Як зменшити стрес учнів наприкінці навчального року?

Підсумкові контрольні, семестрові бали, доздавання робіт — усе це викликає стрес у школярів. А якщо ще й помножити це на дистанційне навчання, виходить ще більше тривоги. Ми поговорили із психологами про те, як допомогти учням знизити стрес наприкінці навчання.

Рух та свіже повітря — найкращі ліки від тривоги

Маріанна Актаєва, практичний психолог у школі повного дня «КМДШ Голосіїв»

Середньостатистичний український учень має до семи уроків на день, а також додаткові заняття чи спортивні секції, а вдома можуть чекати завдання від батьків. Наприкінці навчального року темп лише наростає, особливо у випускних класів. У дітей можуть з’являтися недосипання, алергії і щире бажання жити простим дитячим життям.

Як і будь-якого дорослого, сучасного учня переслідує постійний галас: гул міста, прослуховування музики, інформаційний шум через соціальні мережі, новинну стрічку в інтернеті, особливо в період пандемії. Внаслідок цього організм може перейти в стан постійного перевантаження — стресу, що природним чином негативно позначається на навчанні, когнітивних здібностях учнів. Як результат, починає страждати успішність.

Що робити наприкінці навчального року дорослим для допомоги учням?

Рух — запорука здорового кровообігу та роботи мозку, а також дієвий антистрес. Учені довели, що легкі аеробні навантаження та фізичні вправи збільшують ріст клітин у гіпокампі. А його обсяг має прямий вплив на якість пам’яті.

Пригадаймо Сухомлинського та його школу просто неба. Дійсно, фізична активність на свіжому повітрі — це необхідність для школяра, особливо в період інтенсивних розумових навантажень. Тільки уявіть свої відчуття, якщо розповідати вірш не біля дошки, а в затінку дерев у шкільному саду. На свіжому повітрі можна проводити рефлексію і разом аналізувати навчальні цілі. Це дозволяє учням зберігати баланс, сприяє ефективному досягненню поставленої мети. Рух та свіже повітря подарують задоволення дітям, а успішність одразу піде вгору.

Говоріть, святкуйте та досліджуйте

Ольга Бальмен, психоаналітик, медіапсихолог, автор проєкту «Родина Трансформерів» і засновниця компанії Brain Transformer Family — психологічна та соціальна реабілітація

Один з викликів року пандемії — це «тестування на дорослість». Незалежно від віку, статі чи соціального статусу ми всі ставимо собі питання: «А що, якщо?» І далі в кожного свій сценарій.

Тривога народжується зі страху, страх — від незнання. Усвідомлення цих взаємозв’язків дає дорослому ключ до розв’язання завдання. Отже, щоб розвіяти страх і опанувати себе в тривожному стані, потрібно передусім знати. А для цього — розібрати ситуацію на складові частини. Критичне мислення нам у поміч.

Розберімо основні моделі взаємодії дорослого і дитини під час навчання та спробуймо в кожній вивести свою формулу зменшення стресу й тривожності.

Проговорюйте. Нейродослідники стверджують, що в кризові часи комунікація повинна займати від 80 % будь-якого процесу. Навчального — тим паче. Те, що продумано вами в голові, але не вимовлено словами, вважається невідкомунікованим. А отже — породжує в іншого фантазії. На жаль, між позитивним і негативним наш мозок завжди обирає мислити в бік гіршого.

Отже, свідомо мінімізуйте недомовленості. І батьки, і вчителі — найперші авторитети в очах учня. Гарний приклад — це не ідеальний. Гарний приклад — це адекватний і здоровий у будь-яких проявах і відповідний ситуації. Усе, що дорослі говорять і роблять, для дитини є вагомим. Хочете зменшити стрес і тривогу дитини — опануйте спочатку себе. Проговоріть з дитиною, як варто діяти в конкретних випадках. Прогнозованість зменшить тривогу.

Домовляйтеся. Важливо вміти не лише добре працювати, а й відпочивати. Іноді варто відкласти роботу на певний час. Якщо ви бачите, що дитина втомлена, запропонуйте їй взяти паузу. Але обов’язково проговоріть, як ви разом наздоженете всі завдання. Це навчить дитину цінувати себе і процес навчання. А також довіряти іншим та брати на себе відповідальність. У житті за такої ситуації дитина опанує навичку самозбереження, уміння фізично та психологічно перемикатися між процесами, ставити на паузу, коли відчує, що потрібна «підзарядка». І що важливо — не відчуватиме за це гнітючого тягаря провини, адже дорослий не засуджує, не тисне, а розуміє, цінує, підтримує і показує, як складне можна зробити осяжним у здоровий спосіб.

Святкуйте. У кризові періоди, коли тривога зашкалює, а невизначеність оточує звідусіль, важливим стає вміння віднаходити навіть найменші приводи усвідомлено порадіти за самого себе і відсвяткувати свою або спільну перемогу. Привід для маленького святкування: виконане домашнє завдання, вивчений довжелезний вірш, самостійно приготований сніданок. Святкуйте саме життєві повсякденні маленькі перемоги. Як — фантазуйте на здоров’я.

Досліджуйте. Нині і навчання, і робота, і міжособистісне спілкування лежать рівнозначно у двох площинах — реальній і цифровій. Замість спротиву й «захисту» від технологій спробуйте разом з учнями підхід дослідника й винахідника. Маєте уроки онлайн під час карантину — погляньте на процес ще й як на тестування програми розробників. Визначте в ній разом із дитиною свої ТОП-3 переваг і ТОП-3 недоліків, запропонуйте як користувач свою версію, як можна удосконалити навчання онлайн.

Як бути тим, хто складає ЗНО?

Віталій Бєлов, психолог

Продуктивність падає, якщо вмотивованість учня надто низька або надто висока. Тому просто намагайтесь менше нервувати учня. Відмовтесь від постійних розповідей, що від результатів ЗНО залежить все подальше життя вашої дитини. Вона зможе трохи розслабитись та знизити тривогу.

Нас стресує невідомість. Тому потрібно кілька разів змоделювати всі умови тестування: запропонуйте дитині сісти в незаповненій кімнаті, дайте чіткий час на виконання роботи. Завдання повинні бути роздруковані. Тобто повноцінне моделювання, у деталях схоже на те, що очікує дітей.

Зверніть увагу не тільки на слабкі теми учня, а й на сильні. Іноді краще перестати підтягувати теми, які вкрай складні для дитини, і зосередитись на темах, на яких вона більш-менш розуміється. Так, вона втратить кілька балів на складних запитаннях, але краще напише зрозумілі для себе завдання. Якщо проговорити таку політику з дитиною, у неї знизиться стрес. Тобто, щойно вона відмовиться від складних тем, у неї одразу знизиться рівень тривоги через невиправдані очікування.

На саме ЗНО краще вибрати зручний, звичний для себе одяг. Тісні білі сорочки не додадуть знань, але будуть створювати відчуття урочистості події. Тут вони будуть зайві. Навпаки, краще спробувати цю подію зробити у свідомості дитини більш неформальною.

Зверніть увагу на стратегію виконання завдань під час ЗНО. Опрацюйте з дитиною різні варіанти дій. Наприклад, якщо учень не розуміє завдання, домовтеся, через скільки часу потрібно відмовитись від нього та переходити до наступного. Поговоріть про це кілька разів з дитиною — це знизить тривожність і дасть дитині відчуття контролю над ситуацією.

Поділитися цією статтею