Щоб діти не боялися безробітного майбутнього поза стінами інтернатів та не залишалися безпорадними сам на сам з дорослим життям, громадська спілка «Освіторія» з 2010 року реалізує програму «Перша професія». Вихованці інтернатів опановують корисні навички та фахові практичні вміння.
На власні очі бачила: п’ятирічна дитина з нападом «гострого живота»… раділа, попри біль. «Мене повезуть на «швидкій», і я побачу, що там, за парканом», — казала вихованка дитбудинку. Дитинство в сиротинцях проходить за парканом, який відгороджує від реального життя. Чи ж дивно, що ще у 2014 році більшість вихованців інтернатів навіть не планували продовжити навчання після школи, бо не вірили в себе. І лише один випускник зі ста отримував вищу освіту.
Уявіть, що вас помістили в таку собі лікарню, де кожен крок розписано в розпорядку: зараз можна вийти у двір, згодом — обід у їдальні, а потім — «тиха година». Через 18 років вам кажуть: усе, можете йти. Чи не страшно? Чи не відстанете ви за цей час від життя, чи не втратите навички самостійності? Що вже казати про дітей, які не бачили нічого іншого.
Держпрограми професійного навчання для вихованців інтернатів в Україні не існує. У 18 років вони залишаються одні. Самі мають ходити за покупками, розподіляти бюджет, готувати, прибирати — усе те, чого ніколи не робили. А ще — шукати роботу або навчатись. Чи багато з них впораються? Через занижену самооцінку такі діти просто не бачать себе в майбутньому фахівцями в офісах і салонах краси, ресторанах та адвокатських конторах. Тому такий значний вплив на їхнє життя справляє проект «Перша професія». Це не просто гуртки, які дають дітям змогу цікаво провести вільний час! Мета — допомогти дітям знайти себе, виявити свої професійні бажання, покликання, підвищити впевненість у власних силах.
Ірина Плешакова
менеджерка благодійних проектів «Освіторії»
Для мене цей проект — не просто робота, а щось набагато глибше й важливіше.
Ні, я не засуджую людей, які не хочуть займатися благодійністю. Але якщо один не захоче співчувати, другий, третій, то ці діти залишаться самі, як у лісі. Але якщо один допоможе, і ще один, і ще, то вони зможуть знайти свій правильний шлях.
Я вірю в це.
І для дому, і для роботи
В інтернатах громадська спілка «Освіторія» відкрила безкоштовні гуртки із семи напрямків: «крій та шиття», «перукарська майстерність», «візаж», «кулінарія», «пошив та ремонт взуття», «столярна справа», «в’язання». Викладають найкращі наставники, придбана необхідна техніка та витратні матеріали. «Освіторії» допомагають у цьому вісім партнерів, які стали спонсорами для інтернатів.
Якщо підліток захоче вчитися зовсім іншої справи, досвід «Першої професії» допоможе йому ставити цілі та добиватися їх, планувати майбутнє, презентувати свої навички роботодавцям, опанувати діловий стиль спілкування. А як позитивно впливають ці вміння на домашнє господарювання! Адже юний кулінар здатен економно та смачно нагодувати себе, перукар і візажист вмітиме охайно й сучасно виглядати. Зв’язати або пошити красиву річ — теж неабияка допомога за невеликих статків. Полагодити взуття чи меблі або зробити дерев’яні деталі інтер’єру — і це виводить побут на новий рівень.
Навіть сама лише поява дорослої людини з цікавим професійним досвідом, з якою можна один-два рази на тиждень розмовляти, — вже дарунок для багатьох підлітків, які бачать лише інтернатівських вихователів і вчителів.
Секретами поділилися Ектор Хіменес-Браво та Андре Тан
Нині працює 21 гурток у 14 інтернатах. Приблизно 300 дітей щомісяця опановують різні професії. Починається все з мотиваційного тренінгу та профорієнтації.
Частина гуртків працює в спеціальних інтернатах — у цих корекційних закладах діти опановують полегшену допоміжну програму, тож після завершення закладу матимуть значно менший вибір професій. Практичні навички для них — найкращий спосіб підвищити свою цінність на ринку праці.
Анна Сидорук
операційна директорка «Освіторії»
Програма «Перша професія» — це наш найбільш емоційний і душевний проект. Працюючи з дітьми з інтернатів, ми прагнемо дати їм саме ті навички і можливості, які залишаться з ними назавжди і допоможуть реалізувати себе в житті.
Окрім постійних професійних курсів в інтернатах, ми організовуємо дітям екскурсії на сучасні українські виробництва, щоб вони могли пізнати професію зсередини.
Це працює, і ми щоразу щиро радіємо, коли бачимо, як старші діти роблять круті стрижки своїм молодшим друзям або можуть власноруч пошити собі взуття.
Деякі наші учні, отримавши гарну базу на гуртках «Перша професія», сьогодні вже продовжують своє навчання у професійних закладах освіти або заробляють перші гроші.
Це по-справжньому надихає.
За цей час діти зустрілися із зіркою шоу «МайстерШеф (Україна)», шеф-кухарем Ектором Хіменес-Браво. Він не лише особисто навчав робити роли, а й розповів про важке голодне дитинство та нелегкий шлях до успіху. Після цього зовсім інакше звучали слова «Усе залежить від вас».
Ті, хто обрав крій та шиття, побували в Академії стилю та дизайну, у модельєра Андре Тана, а також відвідали трикотажну фабрику та шоурум. Компанії Ugears, Woodwerk, Promin завжди раді бачити гуртківців, показати їм сучасні українські виробництва і довести, що в Україні є бізнес, де своїми руками можна заробити, потрібно лише любити те, що робиш.
Чим живе «Перша професія»
у цьому навчальному році
Юні перукарі — вечірні зачіски та модельні стрижки
Найбільшим попитом користується саме цей напрямок. Що саме нині вивчають діти, залежить від того, як давно працює гурток, від його програми та індивідуального підходу педагога. Гуртки інтернатів Мелітополя, Рокитного, Борзни лише набрали учнів. Тож почали з азів: слухали про відомих майстрів та можливості застосування набутих навичок у житті, про техніку безпеки з електроінструментами та іншим приладдям перукаря. Вивчали способи лікування та відновлення волосся, лаки, гелі, муси і пінки, вчилися визначати якість препаратів для фарбування волосся та робити рослинну косметику.
У Мелітополі другокурсниці Вищого професійного училища провели майстер-клас та зробили святкові зачіски дівчатам до «Осіннього балу». А ті, хто навчається не перший рік, чого тільки не вміють: короткі стрижки з елементами ретро, бокс, напівбокс, гранж, дитячі стрижки, вечірні жіночі зачіски на довге волосся, різноманітні укладки.
Крім перукарської техніки, вчаться і спілкування з клієнтом. В інтернат із села Стара Басань на Чернігівщині запросили гостей, які зробили зачіски в учнів. Тож ті продемонстрували сім варіантів стрижок і зачісок. В інтернаті із села Великополовецьке на Київщині (першого, з якого починалася програма «Перша професія») хлопчики теж завзято беруться за чоловічі стрижки клієнтам. А в селі Мокрець на Київщині троє гуртківців твердо налаштовані вступати на перукаря.
Майбутні модельєри
Новачки знімали мірки, вивчали журнали мод, властивості ниток та практикували різні види ручних швів, шили подушечки для голок. А коли дістали перший виріб своїми руками, гордість аж переповнювала.
Наразі пошили зимові шапки, теплі жилети, фартухи та косинки, спідниці, нічні сорочки, піжами, шарфи-снуди, гаманці, косметички, чохли. Усі гуртківці готували ялинкові іграшки: з тканини, фетру, штучного хутра. У фаворі — Діди Морози, сніговики, новорічні чобітки та символ року — симпатична свинка. Ці прикраси діти презентували на благодійному ярмарку, а потім зробили ще — на подарунки для близьких.
В інтернаті із села Кмитів на Житомирщині учні вирішили змагатися, хто зробить більше якісних виробів. Майже всі дівчата мріють у майбутньому зшити випускні сукні. А найдосвіченіші гуртківці із селища Добровеличківка на Кіровоградщині вже мають власні замовлення на розпис. Тож розмалювали акриловими фарбами 15 футболок.
Кулінари-школярі: смаколики для солдатів та літніх людей
Кулінарія — теж серед популярних гуртків. Хтось мріє стати шеф-поваром, хтось — пригощати родину, а є й такі, кого приваблює не робота, а смачні страви.
У Борзні гурток лише почав працювати, але 19 дівчат та хлопців встигли чимало: знають різницю між угорською та українською кухнями, вміють готувати борщ і бограч. А ще — жульєн, грибні «пеньочки», канапки з оселедцем, гарячі бутерброди, пісочне печиво та кекси з родзинками.
В інтернаті у ЖК «Смарагдове Місто» щоразу вчаться готувати повний обід. А діти із селища Володарка на Київщині вже «на ти» з кухонною технікою. Навчилися робити піцу, пельмені по-домашньому. А ще — чимало смаколиків, які дарували людям. Наприклад, у жовтні — печиво і торт «Наполеон» привезли до будинку пристарілих. А в листопаді печивом «Кураб’є» і тортом «Рижик» пригостили солдатів у Білоцерківському військовому шпиталі.
Усе своїми руками: шкатулки, взуття та хустки
Із деревом діти працюють вже давно, тож різьбярі та різьбярки із Самгородка на Вінничині та столяри з Комарівки на Чернігівщині мають індивідуальні завдання. Вчили складну тригранну геометричну різьбу та завершення роботи над виробом: як тонувати, воскувати, лакувати.
А ще виготовляли шкатулки, підставки для телефону, годинники, кухонні набори до ярмарку Charity Bazaar. І заробили врешті-решт понад 20 тисяч гривень. Діти мають можливість продавати свої роботи ще й на благодійних аукціонах. Такі заходи дуже надихають, школярі розуміють, що вирізаючи дощечку у своє задоволення, можна ще й заробити.
В інтернаті із села Великополовецьке на Київщині четверо хлопців ходять у зробленому на гуртку взутті. Основне завдання — опанувати нові моделі взуття. Але також юні майстри постійно лагодять взуття інших вихованців, бо декому навіть ні в чому ходити. Трапляються і дуже сумні історії: пошили на уроці хлопцю чоботи. Він пишався обновкою, на канікули поїхав у них додому, а повернувся знов у дранті. Мати-п’яничка забрала в дитини, пропила, мовляв «він на уроці ще собі пошиє».
У цьому ж інтернаті є ще один гурток, поки що унікальний — «В’язання». За словами вчителя гуртка Тетяни Кошмак, хочуть навчатися навіть учениці початкової школи. У планах — красиві шкарпетки, шапки, шарфики, які дівчата залюбки носитимуть. Зараз проходять хустову та панчішну в’язки, лицьові та виворітні петлі.
У Житомирі нещодавно розпочав роботу гурток «Візаж» під керівництвом Ольги Царук. На занятті розглянули, як правильно підбирати колір тональної основи та як наносити по масажних лiнiях. А серед учениць є й ті, хто мріє про таку професію. І «Перша професія» доводить, що мрії вчорашніх інтернатівців стають реальністю.
