Головним успіхом року Міністерство освіти і науки вважає запуск реформи Нова українська школа. Результати першого року навчання по-новому доводять, що у дітей значно підвищується мотивація, легше формуються базові компетенції, краще засвоюється матеріал, який школярі опановують за допомогою гри та діяльності.
Стартувала реформа НУШ
Центральна тема року — у 2018-му почав працювати держстандарт початкової освіти. 448,5 тисяч першачків вже навчаються за новим компетентнісним стандартом. 40,5 тисяч учителів початкової школи та іноземних мов пройшли підвищення кваліфікації, аби перейнятися цінностями НУШ, перейти до педагогіки партнерства. Зроблена велика інвестиція у обладнання початкових шкіл — таких вкладів не було за всі роки незалежності України. Для створення сучасного освітнього простору триває співпраця з Міністерством регіонального розвитку.
На третину зменшилася черга в дитсадки
Поки що 30 тисяч охочих чекають на місце. Але, за словами першого заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, МОН іде за планом, який введено з ініціативи прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Він дасть змогу ліквідувати черги в 2020 році. Нині вже на 22 тисячі зросла кількість місць у дошкільних закладах — здобуток, неможливий без органів місцевого самоврядування.
Також перед МОН стоїть виклик — зібрати дані, як у дитсадках проводять навчання. Узимку 2019 року Україна братиме участь у масштабному міжнародному дослідженні якості дошкільної освіти. На основі результатів узгоджуватимуть здобутки дошкільної освіти з новими держстандартами початкової освіти НУШ.
Шкільна освіта стала доступнішою
Одне із завдань — підняти якість навчання в сільській місцевості, адже поки що значний розрив між рівнем викладання в селі та місті. Тож відкрили додатково 286 опорних шкіл. Для цього не лише виділяють інвестиції, а ще й вчителі проходять спеціальне навчання.
Доступність гарантує і принцип «У 1-й клас — за місцем проживання», який запровадили у 2018-му. Експерти визнають, що мали певний опір цьому нововведенню в мегаполісах, але такий набір до 1-го класу гарантує справедливість. Можна бути спокійним, що немає вступних тестів та «вибраковування» для 6-річних дітлахів.
Звісно, доступність — це й про інклюзію. В Україні вперше почали будувати мережу інклюзивно-ресурсних центрів: з вересня працює 561 такий заклад. Окрім того, створено 5 тисяч інклюзивних класів.
Почалася модернізація профосвіти
Послідовно за найбільш дефіцитними професіями МОН розвиває мережу навчально-практичних центрів. Цього року створено ще 50, а загалом їх в Україні 100. На це скерували 100 млн грн. Також розробили Концепцію реалізації держполітики у сфері професійної освіти. Серед іншого, вона містить основні компетентності, яких очікує від робітника працедавець.
Створили Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти
Основний орган, який відповідатиме за якість вищої освіти в країні, був довгоочікуваним. Адже три роки політична неузгодженість або збої заважали його створити. Хоча існування такого органу — основне зобов’язання України в рамках асоціації освіти нашої країни та ЄС.
Заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич, котрий опікується вищою освітою, повідомив, що чимало вишів мають неналежний стан. Тож на НАЗЯВО, згідно із законом про вищу освіту, покладені критично важливі функції для розвитку університетської системи. Це акредитація освітніх програм, участь у розробці стандартів вищої освіти, акредитація спеціалізованих вчених рад, розробка всіх положень для підготовки кандидатів і докторів наук. Агентство має розглядати багато питань, пов’язаних з академічною доброчесністю — один із пріоритетів у системі освіти. Саме тому апеляційний комітет, комітет з етики будуть створені в НАЗЯВО.
Розширили використання ЗНО під час вступу на магістратуру
У 2018 році на правничі спеціальності до магістратури вступали виключно через іспити у формі ЗНО. Відбувався розподіл за принципом: місце за тим, хто має більше балів. Цей інструментарій користується великою суспільною довірою, позитивну роль зіграв під час вступу на бакалаврат, тож МОН прагне максимально вводити його і для магістратури. Саме до підготовки майбутніх юристів раніше було найбільше претензій щодо можливих зловживань під час вступу. Але це не єдина галузь — єдиний іспит з іноземної мови засобами ЗНО охоплює вже понад 20 спеціальностей.
Відроджується шкільний та студентський спорт
За словами заступника міністра освіти і науки Романа Греби, вперше за 10 років Україна взяла участь у Всесвітній гімназіаді і стала там першою. 12,5 тисяч учнів взяли участь у всеукраїнських гімназіадах. Близько 2,5 тисяч шкіл долучилися до масової рухової активності. Протягом року студенти проводили різні флешмоби: близько 40 тисяч хлопців та дівчат з усієї України бігали в один день, 2 тисячі дівчат одночасно плигали через скакалки, було і підтягування (до слова, представники МОН нарівні з усіма підтягувалися, щоб власним прикладом заохотити молодь до занять спортом).
…І одна ложка дьогтю: несвоєчасний друк підручників
Міністр Лілія Гриневич вважає найбільшим «проколом» року невчасний друк та доставку підручників у школи. Але це має пояснення: готували у 2,5 рази більше підручників, ніж зазвичай щороку. Адже школи отримали значно більший вибір, ніж раніше. Проте поліграфічна база, яка є в Україні, була не готова до таких великих замовлень за короткий термін.
Також виникла проблема з певними видавцями, які в останній момент відмовилися виконувати держзамовлення. На думку міністра, потрібно розробити нові механізми стосунків з видавцями: наприклад, якщо безпідставно відмовляються, не допускати до конкурсу на наступний рік.
Ще одна причина зриву: оскільки лише запроваджували новий держстандарт, видавці очікували на нього і пізніше розробляли підручники. Тому Лілія Гриневич сподівається, що ситуація не повториться наступного року. Адже зараз вже є навчальні програми для перших і других класів, і це дає авторам підручників більше можливостей вчасно все зробити.
