Як захопити тінейджерів книжками

Якою мала би бути атмосферна книжкова зона для тінейджерів? Певно, такою, яку вони облаштують на свій смак. Де, занурившись у вир сюжету, можна забажати образів, і тут же подивитися, наприклад, екранізацію на стіні, оформленій під екран. Де можна подискутувати про прочитане за чашкою чаю. Все це намагається зробити реальністю для учнів інтернату книжкова блогерка Ірина Юрченко.

Весільний та сімейний фотограф пані Ірина під час декретної відпустки мріяла про книжкову кав’ярню за власною концепцією. Але зустріч з керівником столичної гімназії-інтернату №13 Світланою Возненко скерувала її активність саме на затишну книжкову зону для підлітків.

Проект стартував у жовтні. Кілька місяців тому бібліотека (чи скоріше, як нині модно казати про все, що перевертає стереотипи, — «антибібліотека») запрацювала, але ремонт ще триває. Спочатку в #Chitachi зазирали два-три старшокласники, але згодом місце набуло популярності.

«Хочемо зруйнувати асоціацію, що бібліотека — це нудно, — розповідає Ірина Юрченко. — Можна впевнено сказати: нікому не хочеться сидіти в сірій бібліотеці за партами серед стареньких стелажів і читати Максима Горького. Пам’ятаю, як у дитинстві мама давала мені більше кишенькових грошей, якщо я читала більше книжок. А потім у 10-му класі з’явилася сувора, але чудова вчителька зарубіжної літератури, яка так закохано розповідала про книжки, що непомітно привчила мене до читання».

Про те, які видання цікавлять, запитали в школярів. З’ясувалося, що загальних трендів небагато, не справдилися стереотипи про те, що всі підлітки читають «фентезі, про конфлікти з однолітками та трішечки про секс». Натомість одному треба Ніла Ґеймана, другому — Джоджо Моєс, третьому — поезії. Є старшокласники, які цитують Бродського.

Тінейджери, для яких саме настав етап пізнання власних смаків, мають дуже різноманітні уподобання. Ініціатори проекту здивувалися, коли підлітки згадали ще й про твори зі шкільної програми — їх дійсно не вистачає.

Єдине, чого точно не буде в бібліотеці, — електронних книжок. Зараз так багато додатків, за допомогою яких можна за певну суму читати все, що цікаво, на рідері, що робити цю систему в бібліотеці немає сенсу. Нині це, швидше, індивідуальний процес.

Із бажаннями визначилися. А як їх виконати? Пані Ірина запустила у своєму блозі флешмоб із закликом допомогти цікавими книжками.

Ініціатива виявилася ефективною: проект підтримали кілька видавництв, але книжки надсилали і з домашніх бібліотек, звідусіль — від України до Німеччини. Вже вдалося назбирати півтисячі книжок.

«Надсилали видання, які для завзятого читача на «вагу золота», — каже блогерка. — Цікаві книжки, наприклад, біографії Стіва Джобса та Ілона Маска. Доправляли примірники англійською, французькою та польською мовами. У своєму заклику я попереджала, що потрібні книжки для підлітків, тобто не 18+. Хвилювалася, що можуть надіслати ті видання, які нікому не цікаві та непотрібні. І була дуже зворушена, коли виявилося, що нам передавали найкраще, що мали вдома».

Видавництва теж співпрацюють із проектом #Chitachi у незвичному форматі. Скажімо, влаштовують круті презентації книг для юних читачів у стилі playback-театру. Тобто дають змогу спробувати себе в ролі літературного героя з улюбленої книжки.

1. Іти від їхніх потреб.

Варто цікавитися, чого підлітки дійсно хочуть, починаючи з книжок і закінчуючи способом обговорення та презентації своїх ідей з цього приводу.

2. Бути чесним і не створювати табу.

Майже всі старшокласники, з якими спілкувалася Ірина Юрченко, прочитали інтернет-оповідання «50 днів до мого самогубства». Під псевдонімом Стейс Крамер її написала 15-річна Анастасія Холова, з купою помилок, аж ніяк не вишуканою мовою. Але діти знаходили десь в інтернеті, читали.

Річ, швидше за все, у темі. Підлітковий суїцид — те, що не прийнято обговорювати з дорослими. Якщо тема гостра, книжку читають та обговорюють.

3. Пропонувати цікавий формат.

Наприклад, одне з видавництв випустило та подарувало спеціальний блокнот — «літературник». Це своєрідний тест: на що саме впаде око. На розвороті — різними розмірами та шрифтами надруковані прізвища сучасних українських письменників, які можуть зацікавити старшокласників. Алгоритм такий: розгортаєш «літературник», помічаєш, кого виокремив оком, шукаєш його твори і читаєш.

1. Ренсом Ріггз «Дім дивних дітей».

Фентезі з неперевершеною атмосферою, яку доповнює магнетизм старовинних світлин.

2. Рей Бредбері «Кульбабове вино».

Яскраві, п’янкі враження дитинства, літа та всього нетривкого, що забирає плин часу.

3. Сесилія Ахерн «Тавро».

Підліток в антиутопічному світі, де карають не лише за кримінальні вчинки, а й за «неідеальність».