Міністерство освіти і науки розробило рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування.
Документ має допомогти громадам, засновникам шкіл і керівникам закладів підготуватися до реформи старшої школи, яка повноцінно стартує з 1 вересня 2027 року.
Посилання на документ оприлюднила пані освітній омбудсмен. У листі МОН пояснює принципи роботи майбутніх академічних ліцеїв, а також відповідає на питання: як учні обиратимуть профіль, чи можна буде його змінити, що станеться зі школами під час трансформації мережі та чи вплине реформа на працевлаштування педагогів.
Що таке профільна старша школа і навіщо вона потрібна
Головна мета профільної освіти — дати старшокласникам можливість будувати власну освітню траєкторію відповідно до інтересів, здібностей та майбутніх професійних планів.
Саме тому реформа передбачає відхід від моделі, коли всі учні старших класів навчаються за майже однаковими програмами. Натомість ліцеї мають запропонувати різні профілі навчання та ширший вибір курсів.
У документі йдеться, що профільна освіта має допомогти учневі зрозуміти власні інтереси, підготуватися до вступу у заклад вищої або фахової передвищої освіти та зробити більш усвідомлений вибір майбутньої професії.
Як учні обиратимуть профіль
МОН рекомендує розпочинати підготовку до вибору профілю ще в 9 класі.
Перед тим як ухвалити рішення, школярі мають отримати повну інформацію про всі доступні профілі, навчальні плани, кількість годин, вибіркові курси та можливості продовження освіти.
Крім того, заклади освіти мають проводити:
- профорієнтаційну діагностику;
- психологічне тестування;
- індивідуальні консультації;
- зустрічі з представниками професій;
- консультації для батьків.
У МОН наголошують, що вибір профілю має бути усвідомленим. Саме тому до процесу рекомендують залучати не лише педагогів, а й психологів та кар’єрних освітніх радників.
Чи можуть батьки обрати профіль замість дитини
Ні.
У рекомендаціях окремо зазначається, що вибір профілю виключно за рішенням батьків без урахування інтересів і здібностей учня суперечить самій ідеї профільної освіти.
Міністерство застерігає й від іншої поширеної практики — коли заклад фактично пропонує лише кілька заздалегідь сформованих наборів предметів без реального вибору.
У такому випадку індивідуальна освітня траєкторія перетворюється на формальність, що не відповідає завданням реформи.
Що таке індивідуальна освітня траєкторія
Одне з ключових понять реформи — індивідуальна освітня траєкторія.
Фактично це персональний навчальний маршрут старшокласника, який враховує його інтереси та освітні потреби.
Для її формування МОН пропонує кілька послідовних кроків:
- ознайомлення з профілями навчання;
- вибір профілю;
- вибір курсів у межах профілю;
- вибір додаткових дисциплін поза профілем;
- погодження навчального плану з батьками та закладом освіти.
Після цього на основі індивідуальних планів ліцей формує навчальні групи та розклад занять.
Чи можна буде змінити профіль навчання
Одне з найважливіших роз’яснень документа — так, можна.
МОН наголошує, що вибір профілю в 10 класі не повинен сприйматися як остаточне рішення на весь період навчання.
Учень має право змінити профіль або окремі курси, якщо зрозуміє, що попередній вибір не відповідає його інтересам чи освітнім планам.
Ба більше, автори рекомендацій прямо зазначають: зміна профілю є нормальною частиною процесу самовизначення підлітка і не свідчить про помилку учня або недоліки роботи ліцею.
Найпростішим для такого переходу називають саме 10 клас, коли різниця між профілями ще не є надто значною.
Якими мають бути майбутні ліцеї
У документі МОН також описує вимоги до закладів, які забезпечуватимуть профільну середню освіту.
Ключовий принцип — реальний вибір.
Для цього засновникам рекомендують формувати мережу таким чином, щоб ліцей міг запропонувати кілька профілів навчання та достатню кількість учнів для створення різних освітніх груп.
Також ліцеї мають забезпечити:
- безпечне освітнє середовище;
- інклюзивність;
- цифрову доступність;
- кадрову спроможність;
- належне матеріально-технічне забезпечення.
Окремо наголошується на доступності освіти для дітей із віддалених громад. Якщо відстань до ліцею перевищує встановлені норми, засновники мають забезпечити підвезення або проживання учнів у пансіонах.
Чим відрізняється зміна типу закладу від реорганізації
Цьому питанню присвячено окремий розділ рекомендацій.
У МОН зазначають, що під час підготовки до реформи громади часто плутають поняття «зміна типу закладу» та «реорганізація».
Якщо школа продовжує працювати як та сама юридична особа, але змінює свій тип — наприклад, стає ліцеєм, — це не вважається реорганізацією.
У такому випадку заклад зберігає свою юридичну особу, а зміни стосуються статуту, ліцензії та інших установчих документів.
Реорганізація ж передбачає складніші процедури — злиття, поділ або приєднання закладів освіти.
Саме від цього залежатимуть кадрові, фінансові та управлінські рішення засновника.
Чи можуть через реформу звільняти вчителів
МОН окремо звертає увагу на це питання через значний суспільний резонанс.
У рекомендаціях наголошують: зміна типу закладу або його реорганізація самі по собі не є підставою для звільнення працівників.
Трудові договори продовжують діяти навіть у разі зміни власника або реорганізації закладу.
Звільнення можливе лише у випадках, передбачених трудовим законодавством, зокрема під час скорочення чисельності або штату працівників після дотримання всіх необхідних процедур.
Які практичні рішення вже випробовують ліцеї
До рекомендацій МОН додало кейси ліцеїв-амбасадорів, які вже працюють за принципами майбутньої профільної школи.
Зокрема, Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія» ім. Івана Франка описав систему профорієнтації для дев’ятикласників.
Перед вибором профілю учні проходять анкетування, психологічні тести, зустрічаються з представниками різних професій, відвідують університети та беруть участь у консультаціях разом із батьками.
Зокрема, серед 139 дев’ятикласників, які брали участь у діагностиці, найбільше учнів виявили інтерес до математичного профілю (39%), інформатики (18%), історії (10%) та української мови й літератури (9%).
У МОН сподіваються, що такі практики допоможуть школам уникнути формального підходу до профілізації та забезпечити старшокласникам справді усвідомлений вибір освітнього маршруту.
Що далі
Рекомендації не змінюють законодавство і не встановлюють нових обов’язкових норм. Водночас документ фактично став дорожньою картою для громад і закладів освіти, які готуються до запуску профільної старшої школи у 2027 році.
Саме тому він важливий не лише для керівників ліцеїв, а й для батьків нинішніх учнів 8–9 класів, які вже найближчими роками навчатимуться за новою моделлю старшої школи.
Джерела: Facebook Надії Лещик, сайт освітнього омбудсмена України.
Читайте також: Реформа, яку не поставиш на паузу: інтерв’ю з Надією Кузьмичовою про страхи, міфи і реальність НУШ.
