НМТ можуть зробити дводенним, але скорочувати кількість предметів не планують — Тетяна Вакуленко
Дводенний формат проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) технічно можливий, однак Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) не бачить підстав відмовлятися від нинішнього переліку обов’язкових предметів. Про це заявила директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко, відповідаючи на запитання журналістів після української презентації результатів міжнародного дослідження PISA 2025.
За її словами, в УЦОЯО розглядають можливі моделі майбутнього НМТ, зокрема варіант проведення тестування протягом двох днів. Водночас остаточне рішення залежить від державної політики та має враховувати реалії воєнного часу.
Які зміни формату НМТ можливі
Тетяна Вакуленко наголосила, що УЦОЯО технологічно та організаційно може забезпечити дводенну модель оцінювання. Водночас саме такий формат створює додаткові проблеми з логістикою для вступників.
Йдеться, зокрема,
- про дітей із тимчасово окупованих територій,
- районів активних бойових дій,
- українських школярів, які перебувають за кордоном.
Для них повторний приїзд до тимчасового екзаменаційного центру може бути складним або дорогим.
Наприклад, Вакуленко зазначила, що в Херсоні немає тимчасового екзаменаційного центру, тому вступникам із міста потрібно їхати до іншої локації. Для дітей, які перебувають за кордоном, ситуація також залежить від відстані до пункту тестування.
«Ми технологічно, процесуально можемо її забезпечити», — сказала директорка УЦОЯО про дводенну модель. Водночас, за її словами, рішення про одноденний формат було ухвалене фахівцями саме з огляду на можливі ризики.
Вакуленко додала: якщо буде ухвалене інше державне рішення, УЦОЯО готовий його реалізувати.
В УЦОЯО не хочуть скорочувати перелік предметів НМТ
Щодо можливого нового формату НМТ Вакуленко заявила, що її позиція та позиція Українського центру — не відмовлятися від нинішньої кількості предметів і змісту оцінювання.
На її думку, кожен із предметів має окрему функцію.
- Українська мова та математика, за словами Вакуленко, є інструментами, які дають змогу перевірити здатність вступника навчатися.
- Історія України формує світоглядне бачення та допомагає розрізняти маніпулятивну інформацію.
- Предмет на вибір пов’язує шкільну освіту з майбутньою спеціальністю у закладі вищої освіти.
«Якщо проаналізувати перелік цих предметів, то зараз відмовитися немає від чого», — зазначила директорка УЦОЯО.
Вона також застерегла від зміщення акцентів лише на обов’язкові предмети, адже предмети за вибором також є частиною шкільної освіти й визначають освітню траєкторію учнів.
«Математика потрібна всім і завжди»
Окремо Вакуленко прокоментувала дискусії про можливе скасування математики як обов’язкового предмета НМТ.
За її словами, результати PISA не є безпосереднім аргументом для формування вступних випробувань, адже міжнародне дослідження та вступний тест мають різні цілі. PISA досліджує стан освітньої системи, тоді як вступне випробування має, зокрема, розрізняти рівень підготовки вступників.
Водночас результати PISA є важливими для ширшої дискусії про математичну освіту.
Вакуленко наголосила, що математика потрібна не лише тим, хто планує вступати на математичні чи технічні спеціальності. Завдання PISA, за її словами, часто мають побутовий контекст і демонструють, що математичні навички потрібні людині в повсякденному житті.
Близько 12% вступників не долають поріг із математики
За словами Вакуленко, цьогоріч трохи більше 12% вступників не набрали прохідних 5 тестових балів із 32 можливих із математики на НМТ.
Це, на її думку, свідчить про недостатню сформованість базових математичних навичок. Причому проблеми стосуються не лише складних тем: значні прогалини є у відсотках, дробах і звичайних текстових задачах, які вивчалися ще у 5–6 класах.
Директорка УЦОЯО наголосила, що для розв’язання текстової математичної задачі дитині спочатку потрібно зрозуміти її умову, а отже, математичні результати пов’язані також із проблемами читацької грамотності.
Водночас Вакуленко не погодилася з твердженнями, що завдання НМТ із математики стали надто складними через війну та освітні втрати.
За її словами, для отримання мінімальних 5 балів не потрібно виконувати складні завдання. Йдеться про базові вміння: розпізнати графік або діаграму, зрозуміти умову простої математичної задачі чи перевести одні величини в інші.
«Це доволі нескладні завдання», — зазначила Вакуленко.
На її думку, якщо випускник не може виконати такі завдання після здобуття повної загальної середньої освіти, проблема полягає не в надмірній складності НМТ, а в рівні сформованості базових математичних компетентностей.
Що, на думку УЦОЯО, потрібно змінювати в математичній освіті
Вакуленко пов’язує нинішні результати з накопиченням освітніх втрат протягом кількох років. Серед необхідних змін вона назвала повернення до базових тем, додатковий час на математику та можливість для вчителів працювати з учнями, які мають прогалини в знаннях.
За її словами, не можна очікувати від одинадцятикласника опанування складних тем, якщо він не засвоїв базові математичні поняття у 5–6 класах.
Окремою проблемою Вакуленко назвала недостатнє використання математичного моделювання. У шкільних матеріалах, за її оцінкою, мало завдань, які вчать застосовувати математику для розв’язання реальних проблем і створення моделей.
Водночас саме результати PISA можуть бути корисними для того, щоб побачити, яких типів математичних завдань бракує українським учням у підручниках і навчальних матеріалах.
Остаточний формат НМТ ще можуть змінити
Водночас остаточна модель залежатиме від державного рішення. УЦОЯО бере участь у консультаціях із профільним комітетом Верховної Ради та Міністерством освіти і науки щодо можливого формату майбутнього вступного випробування.
Джерело: відповіді директорки УЦОЯО Тетяна Вакуленко на запитання журналістів після української презентації результатів міжнародного дослідження PISA 2025.
Читайте також: Кожен 7-ий учасник не подолав поріг НМТ 2026: з якого предмета було найбільше незадовільних результатів.
