Попри війну вступна кампанія 2022 року має ще одну новацію, яка нібито не стосується школярів. Уперше проведуть магістерський тест навчальної компетентності (МТНК). Втім, чимало освітян вважають: саме його мають складати випускники наступних років під час війни або незабаром після неї. Що ж це таке і які має плюси та мінуси? Чи правда, що цей тест перевіряє IQ людини? І для чого він узагалі потрібен?
Перевіряти не знання, а здатність навчатися
Для старшокласників, на навчання яких вплинули карантини та війна, доведеться шукати способи надолужування знань або відбору до закладів вищої освіти. Можливо, наступного року разом із НМТ випускники складатимуть тест на навчальну компетентність? Ще 30 березня 2022 року освітній експерт, колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук на сторінці у соцмережах писав, що варто у нинішніх умовах усім абітурієнтам пропонувати тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК). Це забезпечить рівний доступ до освіти у важких умовах воєнного часу. Варіант для вступу на бакалавра в Україні розробили ще 8 років тому. Подібні тести вчорашні школярі складають у багатьох країнах світу (США, Швеції, Ізраїлі, Великій Британії, Німеччині, Чехії, Новій Зеландії), але чомусь він все ніяк не приживеться в Україні.
У чому ж його нестандартність?
Усі ЗНО — предметні, тобто перевіряють компетентність у певній галузі: математичній, мовній, природничій. І лише тест на навчальну компетентність не робить відсилань до шкільної програми, він перевіряє, як взагалі людина здатна навчатися. А конкретніше: її спроможність набувати й удосконалювати власну систему знань, застосувати її для розв’язування проблем, здатність сприймати й генерувати нові ідеї, приймати рішення і брати на себе відповідальність, ініціювати та здійснювати продуктивну діяльність. За часів штучного інтелекту та роботизації всі ці вміння стають необхідними для конкурентоздатності на ринку праці.
Цьогоріч проходити МТНК будуть лише ті, хто вступає на магістратуру за спеціальностями, які належать до таких популярних напрямків, як: «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Управління та адміністрування», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини» (крім спеціальності «Міжнародне право»). Проводить тестування Український центр оцінювання якості. Проходитимуть його студенти онлайн з 10 по 17 серпня, за таким саме порядком, як Національний мультипредметний тест. Також запланована додаткова сесія на 7— 10 вересня.
Від армійського вимірювання інтелекту…
Звідки такий тест походить? Сто років тому вміння навчатися асоціювалося з високим інтелектом. Перевіряти IQ з акцентом на швидкість засвоєння інформації почали в армії США за часів Першої світової війни. Тоді розробили два варіанти (альфа та бета), які збереглися донині у таких тестах, але вже як дві частини. Альфа перевіряв вербальний інтелект новобранця (через роботу зі словом), а бета — невербальний (робота з фігурами, символами, послідовностями). Все просто: другий варіант пропонували неписьменним, аби теж перевірити гостроту їхнього розуму. Але у наші часи вчені стверджують: просторове мислення (невербальне), або як його ще звуть, інтелект дії, є навіть важливішим для успішного професійного розвитку, ніж вербальний інтелект. Як доводять дослідження, власник високого вербального інтелекту зазвичай матиме успіхи в шкільному навчанні, а невербального — вищі шанси на соціальну успішність.
Незабаром американські воїни повернулися з фронту та прагнули вступати до університетів, але шкільну програму вони вже не знали так добре, як учорашні школярі. Тож з 1926 року Рада ректорів найбільших університетів США використали армійські тести, щоб перевіряти не знання, а визначати, чи добре буде навчатися абітурієнт.
Сьогодні тест «SAT Reasoning Test» (Тест на логічне мислення) проходять усі випускники американських шкіл. Утім, він змінився у бік перевірки знань: містить математичні завдання, аналіз тексту, редагування (пошук помилок, поділ на абзаци), написання есе.
… до соціального ліфта
У Великій Британії є курси для школярів 10-11 років, на яких виключно креслять фігурки, шукають послідовності, розбіжності. Завдання дуже нагадують запитання тесту IQ. Це підготовка до невербальної частини тесту «Одинадцять плюс». Зараз його проходять лише ті, хто хоче після початкової школи потрапити до елітних закладів освіти. А тридцять років тому тест на рівень інтелекту буквально вирішував долі одинадцятирічних дітей. Тих, у кого IQ було вище середнього, брали у граматичні школи, що готують до університетів. Решту ділили на тих, хто йде у технічні школи, та тих, хто не має здібностей до точних наук (переважно, майбутні працівники сфери послуг). Останніх зараховували до так званих сучасних шкіл. Прихильники тесту підкреслювали справедливість випробування: діти з бідних родин мали змогу вступати до кращих університетів країни. І їм не потрібні репетитори, додаткові знання. Тест став соціальним ліфтом.
Окрім оцінювання базових знань з англійської мови та математики, тест містить завдання для перевірки вербального та невербального інтелекту. Наприклад, вербальний розділ: пошук зайвих слів, завершення слів, скласти нові слова з певних букв двох інших. Невербальний: знайти закономірність у змінах фігур, завершити ланцюжок зображень, знайти зв’язок між елементами.
Замислитися, як мислиш
Чому у 90-ті роки минулого сторіччя у Великій Британії відмовилися від тотального тестування? Його противники вважали, що результати тесту навішують ярлики на дітей: непридатний до вищої освіти, з невисоким інтелектом. Мовляв, якщо бракує знань, можна це виправити, а ось такі висновки — ні. Та й 11 років — зарано, щоб визначатися з вищою освітою.
Втім, у наші часи, коли з’явилася концепція lifelong learning, університети перестали бути останнім етапом навчання пересічної людини. Нині йдеться про безперервну освіту, навчання протягом життя. А численні дослідження довели: навчальну компетентність теж можна розвивати. Якщо у 17 років людина не готова до вступу в університет, це не означає, що вона ніколи не зможе отримати вищу освіту. Просто тому абітурієнту, хто «завалить» тест навчальної компетентності, доведеться попрацювати над розвитком логіки, вербального мислення. Замислитися про те, як він мислить. І це поки що значно незвичніше для наших випускників, ніж надолужувати прогалини, скажімо, в математиці.
Та й сам тест трансформувався із часом. Там нові розділи та типи питань. Як Освіторія вже писала, класичний тест на IQ застарів, бо не вимірює креативність, емоційний інтелект та інші soft skills, що необхідні для успішної діяльності нині. Тому неправильно казати, що тест навчальної компетентності перевіряє інтелект чи здібності. Йдеться саме про те, наскільки вміло людина працює з новою інформацією, новим досвідом, як перетворює на знання та навички.
Як тест готували в Україні?
Про те, щоб ввести такий тест при вступі до університетів йшлося ще коли планували апробувати ЗНО с з 2003 року, як свідчать експерти. І щойно ЗНО ввели у 2008 році, як створили робочу групу для розроблення концепції перевірки навчальної компетентності. До неї запросили фахівців НАПН України, Українського центру оцінювання якості освіти, провідних університетів, що вже мали досвід використання такого тестування (Києво-Могилянська Академія, Львівський національний університет ім. Івана Франка та інші). У 2011 році розроблений тест запропонували 450 першокурсникам з різних факультетів Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З’ясувалося, що високі бали у сертифікатах та атестатах можуть поєднуватися з низькою здатністю до навчання, та навпаки.
А у 2012 році вже понад 10 тисяч випускників шкіл із п’яти областей України пройшли цей тест як експериментальний, щоб просто дізнатися про свій рівень. Кожен п’ятий з тих, хто брав участь, не зміг впоратися із завданнями хоча б на мінімальний бал. Виникли сумніви і щодо рівних стартових умов для абітурієнтів. Адже на той час один із розділів тесту, логіко-математичний, містив математичні завдання. Акцент був на те, як людина використовує ці знання у побуті, а формули згадувати не довелося — вони були записані в умовах. Але у соцмережах писали, що вищі шанси мали ті, хто займався з репетитором та готувався складати математику та інші точні науки.
У 2014 тест навчальної компетентності планували зробити обов’язковим для всіх. Потім проєкт загальмував. Але за два роки потому його ввели для майбутніх правників, які вступали на магістратуру. Щоправда, за основу взяли дещо інший варіант: схожий на тест для вступу у правничі школи США LSAT. Тест навчальної компетентності став частиною Єдиного фахового вступного випробування (разом із тестами з права та іноземної мови). Три роки новий формат апробовували в окремих закладах вищої освіти.
У 2019 році таке тестування для магістратури з «Права» і «Міжнародного права» затвердили в Умовах прийому вже як стандарт для всіх.
У 2022 році, як і було заплановано, МТНК складатимуть при вступі на магістратуру на популярні спеціальності.
А що далі?
Два роки тому тест пропонували поширити на всіх, хто вступає на бакалавра. Але за двох умов: якщо йдеться про комерційну форму навчання або якщо абітурієнт вже давно закінчив школу та не пам’ятає так добре шкільну програму, як цьогорічні випускники шкіл. Цього не сталося. Освітяни зійшлися на думці, що такий тест має все ж таки доповнювати, а не заміняти ЗНО для будь-яких категорій вступників.
Обговорювали і іншу цікаву ідею: за НУШ старша школа (профільний ліцей) має існувати як окремий заклад освіти, а вступати до неї після 9 класу школярі мають за результатами саме тесту навчальної компетентності.
Та війна змінила плани. І нині про тест говорять як про спосіб вирівняти стартові умови у найближчі роки для випускників з усіх регіонів.
До чого готуватися?
Те, яким є тест цього року, може зацікавити нинішніх школярів як орієнтир: із якими типами завдань варто навчитися справлятися, з чого складається навчальна компетентність.
Магістерський тест навчальної компетентності цього року містить 33 завдання. І складається з двох частин: вербально-комунікативної та логіко-аналітичної. Є змога пройти онлайн демонстраційну версію. Перша частина пропонує відновити початковий зміст мікротесту, вставивши на місці пропусків слова, які найбільш відповідають змістові висловлення. Таких запитань буде 10. Решта завдань потребує обрати правильний варіант відповіді з наведених чотирьох. У вербально-комунікативній частині демоверсії це 8 завдань на порівняння двох невеличких текстів. Завдяки цьому тестують критичне мислення. Запитання можуть бути на перевірку правдивості інформації, визначення, яка інформація не дана в тексті прямо, але може бути виведена з нього, ставлення автора до обговорюваного.
Логіко-аналітична частина теж містить 15 питань з пошуком правильної відповіді. Але вони перевіряють логічне та аналітичне мислення. З логічним все очевидно. Завдання на кшталт: знайти аналогії, судження, які підтверджують наведену гіпотезу, точки розбіжності міркувань. Завдання з аналітики нагадує дитячі загадки. Це конструювання варіантів множин, які задовольняють заданим умовам, з’ясування того, чи задовольняють певні множини з визначеними відношеннями між елементами заданим умовам. Скажімо, ось таке завдання з аналітичного мислення: хто має виступати останнім у концерті, якщо є гуморист, ілюзіоніст, жонглер, піаніст, співак, танцівник. І при цьому гуморист не виступатиме останнім і йде після ілюзіоніста, піаніст та співак не можуть виступати безпосередньо один перед одним (і ще ряд умов у завданні). Також є питання, що потребують уміння користуватися діаграмами, таблицями, обраховувати відсотки та знаходити усі комбінації.
Навіть якщо у 2023-му такий тест ще не введуть для випускників шкіл, підтягнути себе у ньому не завадить. Адже навчальна компетентність знадобиться протягом всього життя.
