Найкращі вчителі Global Teacher Prize Ukraine 2026: яке світло вони несуть дітям

Як Фенікс після вогню відроджується знову, так Світлана Меркулова допомагає дітям повертатися до навчання після травматичного досвіду війни. Її урок починається не з Present Perfect чи Active Voice, а з емоційного «чекіну»: спочатку дитині потрібно заспокоїтися й відчути себе в безпеці, а вже потім вчитися. Пані Світлана використовує травмаінформовану педагогіку та навчає інших учителів як тренерка проєктів «Травмапедагогіка для українських шкіл» і «Стійкі вчителі — стійкі діти». За три роки завдяки проєкту понад 18 000 українців отримали інструменти психологічної стійкості. «Ми не просто вчимо — ми рятуємо ментальне здоров’я нації. І це мій найбільший внесок у майбутнє України», — каже вчителька.

Щоб учні не боялися говорити й помилятися, Світлана Меркулова перетворює англійську на практичний інструмент: учні пишуть листи одноліткам за кордон, створюють англомовні путівники незламним Ірпенем, спілкуються з волонтерами з Великої Британії. А ще обговорюють англомовні меми і дебатують про штучний інтелект.

Як Ньютон свого часу пропустив промінь білого світла крізь скляну призму й відкрив у ньому цілий спектр кольорів, так і пані Юлія поєднує в своїх уроках не лише цікавезні методики, а й розкладає складне на простіші елементи, поєднує їх між собою і зацікавлює точними науками через проєктне навчання, математичний сторітелінг і STEAM-інтеграцію.

Математика від пані Юлії виходить далеко за межі підручника: під час «КриптоТижня» її учні розраховують сімейний бюджет, оптимізують витрати під час економічної кризи, навчаються заощаджувати й брати участь у благодійності. А за допомогою Machine Learning for Kids вчителька показує учням, як навчати нейромережу розпізнавати геометричні об’єкти й розуміти ШІ «зсередини». Та, мабуть, наймасштабніше її «світло» видно ген-ген межами класу: як тренерка й супервізорка Юлія вже навчила понад 5000 колег працювати зі штучним інтелектом, цифровими інструментами та надолуженням освітніх втрат, а у партнерстві із Save the Children записала понад 15 відеоуроків про інструменти ШІ. «Моя місія — подарувати колегам крила, що тримають небо нашої освіти», — говорить пані Юлія, і ця метафора перегукується з призмою Ньютона: пропустити крізь себе знання, досвід і нові ідеї, щоб повернути їх світові вже цілим спектром можливостей для інших.

«Світло Серця» Катерини Яворської — символ енергії класу й учительської спільноти. «Ви серце ліцею, Ви її енерджайзер, а як же ми без Вас?!» — у скрутні миті її зігрівають саме ці слова учнів. Разом із ними пані Катерина створює «стрічки часу», проводить історичні чаювання, досліджує родинні реліквії, виготовляє візитівки давніх цивілізацій, лицарські обладунки й навіть… амулети від кепських оцінок! А ще має власну систему робочих аркушів і дев’ять розроблених та апробованих з учнями зошитів, які дозволяють продовжувати урок офлайн, дистанційно, у змішаному режимі чи в укритті.

Її власне світло поширюється й на колег: з 2021 року Катерина Яворська розвиває у ліцеї ресурсний осередок для педагогів, і на сьогодні в її ініціативній групі — 24 вчителі, які регулярно зустрічаються, відновлюють ресурс і навчаються працювати разом. Три роки поспіль пані Катерина — тренерка антифейкової інтелектуальної гри «Нота Єнота», яка допомагає учням, педагогам і батькам розпізнавати фейки, дезінформацію та ворожі впливи. За цей час вона провела 57 ігор для своєї шкільної спільноти. «Коли наше освітнє сьогодення відбувається в умовах війни, щоденних повітряних тривог і прильотів — діти потребують в першу чергу не уроків, а дорослого, який створить атмосферу довіри. В цьому мені допомагають методи СЕН-Зерна та СЕЕН, адже ментальне здоров’я, ресурсність та відчуття безпеки є надважливими. Спускаючись з дітьми в укриття я не починаю писати тести, або одразу ж працювати в друкованому зошиті, я даю їм можливість стишитися і заземлитися» — розповідає пані Катерина.

Основний педагогічний метод фіналістки: театралізація. Вона переконана, що імпровізація допомагає учням прожити художній твір, та, що дуже важливо, зрозуміти себе та інших. Пані Вікторія сама є акторкою плейбек-театру: це жанр імпровізації на межі театру та психотерапії, де глядачі діляться життєвими історіями й актори їх оживлюють на сцені. Вчителька застосовує у класі різноманітні акторські вправи: живі скульптури, монологи персонажів, обмін репліками.

Та не лише театральне мистецтво приходить на допомогу літературному. На уроках пані Вікторії народжується музика, адже вчителька має цілу колекцію музичних інструментів зі своїх подорожей різними країнами, і ці інструменти часто опиняються в руках її учнів!

Її метод — через конкретне відкривати учню різноманітні світи. Життя не можна нарізати слайсами на математику, мистецтво, літературу. Тому пані Тетяна любить давати інтегративні уроки, де поєднані чимало шкільних предметів. Певно, рекорд у цьому міксуванні поставив урок «Ведмедики на Півночі», де поєднані біологія, географія, екологія, технології, фізика, мистецтво та література. Створити термосумку, дослідити адаптацію білих ведмедів до холоду, написати есе, зробити паперових тваринок — скільки різноманітної діяльності принесла дітям одна тема!

Але цікаві факти та сучасні технології — лише поштовх до самозаглиблення підлітків, для дослідження своєї української ідентичності. Наприклад, учні за допомогою ШІ створюють портрети героїв Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною», а потім розмірковують, яку ціну нині платять українці за незалежність.