються три кандидати — Мурчик, Пушинка і Барсик. Політтехнологи, які писали для них гасла, намагалися показати певний образ кандидата: його переваги, чесність, винятковість, близькість до народу, геройство. Усе це — мотиви підсвідомого впливу на виборця.
Наприклад, гасло «Ми найкращі в світі кицьки, але в нас крадуть із миски» — це гра на мотив «перевага». «Народний кіт врятує світ» — це образ героя-захисник. «Я сам такий — майже безпородний, майже дворовий» — намагання показати себе близьким до народу. «Мене не обереш — пропадеш» — образ героя-рятівника. «А що нам треба? Чистий лоток, м’ясця шматок» — апелювання до простих потреб. «Гарантую знизити ціни на корм у 9 разів» — це мотив «щастя близько».
Усі ці гасла об’єднує те, що вони викликають емоції. Це і є популізм — коли пропонують прості рішення для складних проблем та маніпулюють цінностями. Отже, щойно відчуваєте, що гасло впливає на вас емоційно, — це знак, що цю інформацію треба перевірити.
Як перевірити кандидата:
- Яке майбутнє нам пропонує кандидат — прочитати його передвиборчу програму.
- Яке минуле мав кандидат? Які гроші стоять за політичною силою, що його висуває: вивчити профайли кандидата на сайті ЦВК.
- Перевірити кандидата на чесність www.chesno.org та https://zp.chesno.org.
- Перевірити кандидата на шкоду: https://serpom.org.ua.
- Перевірити статки кандидата: https://declarations.com.
Розрізняти факт і судження
Факт — це щось доведене, достовірне, задокументоване. Факт можна перевірити, адже є дата, коли це сталося, є підтвердження, що це сталося. Факт — це подія, що відбулася і є незмінною.
Судження — це припущення, суб’єктивна думка, що має емоційне (позитивне чи негативне) забарвлення. Судження неможливо перевірити, вони не зафіксовані і можуть змінюватися.
Оперувати фактами складніше, тому дуже часто ми чуємо чиїсь судження. Щоб не обрати кота в мішку, слід зважати на факти, а не на судження.
(Не)надійність рейтингів
У Мурляндії відбулося соцопитування. Запитання було таким: «За кого з породистих кандидатів ви голосуватимете?» У ЗМІ про результати опитування написали: «Усі експерти стверджують, що Мурчик стрімко лідирує. Це дає надію на покращення життя». За даними соцопитування, Мурчик набирає 52 %, а Барсик — 48 %.
Щоправда, дані соцопитування містили примітку дрібним шрифтом: було опитано 1000 рудих котів шотландської породи по всій території країни, окрім великих міст. Результати опитування розміщені на сайті www.murchik.org
Результати соціологічних опитувань дуже сильно впливають на виборців: людям важливо знати, що думають інші, а якщо я не маю часу добре розібратися в програмах кандидатів, то краще приєднаюся до більшості.
У повідомленні цих рейтингів заховано кілька маніпуляцій:
- «усі експерти»: які саме експерти?
- маніпулятивне запитання: «за кого з породистих кандидатів» — це запитання схиляє обрати саме когось із цих кандидатів;
- «стрімко лідирує» — емоційне забарвлене судження;
- «дає нам надію» — маніпуляція емоціями;
- підозріла назва сайту, на якому розміщено результати опитування;
- ігнорування великих міст під час опитування — нерепрезентативна вибірка.
Кожне соцопитування має похибку — 2–4 %. Якщо знижується точність опитування, похибка збільшується. Щоб перевірити похибку соцопитування, скористайтеся калькулятором похибки, наприклад на www.surveymonkey.com.
Читаючи рейтинги кандидатів, поставте собі запитання:
- Хто замовив опитування?
- Хто проводив опитування?
- Хто опублікував опитування?
- Чи репрезентативна вибірка?
- Яка похибка?
А також перевірте компанію-виконавця в базі даних псевдосоціологів.
Обережно — джинса і фейки
Політична джинса — це замовні сюжети про певного політика, які йдуть у новинному блоці.
Маркери політичної джинси: нахвалювання, однобоке висвітлення, часте згадування певного політика. За даними Інституту масової інформації, який проводив моніторинг новин за три дні в листопаді 2018 року, близько 10 % українських новин містили ознаки політичної джинси.
Фейк — підробка, фальсифікація повідомлень, подій, фото та відео. Фейк може бути цілковитою вигадкою. Складніші фейки — комбінація частини правди і брехні, і розрізнити правдиві факти і брехню складно.
Поширюючи неправдиву інформацію, ми стаємо частиною плану маніпуляторів, які розраховують на те, що люди ділитимуться фейками, не розбираючись у фактах. Щоб не стати жертвою чи поширювачем фейків, користуйтеся сайтами організацій, що професійно займаються факт-чекінгом: Чесно, StopFake, Vox Ukraine, PolitHub.org.
