Новина 22 Жовтня 2026

41% українців читають книжки кілька разів на рік: дослідження пояснило, чому так і як змінити ситуацію

41% українців читають або слухають книжки лише кілька разів на рік, ще рідше або взагалі не роблять цього. При цьому 13% опитаних не читали й не слухали книжок жодного разу за останні 12 місяців. Найчастіше люди пояснюють це браком часу, конкуренцією з іншими заняттями та відсутністю читацької звички.

Міністерство культури України оприлюднило результати дослідження Gradus Research, яке показує, хто читає регулярно, хто втрачає звичку до книжок і що може допомогти повернути читання в повсякденне життя.

Кількісний етап дослідження охопив 2200 українців віком від 14 років. Опитування проводили 17–25 серпня 2026 року. Воно не охоплювало тимчасово окуповані території та райони активних бойових дій.

Як часто українці читають книжки

За результатами дослідження, 59% респондентів читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року. Однак це не означає, що всі вони читають регулярно: у цю групу входять і ті, хто бере книжку до рук кілька разів на місяць.

Частота читання розподілилася так:

6% читають або слухають книжки щодня чи майже щодня;
13% — кілька разів на тиждень;
22% — кілька разів на місяць;
26% — кілька разів на рік або рідше;
21% відповіли, що не читали й не слухали книжок протягом останніх 12 місяців;
12% не змогли відповісти на запитання.

Отже, регулярне читання кілька разів на тиждень — це звичка приблизно кожного п’ятого українця.

П’ять типів читачів: від тих, хто не уявляє життя без книжок, до тих, кому вони не потрібні

Дослідники поділили респондентів на п’ять груп залежно від кількості книжок, які вони прочитали або прослухали за останні 12 місяців.

Завзятих читачів — 11%.
Активних читачі — 7%.
Регулярні читачі — 23%.
Нерегулярні читачі — 37%.
Абсолютно байдужих до читання — 22%.

Найбільша група — нерегулярні читачі: 37%. Вони не відмовилися від книжок остаточно, але читають мало. Для них читання може бути способом відпочити чи дізнатися щось нове, однак воно не стало звичною частиною дозвілля. За даними дослідження, 80% представників цієї групи мали перерву в читанні щонайменше на пів року, а 72% після неї повернулися до книжок, проте читають нерегулярно.

Ще 22% — байдужі до читання. Для 62% людей у цій групі читання не є важливою частиною життя, а 89% не читали книжок протягом року або не змогли відповісти на запитання про читання. Приблизно третина цієї групи каже, що не має часу на книжки, 30% віддають перевагу іншим заняттям у вільний час, а 37% не хотіли б читати більше.

Натомість 23% — регулярні читачі, які прочитали за рік від п’яти до дванадцяти книжок. Завзяті та активні читачі разом становлять 18% опитаних і прочитали або прослухали щонайменше 13 книжок за рік.

Чому люди не читають: справа не тільки в часі

Серед респондентів, які не читали й не слухали книжок протягом останнього року, найчастіше називали такі причини:

35% — бракує часу на читання;
30% — віддають перевагу іншим способам проводити вільний час;
23% — не мають звички читати книжки;
21% — через війну, стрес або емоційне навантаження важко зосередитися;
20% — не відчувають бажання чи потреби читати;
11% — вважають купівлю книжок надто дорогою;
7% — мають фізичні труднощі, наприклад проблеми із зором;
5% — не мають у близькому оточенні людей, які читають для задоволення;
5% — не знаходять книжок, які були б справді цікавими.

Такими були відповіді тих респондентів, які не читали протягом останнього року, а не всіх учасників опитування.

Дослідники також провели якісний етап: 26 глибинних інтерв’ю з фахівцями книжкової сфери та 15 інтерв’ю з людьми віком 18–60 років, які повернулися до регулярного читання після періоду низької або відсутньої читацької активності. Ці розмови допомогли пояснити, чому читання зникає з повсякденного життя і що може повернути людину до книжки.

Один із головних висновків — найстійкіший бар’єр не обов’язково ціна чи нестача часу, а відсутність сформованої читацької звички. Коли читання не стало частиною звичайного дня, щоразу потрібно окремо обирати книжку замість інших занять. Навіть вільний час і доступна книжка не гарантують, що людина почне читати.

Звичка, за оцінками експертів, найкраще формується у 13–14 років. Велику роль відіграють сім’я та школа: дитина спостерігає, чи читають дорослі для задоволення, а шкільний досвід може перетворити книжку або на особисте відкриття, або на ще одне обов’язкове завдання.

Війна також діє у двох напрямках. Стрес і виснаження можуть заважати зосередитися на тексті, але водночас книжки допомагають частині людей відновлюватися емоційно.

Що може повернути людей до читання

Дослідження показує, що люди часто повертаються до книжок не через масштабні рекламні кампанії, а завдяки простим подіям у повсякденному житті.

Цікава книжка, яка трапилася випадково. 37% українців назвали випадкову зустріч із цікавою книжкою чинником, який міг би спонукати їх читати більше. Тому важливі не тільки онлайн-продажі, а й місця, де людина може побачити незнайоме видання, погортати його та зацікавитися.

Порада від друзів і знайомих. 29% читачів орієнтуються на рекомендації друзів або знайомих, коли обирають книжку. А серед джерел інформації про новинки рекомендації близьких посідають перше місце — їх назвали 31% читачів. Це пояснює потенціал книжкових клубів, читацьких спільнот і звичайних розмов про прочитане.

Читання як відпочинок, а не обов’язок. 69% читачів беруть книжки заради відпочинку й дозвілля, 54% — тому, що отримують задоволення від читання. Для 32% читачів книжки допомагають зменшувати тривожність, для 30% — відновлюватися емоційно, а для 28% — легше переживати стрес. Це один із можливих способів зацікавити людей, які не сприймають читання як цінність саме по собі: починати з книжок, що відповідають їхньому настрою чи потребам.

Не вимагати одразу читати багато. Найбільша група — нерегулярні читачі, які вже мають досвід читання, але не читають систематично. Для них дослідники радять зосередитися на тому, щоб повернути книжку до звичного дозвілля, не ставлячи за мету прочитати якомога більше. Для людей, байдужих до читання, натомість важливо показати книжку як простий і доступний спосіб відпочити, переключитися або дізнатися щось нове.

Чи є в українців доступ до книжок

Навіть зацікавлення книжкою не завжди означає, що її легко знайти.

43% українців вважають, що в їхньому населеному пункті книгарень замало або їх немає взагалі,
22% кажуть, що книгарень недостатньо,
а 21% — що їх зовсім немає.
Лише 34% вважають кількість книгарень достатньою.

Бібліотеки потенційно можуть частково розв’язати цю проблему: 73% опитаних знають, що в їхньому населеному пункті є бібліотека, де можна безкоштовно позичати книжки. Проте серед тих, хто бібліотеками не користується, 19% пояснили це тим, що не знаходять там цікавих для себе видань, а 12% — тим, що бракує нових книжок. У селищах міського типу частка тих, кому не вистачає цікавих книжок у бібліотеці, сягає 27%.

Мінкульт повідомив, що в проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 100 млн грн на нові книжки для публічних бібліотек. Також уряд ухвалив механізм компенсації оренди для книгарень у громадах із населенням до 100 тисяч людей.

Читання можна повернути — але універсального рецепта немає

Дослідження зафіксувало, що 70% читачів мали у житті перерву в читанні щонайменше на пів року. Серед них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% знову читають, хоча й нерегулярно.

Найчастіше до книжок поверталися через потребу у відпочинку, підтримці та зниженні стресу (34% тих, хто повернувся), а також тому, що побачили цікаву книжку (31%).

Ці дані дають підстави говорити не про одну велику групу «нечитачів», а про різні читацькі звички й бар’єри. Комусь бракує часу, комусь — цікавої книжки, комусь складно зосередитися, а хтось просто ніколи не сприймав читання як частину свого дозвілля.

Тому й рішення мають бути різними: