Зараз багато хто перебуває в стресі й тривозі через поточну ситуацію. Як подолати стрес? Як віднайти ресурс, який зараз особливо потрібний? Поради дає кандидат біологічних наук Петро Чорноморець.
Науковець уточнив: це стосується поточної ситуації поза фронтом і зонами обстрілу. Коли треба бігти, ховатися, захищатися в моменті, діють інші механізми. Надані поради доречні, поки люди завмерли в очікуванні або рухаються кудись, але без гострого стану.
1. Стрес вимагає фізичної та емоційної дії
Коли починає емоційно накривати, у першу чергу треба рухатися: фізичні вправи, прогулянки (якщо безпечно) тощо. Варто також облаштувати місце, де можна прокричатися та поплакати — і робити це щоразу, коли є напруження.
2. Стрес і тривогу необхідно відгальмовувати
Стрес схильний до самопідсилення на багатьох рівнях: від позитивного зворотного зв’язку в катехоламінових синапсах до накручування себе суто на рівні думок.
Тому стрес і тривогу необхідно постійно відгальмовувати. Піймали себе на тривозі — медитуємо. Якщо треба — фізичні вправи, крики — і знову медитуємо. Робимо дихальні практики. І не накручуємо себе. Думати про проблему треба тільки в момент планування та під час конкретних дій.
3. Максимально зачепитися за теперішнє
Майже весь наш страх — у майбутньому. Якщо тільки ви просто зараз не біжите від фізично присутньої загрози, ваш страх — це емоційна реакція на прогноз.
Це дуже цінно, що наш мозок вміє прогнозувати майбутнє і діяти стратегічно. Але у цієї суперсили є «побічка»: оскільки страх живе в майбутньому, його зазвичай у сотні разів більше, ніж потрібно для адекватних дій.
Страх уже дав вам сигнал. Ви його почули і обрали якусь тактику дій або набір тактик до різних обставин. Далі страх стає ворогом і думки про майбутнє стають ворогом. Тому наше завдання — максимально зачепитися за теперішнє. Заземлятися в те, що тут і зараз є у вашому житті та робить його кращим. Стіни є? Супер. Вода є? Чудово. Їжа. Люди. Тварини. Усе, що окей тут і зараз, має бути основним фокусом уваги.
4. Варто мати план дій
Слід скласти свій план дій. Я маю, але не є в цьому питанні експертом, щоб радити.
5. Не посилювати паніку один одного з тими, хто поруч
Кожен повинен взяти на себе відповідальність за свій стан. Дитина на тому рівні, на якому вона здатна, теж має це зробити.
Найкращий механізм для цього — особисті кордони та самообслуговування. Кожен сам робить для себе все, що здатний зробити. У спільних справах домовляємося про ролі. Якщо потрібна допомога, про неї просять і домовляються. Кожен має особисту схованку, щоб побути в тиші наодинці, а також місце для теплого контакту.
6. Не втручатись у стан іншого, якщо він не сягає гострої ситуації
Якщо хтось панічно починає кудись бігти, не втручаємося в цей стан, а в першу чергу заземлюємо себе. Якщо немає гострої необхідності кудись бігти, не спішіть. Спочатку формуємо свій спокій, потім стає спокійно оточуючим. Або не стає, але їхній стан — їхня відповідальність. Найкраще, що ви можете зробити для них — утримати власну стабільність.
Втручаємося лише в гострій ситуації, коли треба фізично зафіксувати або дати ляпаса. Весь інший час наш сигнал близьким: «Я з тобою, я спокійний, обіприся на мене у моєму спокої».
Ми поруч для того, щоб обіймати, розмовляти, робити щось спільне.
7. Створювати компенсатори стресу
Шукайте, що тут і зараз дозволить зробити собі та близьким комфортно. Або відволіче від думок.
Але уникайте азартної діяльності: високий рівень збудження в моменті може допомагати, проте далі, швидше за все, підсилюватиме тривогу.
8. Дотримуватися інформаційної гігієни
Усі знають, не всі роблять. Оберіть кілька джерел інформації, решту не дивіться. На більшій частині території країни немає необхідності моніторити ситуацію щохвилини, можна читати новини раз на годину або рідше. Те саме стосується обговорень із близькими: тільки якщо є критично важлива інформація. Поза тим говоримо про ситуацію за графіком, наприклад, двічі на день. Менше знаєш — міцніше спиш.
Але, звісно, потрібно лишити достатній контакт із реальністю через довірені джерела.
9. Інтелектуальна діяльність може допомогти
Кора великих півкуль гальмує амігдалу, у якій формується тривожність. Тому інтелектуальна діяльність може допомагати: шахи, головоломки, математичні задачі, кросворди, вивчення іноземної мови тощо.
Також можна переглянути відео на моїй сторінці у Facebook.
