За штучним інтелектом не варто про свій забувати, натякають експерти. Мода на ШІ не має призвести до того, що навчання стане більш алгоритмізованим, формалізованим та зосередженим на технологіях. Навпаки, воно... ...
Tag : інструменти ШІ для вчителя
ШІ у школі: які ризики та переваги несе штучний інтелект для освіти?
Автор:Аліна Мірошнікова
EdTech
На початку вересня 2025 року ЮНЕСКО презентувало глобальний звіт про штучний інтелект «ШІ та майбутнє освіти». На думку експертів, вибір у наступні кілька років, як саме використовувати ШІ, визначить напрямки... ...
- Доступ проти рівності: ШІ скасовує освітню нерівність чи поглиблює її?
- Персоналізація проти стандартизації: чи здатен ШІ із персоналізованим навчанням ефективно замінити традиційні методи навчання?
- Людська діяльність проти автоматизації: яку роль відіграють учителі в навчанні із ШІ?
- Стосунки вчитель-учень: ШІ підриває чи посилює особистий зв’язок?
- Логіка ринку проти суспільного блага: чи стає освіта комерціалізованою?
- Якість проти кількості: чи покращують технології якість освіти, чи лише збільшують доступ?
- Регулювання проти автономії: чи можемо ми регулювати ШІ, не придушуючи інновації?
- Демократія проти приватизації: хто контролює освіту, коли нею керують технологічні компанії?
- Спостереження проти автономії: чи порушує ШІ право на конфіденційність учнів?
- Свобода проти контролю: як освіта може протистояти зростанню алгоритмічного управління?
Деякі освітяни наголошують: не треба сприймати ШІ як обов’язковий елемент навчання. Це один з інструментів, а не гарантія сучасності та якості навчання. До того ж технологічні інновації можуть змінювати ринок праці не так швидко, як це раніше передбачали вчені. Наприклад, після аналізу даних 25 тис. працівників і 7 тис. робочих місць у Данії виявилося, що ШІ не призвів до суттєвого впливу на заробітки в жодній професії натепер. Але готуватися до змін все одно необхідно.
Обіцяна модель майже домашнього навчання, де знання та навички кожній дитині допомагатиме опанувати репетитор-ШІ, засновані на неправильному розумінні того, що таке освіта. Адже з давніх-давен навчання відбувалося як діалог, спілкування з педагогом розвивало учня. Це не монолог учителя, який заповнює знаннями голову дитини.
Чи може ШІ навчати мислити? Звісно, ні, адже не вміє цього сам. Технологія, що лежить в основі великих мовних моделей, лише створює ілюзію інтелекту. ШІ розроблені для того, щоб імітувати, як люди використовують мову. Вони можуть виводити текст, який має форму медичного діагнозу, наукової статті або репетиторського заняття. Але ШІ не здатен діагностувати або навчати — єдине його вміння: написання слів.
Зараз у школі акцент роблять на усвідомленому читанні, а ось ШІ на таке теж не здатен. Хоча може здаватися, що розуміння тексту — це питання простого розпакування значення, яке автор вклав у слова, насправді ж читачі уявляють контекст, уявляють автора, який щось хотів цим сказати. Через це люди й штучному інтелекту приписують розум, бо інстинктивно уявляють, що машина щось хотіла сказати. «Навчання з підкріпленням від людського зворотного зв’язку» сприяє тому, що з більшою імовірністю ШІ видає найбільш очікуваний результат. Тому, наприклад, якщо ШІ працює з багатьма учнями, які допускають однакові мовні помилки, згодом він може видавати помилку за правильне написання слова.
Розгортання таких технологій у школі з обмеженими ресурсами — це гірше, ніж нічого, адже вони не просто «щось дають». Витрачаються кошти, які можуть бути спрямовані на учнів і вчителів. А тим часом недосконале використання ШІ в освіті несе низку ризиків.
- Згенерований текст базується на шаблонах минулого. Побудовані на основі цих принципів такі послуги, як «персоналізоване репетиторство», по суті, зводяться до адаптації майбутніх освітніх потреб учня на основі минулого. ШІ подає знання як щось, що існує саме по собі, тоді як знання належать спільнотам учених. Науковці вступають у дискусії, є різні погляди на певні питання. ШІ ж подає все як догми, аксіоми. Знання постійно оновлюються, але ці новації далеко не відразу дійдуть до ШІ.
- Генерація тексту ґрунтується не на фактичних знаннях реального світу, а на ймовірнісній вибірці. Без експерта в предметі немає способу відрізнити точну інформацію від неправдивої або вигаданої. Тож, виходить, ШІ регулярно дезінформує учнів. На дитину може впливати і те, що інформація передана авторитетно, переконливо, логічно. І тоді фейк вона може завчити як істину, а ШІ довіряти більше, ніж експертам чи навіть власному досвіду.
- Технології ізоляції, які забирають у людей бажання звертатися одне до одного за інформацією або працювати разом, щоб зрозуміти інформацію, суперечать цілям сучасної освіти.
- Використання ШІ часто робить учнів пасивними споживачами контенту замість того, щоби розвивати їхню креативність. Наприклад, згенерувати відео на історичну тему та показати його учням на уроках — спокуслива ідея для вчителя. Це підвищить зацікавленість учнів, приверне їхню увагу. Але так вони бачать чиюсь фантазію замість того, щоби розвивати свою та спробувати уявити, як це було. До того ж вони можуть сплутати, які деталі — правдиві, а які — вигадані. Історичні діячі, місця у відео зазвичай виглядатимуть не зовсім так, як в історичних документах, та й загалом може виникнути ілюзія, що минуле можна «десь подивитися» у канонічному вигляді.
- Гендерний дисбаланс. Нещодавнє дослідження Всесвітнього економічного форуму прогнозує, що до 2030 року майже 60% працівників потребуватимуть перекваліфікації з опануванням нових технологій, причому багато із сьогоднішніх основних професійних навичок застаріють протягом всього п’яти років. При цьому в галузі штучного інтелекту та інформатики жінок працює значно менше, ніж чоловіків. Це може посилити гендерну нерівність: незнання ШІ заважатиме жінкам знаходити роботу. Але є ще один наслідок: ШІ дедалі більше представлятиме чоловічий погляд на життя, якщо його розробниками будуть переважно чоловіки.
- ШІ не наводить походження цитат. Будь-який фрагмент «інформації» може походити з певного базового тексту, може бути гідним викладом кількох текстів або просто міксом слів, який, по суті, не підтверджується жодним з початкових текстів. Утім, джерело навіть, здавалося б, об’єктивно пізнаваних видів інформації має величезне значення для її розуміння. Візьмемо до прикладу питання про довжину берегової лінії певної країни. Конкретне значення залежатиме від того, наскільки детальним є вимірювання (чи відстежуєте ви кожну затоку, чи кожну скелю вздовж пляжу в кожній затоці), а це залежатиме від мети, з якою людина проводить вимірювання. Значення також походить від політичних фактів, таких як проходження кордонів країни, які цілком можуть бути оскаржені, і тоді щоб зрозуміти конкретне значення, нам потрібно знати політичну перспективу. Якщо результати освіти вимірюються за допомогою стандартизованого тестування, стає легко розглядати освіту як накопичення знань. І не варто сподіватися, що з навичками інша ситуація: ШІ не може перевірити їх як фізичну діяльність, а лише словесний опис, «як це робити». Так навички зводяться до знань.
Коли вчитель підбирає слова, за цим стоїть його досвід, професіоналізм, знання предмета, ставлення до учнів тощо. А ШІ може замінити це лише на випадковий статистично значущий набір слів. Отже роль учителя в навчанні завжди залишатиметься основною.
А що ж може вплинути на учнів, щоб вони сліпо не довіряли ШІ? Експерти пропонують три базові правила використання цієї технології в будь-якій системі освіти.
🤖
1
Концептуальна грамотність.
Грамотність у сфері ШІ не може бути вибірковою. Вона має бути фундаментальною: нарівні із читанням, письмом та арифметикою. Діти мають розуміти, як працюють системи штучного інтелекту — простою мовою. Не кожен учень стане інженером машинного навчання, але кожен повинен розуміти основи: що таке алгоритм? Як модель ШІ робить прогнози? Що означає, коли ми кажемо, що система «навчена»? Без цієї базової лінії ШІ стає чорною скринькою — і саме тоді виникає дисбаланс влади.
🧠
2
Критичне мислення.
Це більше, ніж усвідомлення того, як функціонує ШІ. Це питання про те, чого від нього варто очікувати. Де проявляється упередженість? Хто вирішує, що означає точність? Як системи ШІ підсилюють стереотипи? Критична грамотність означає визнання того, що ШІ не є нейтральним, та надання учням інструментів для оскарження того, що вони бачать.
🧑🏻🎨
3
Креативне мислення.
Учні повинні вміти використовувати ШІ, а не просто споживати його. Це означає навчитися ефективно підказувати, як співпрацювати із системами ШІ, як тестувати базові моделі та як використовувати їх етично. Креативне мислення перетворює учнів на активних агентів в екосистемі штучного інтелекту, а не пасивних користувачів.
