Математика часто асоціюється в учнів із завчанням правил та комбінацій. А коли треба швидко пригадати табличку множення та ділення, склад числа та розв’язати приклад біля дошки, це може стати справжнім стресом. Як викладати математику для молодших школярів інтерактивно, творчо та з гумором? Про це «Освіторії» розповіла Олеся Пиріжок — тренерка та авторка чотирьох ігор з математики для дітей.
Усе починається з поваги до кожної дитини
Варто любити всіх дітей, а не лише тих, хто добре вчиться. Діти чутливі до нашого ставлення, тому повага і терплячість вчителя до тих, хто має проблеми з математикою, дуже допомагає та зміцнює віру дитини в себе. Аж тоді можемо починати працю над вдосконаленням знань, але спершу — ставлення. Бо, як відомо, немає поганих і хороших дітей, але є нестача любові та порозуміння.
Пояснюйте математику через захоплення дитини
Корисно спершу зрозуміти, що цікавить дітей. Наприклад, у класі знайдуться ті, хто полюбляє збирати з Lego різні конструкції. Можна попросити їх скласти роботів, а тоді дати творче завдання: порахувати, скільки деталей кожен використав для свого творіння. Ускладнюємо завдання: «Порахуймо, але у відсотках, скільки деталей було блакитного кольору, а скільки — помаранчевого» — так дитина одночасно вивчає тему відсотків та грається.
Діти, які плетуть браслети, охоче порахують, скільки потрібно взяти гумок для трьох браслетів — собі, мамі та бабусі. А любителям вишивки запропонуйте вишити казкового персонажа. При цьому можна використати лише п’ять кольорів. У процесі множимо бісеринки кожного кольору, що використовується.
Якщо ми враховуємо в навчанні зацікавлення дитини, то математика стає близькою та зрозумілою школярам. З’являється потреба її використовувати та вдосконалювати.
Пам’ятайте про якісну мотивацію
Найкраще мотивує дитину те, що вчитель розповідає, як знання математики допомагає йому в житті. Пригадайте кілька випадків з власного досвіду, коли математика стала в пригоді чи допомогла уникнути помилки. Прикрасьте історію цікавими для учнів деталями та розкажіть на уроці. Так ми демонструємо, що знати математику — це корисно на практиці, «заражаємо» прагненням вчитися.
Мотивує щире захоплення та зауваження навіть найменших успіхів дитини: «Як гарно, що ти це вже вмієш!», «Ти молодець». Діти розуміють, що їх помічають і варто старатися надалі.
Використовуйте математичні ігри під час навчання
Заучування не приносить яскравих емоцій, тоді як ігри діти дуже люблять. Олеся вигадала математичну гру «Спектр монстрів» для свого сина Жені.
Гра задумувалася як сімейна, з чотирма рівнями складності, тому Женя періодично грав в неї з батьками. До початку першого класу хлопчик знав 70 % таблички множення, хоча жодного разу спеціально не завчав її. Це було в 2016 році — і з того часу вже багато дітей з усієї України вивчили основи математики завдяки «Спектру монстрів». Частина батьків самостійно читає інструкцію та грає з дітьми, інші — приходять на тренінги. В ігровій формі вивчається таблиця множення на кілька дій, основи ділення.
Дуже важливо знайти гру, яка підходить саме вашій сім’ї чи класу. Авторка наголошує, що варто задіювати візуальну та слухову пам’ять дитини, тому в її іграх кожну комбінацію цифр гравці кажуть вголос. А цифри — це, наприклад, овочі або фрукти. Тоді дитина асоціює сімку з усміхненою кукурудзою, а вісімку — з кавуном. Їй стає цікаво навчатися в просторі, де математика стає розгадкою величезної захопливої історії, а всі гравці — частина цього фантастичного дійства.
Давайте дітям свободу вибору завдань у рамках теми
Готуйте різні варіації завдань, щоб діти відчували право вибору та власну унікальність. Для цього напишіть приклади з різними числами. Кожна дитина самостійно обирає, який з них хоче розв’язати. Якщо завдання розв’язано правильно, кожен учень з класу отримує слово. Використайте вашу уяву, щоб скласти короткі речення та історії і присвоїти кожному слову число, яке є розв’язком завдання дитини. Наприклад, «29» може означати «подорож», а «17» — «починати». Потім весь клас складає зі слів речення або цілу історію.
Подавайте в незвичайній формі з гумором
Шукайте ті метафори та методи, які б запам’яталися. Під час вивчення складу числа запропонуйте дітям уявити, що вони живуть на різних поверхах одного будинку. На останньому, 9-му, поверсі мешкає учениця Оленка. Вона вирішила влаштувати вечірку та запросила всіх, хто живе поверхами нижче. Ти живеш на 3-му поверсі. На скільки поверхів тобі треба піднятися, щоб потрапити на вечірку до Оленки? А якщо б ти жив на 5-му поверсі, то на скільки поверхів мав би піднятися?
Коли підрахують «поверхи» до Оленки, дітям запам’ятається тема про склад числа. Якщо ще запропонувати намалювати кімнату їхньої мрії, вивчене відкладеться в пам’яті надовго, бо ввімкнуться позитивні асоціації.
