Чого чекають українські вчительки від 8 березня

Щороку дискусії навколо святкування 8 березня перетворюються на запеклі батли. Про це свідчить і опитування «Освіторії». На запитання «Як ставитесь до вітань на 8 березня в школі?» 1155 освітянок відповіли «Мені буде приємно, якщо чоловіки-колеги привітають» на противагу 270 голосам за варіант «Жінок варто вітати 12 травня на День матері».

Чи доречно святкувати 8 березня у школі — розповідають фахівець з етикету Анна Чаплигіна та троє освітян з різних куточків України.

Анна Чаплигіна

Фахівець з етикету

8 березня в школах з точки зору етикету

Кількість суперечок навколо 8 березня свідчить, що чимало людей не до кінця розуміють та розібрались у природі ділових взаємин. У шкільній спільноті діють правила бізнес-етикету. Це передбачає певну субординацію, адже працівники не прийшли до закладу шкільної освіти на посади «хлопців і дівчат».

Саме тому представниці вчительської професії можуть відчути дискомфорт через те, що їх вітають із «жіночим днем». У робочому просторі вони — професіоналки, а вітають їх чомусь за гендерною ознакою — «за те, що ти — жінка». Дивно, чи не так?

Бізнес-етикет не передбачає привітань 8 березня, 14 лютого чи на інші «світські» свята. Натомість можна привітати жінок-колег особисто — тих, з ким є теплі душевні або романтичні стосунки. І робити це варто поза межами роботи чи не в робочий час.

Звісно, ми говоримо зараз про нові віяння, розуміючи, що в українських школах залишилося багато «історичних хвостів». Адже люди старшого віку звикли до привітань та святкувань на 8 березня і відмовлятися від цього їм дивно. Навіть якщо закладом керує людина ультрапрогресивних поглядів — неможливо прийти до школи та одним указом скасувати людські відносини.

Якщо люди протягом багатьох років працюють в одному колективі, бізнес-відносини можуть розмиватися. Натомість з’являється історія робочо-дружніх відносин. А коли ми з кимось уже потоваришували, то потім дуже важко буває зробити крок назад і сказати: «Ні-ні, ми з тобою професіонали, нащо нам ці вітання?» Це може зіпсувати теплі взаємини.

Зараз у нашій країні спостерігається «перехідний період» у контексті ставлення до гендерних свят — ніхто до кінця не розуміє, як правильно чинити 8 березня, щоб ніхто не залишився ображеним.

Завжди можна домовитися, щоб не виникало зайвих дискусій. Було б добре зібратися колективом та обговорити питання про доречність святкування 8 березня в цій конкретній школі. Зробити це заздалегідь і ненав’язливо, а не напередодні зі словами «То вас вітати чи ні?»

Є запитання: «А що робити з дитячими концертами, які традиційно діти з учителями готують до 8 березня?» Знаєте, важко заперечити, що з початком весни багатьом хочеться відсвяткувати її прихід. У такому випадку свято 8 березня ліпше не скасовувати, а змінити назву — День весни, наприклад. І святкувати всією школою разом 10 березня, вітаючи одне одного з початком теплої та надихаючої пори року.

Наталія Рудніцька 

Вчителька зарубіжної літератури та української мови. Кам’янець-Подільська школа № 17

З часом свято 8 березня зникне саме по собі

Колись давно моя донька спитала: «Мамо, а ми таткові будемо 6 грудня 8 березня робити?!» Вустами дитини, як то кажуть, глаголить істина.

Не вважаю 8 березня великим святом. Добре знаю історію його заснування, цілком собі підтримую боротьбу жінок за рівність прав, але… Радянська дійсність спотворила його, перейменувавши «маминим», «бабусиним», «святом дівчаток», тим самим створивши бар’єр у сприйнятті жінки як рівної чоловікові. Навіть фраза: «Мовчи, жінко, твій день — 8 березня» навіває неприємні асоціації й відчуття. Нібито тільки 8 березня чоловік має робити недолугі спроби щось там готувати на кухні чи займатися дітьми, тоді як в інші дні — це суто жіноча царина. Я ненавиджу всім серцем СРСР і загалом все, що про нього нагадує.

Мої дитячі спогади про 8 березня — це безкінечні червонокраваткові концерти-лінійки імені Клари Цеткін та Рози Люксембург, панчохи з-під поли «з нагоди свята» для мами, вічний дефіцит парфумів, якими треба було «шиканути на празнік».

Потім свято змінилося на радісно-дівчаче. Пам’ятаю, як переймалися мої учениці, що ж саме їм подарують хлопчики у відповідь на їхні «круті блокнотики» з нагоди Дня захисника Батьківщини 6 грудня. Були святкові концерти, нагороди, вітання. Але час змінюється, тому це свято має поступово відійти в минуле.

Однак я поважаю думку тих жінок і дівчат, для яких 8 березня дуже важливе та які тепло про нього відгукуються. Можливо, воно є приємним спогадом, асоціюється з пробудженням весняної природи. Пам’ятаєте, як у Вороного: «Лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах, сяє усміхом примар…» Так і свято, напевно, сяє «вродою святою». Тому навряд чи я змогла би так категорично зараз заперечити: святу 8 березня — ні!

Думаю, що з часом воно зникне саме. А сьогоднішні діти просто так святкувати не будуть. Моїм учням цікавіша лотерея, до якої ми активно готуємося впродовж кількох днів. А ще ми прикрашаємо «дерево знань» фетровими квітами, знімаємо відеоролики, робимо проекти… Діти більше люблять бачити кінцевий продукт, результат. Та й концертом сьогодні навряд чи когось особливо здивуєш.

Олександр Чучаєв 

Директор і викладач. Благовіщенський навчально-виховний комплекс № 2

Не хочу, щоб 8 березня зникло з наших святкових календарів

Останні 5–6 років поняття свят у школі трансформувалось. Ми чомусь не чекаємо їх із захопленням, як раніше. Особисто в мене враження, що радість свят утрачено. Ось і до 8 березня люди налаштовані скептично, хоча ця дата вже давним-давно втратила «радянський флер». Це день, коли можемо сказати спасибі дівчатам і жінкам — просто так. За те, що вони в нас є.

Та й просто, це весняний день, який дає можливість чоловікам зробити паузу в робочих справах і приділити увагу своїм красуням. Тому я б не хотів, щоб 8 березня зникло з наших святкових календарів. Хай ті, хто хоче його скасувати, визначаться, що саме відміняти: день боротьби жінок за свої права чи класичний «жіночий день». Якщо справа тільки за назвою свята, то від перестановки доданків точно нічого не зміниться. Жінки заслужили це свято — протягом багатьох століть до їхньої думки не дослуховувалися, а зараз ми хоч маємо можливість додатковим днем уваги «загладити» трохи свою провину.

Так, День матері теж чудове свято. Я вітаю жінок-мамусь і 12 травня, але якщо святкувати тільки його — то коли я зможу привітати донечку чи жінок, які з різних причин не мають діток?

У школі ми не влаштовуємо пафосних святкувань до 8 березня. Але завжди є квіти, невеликі приємності для колежанок та концерт. Діти на уроках трудового навчання роблять чудові сувеніри. Ну і без корпоративу, який для нашого жіноцтва робимо з колегами-чоловіками теж не обходиться.

А ось подарунки в класичному розумінні в нашій школі з 2014 року дарувати не прийнято.

Не бачу нічого поганого в тому, що учні хочуть привітати вчительок з 8 березня чи будь-яким іншим святом: так діти показують, що їм хочеться знайти спільну мову, проявити симпатію. Головне — щирість, бо, повірте, вчителі теж відчувають «пластмасові» вітання для галочки.

Майя Ігнатенко

Вчителька фізики. Житомирська міська гімназія № 3

Припиніть збирати гроші вчителькам на подарунки до 8 березня

Я не проти святкування — я скоріше за зміну формату та нову культуру цього свята. До того ж діти в школі вітають викладачок на початку уроку або під час перерви. Після привітального слова та вручення подарунка обом сторонам важко налаштуватися на робочий лад. Якщо ж це відбувається під час перерв, то створюється невеликий хаос: учні бігають від кабінету до кабінету в пошуках потрібної вчительки.

На мою думку, українському вчительству варто звернутися до батьківських комітетів із проханням не збирати кошти на подарунки до будь-яких свят. Це диктують умови нашого сьогодення — соціального, політичного, ба навіть з погляду реформ в освіті. Замість купувати речі, цукерки і квіти, кошти ліпше спрямувати на благодійність — допомогти дитячим будинкам, хворим дітям. Із такою ідеєю я зверталась напередодні Дня вчителя до своїх колег. Звісно, заборонити збирати кошти батькам ми не маємо права, проте звернутися до них із такою пропозицією можемо.

Крім того, історія 8 березня має феміністично-політичне коріння. А коли говоримо про 8 березня в школах — маємо на увазі «жіноче свято» або «свято весни». Можливо, настав час і варто замінити його своїм, з українською історією, традиціями, обрядами, символами, яке стане до душі всім нам!

Ще один важливий момент: фінансові питання щодо збору коштів породжують безліч неприємних та образливих міфів стосовно вартості, кількості подарунків і «залежності» вчителів від цих привітань.

Деякі батьки стверджують, що це впливає на оцінювання учнів. Мені прикро чути таке, бо сама не приймаю подарунки. Відверто кажу про свою позицію: «Вважаю це зайвим» і ввічливо відмовляюся.

Напередодні свята 10-класники запитали, чи не змінилася моя думка. Я відповіла — ні. Тоді вони запропонували привітати мене з 8 березня словами, на що я сказала: «Я не можу вам у цьому відмовити, адже такі вітання завжди приємні і зворушливі».

Кожен такий передсвятковий день завершується концертом, який готують учні разом з музичним керівником і педагогом-організатором.

Але якщо свято присвячене всім жінкам і дівчатам, то хотілося б, щоб воно готувалося не тільки для вчительок, а разом із вчительками. І було адресоване всім представницям жіночої статі! Моя мрія — щоб концерт створювався не «для когось», а «разом». Саме тому маю фантастичну ідею виступити на одному з таких концертів і присвятити свій ліричний номер — пісню всім дівчатам, жінкам.

Залишити відповідь