Як я поїхала у відрядження, і всі вижили: 6 лайфхаків сучасної мами

Автор тексту: Катя Сіль

«Мама у відрядженні — це кінець світу» — приблизно таке стереотипне уявлення має патріархально-пострадянське суспільство. У ньому саме жінка відповідає за дітей, домашніх тварин і решту господарсько-побутових питань. Відтак, багато жінок не наважуються йти проти усталеного сімейного устрою, і стільки ж чоловіків не мають нагоди відкрити в собі нові таланти. Авторка «Освіторії» закликає мам не відмовлятися від цікавих професійних поїздок і радить, як підготувати сім’ю до «мама-не-вдома» челенджу.

Будь-яка мама, яка працює, має статус богині тайм-менеджменту. Але навіть найдосконаліший план може зіпсувати «чорний лебідь» — прикра несподіванка, яку мама не передбачила. Зазвичай, це або ГРЗ у дітей — і тоді все просто летить шкереберть, або відрядження мами — і тоді ви ймовірно почуєте від мудрих скептиків (читай: бабусь-дідусів): «Як же вони впораються без тебе?» Дуже просто, якщо знати 6 лайфхаків сучасної мами.

1. Делегуйте

Якщо ви мама, яка працює, то напевне маєте няню, на яку можна покластися. Якщо ж ваші діти вже не малюки і ходять до садочка чи школи, а ви з чоловіком ділите обов’язки піклування про них, тоді татові справді потрібна буде підтримка. Щоб не наймати няню на один тиждень, я домовилася про платну допомогу дівчини-старшокласниці зі школи моєї доньки. Щодня після уроків вони зустрічалися, разом обідали, робили домашнє завдання і йшли на гурток. Іншими словами, робили все те, що зазвичай ми робимо разом із донькою. Спільний Viber-чат давав мені змогу бути в курсі справ доньки, і я з подивом усвідомила, що дві дівчини підліткового віку можуть бути такими відповідальними.

2. Напишіть нагадування

Ранок — найбільш напружена частина дня в нашій сім’ї: усім треба вчасно зібратися, не забути ланч-бокси, телефони, спортивну форму тощо. Коли я вдома, то зазвичай виконую роль страховки для дітей: перед виходом з дому перепитую, чи ніхто нічого не забув. Перед моїм від’їздом ми з донькою склали check-list — список-нагадування речей, які в жодному разі не можна забути вранці. Оскільки розклад позашкільних занять різний для кожного дня, то і check-list був свій на кожен робочий день тижня. Його ми повісили прямісінько на вхідних дверях на рівні очей доньки. А наша дошка оголошень у кухні мала важливе нагадування для тата: не забувати вчасно забирати меншого із садочка.

3. Менше знають, краще сплять

Це я зараз про мудрих скептиків. Ми з домашніми домовилися, що бабуся не знатиме про мою тижневу відсутність. Інакше вона розхвилюється і щодня привозитиме бідним голодним дітям по каструлі борщу і котлет. Я за те, щоб берегти людські ресурси і свої нерви, тим паче, що маю в запасі свій диво-рецепт котлет для ледачих мам.

4. Котлети, що рятують

Я дуже переймаюся здоровим харчуванням своєї родини, і часом це набирає ознак фанатизму. Але перед відрядженням я змусила себе трохи попуститися з цього приводу і подбала про стратегічний запас заморожених вареників і пельменів. А ще заморозила велику партію котлет, які рятують мене і тоді, коли просто завал на роботі і часу на приготування вечері обмаль. Отже, диво-рецепт для ледачих мам: закидаєте в м’ясорубку 2 свіжі курячі грудки, одну велику сиру морквину і пару зубків часнику. Додаєте у фарш 3 столові ложки дрібних вівсяних пластівців, стільки ж свіжих нежирних вершків і сіль та перець за смаком. Із того всього формуєте круглі котлети, складаєте в бокс і ставите в морозилку. Коли настає той самий день завалу, кладете котлети в пароварку і за пів години маєте здорову ситну вечерю.

5. Дозвольте чоловікові робити все по-своєму

Я люблю чистоту і лад у домі. Від цього моє життя дуже складне, бо не всі готові поділяти мої стандарти порядку. І вимагати цього від родини, поки мене немає вдома, несправедливо. Тож я домовилася з ними, що за моєї відсутності вони господарюють по-своєму.

6. Тримайте зв’язок

Хай там як, а розлука з близькими, навіть на тиждень, це таки випробування для всіх. Удома я думала: нарешті матиму цілий тиждень часу, який зможу присвятити лише роботі, і мене не відволікатимуть домашні справи. А в чужому місті в тісному готельному номері мені раптом захотілося спекти печива разом з дітьми і зварити їм какао. Щоб підтримувати одне одного на відстані, ми домовилися з родиною зустрічатися у відеочаті щовечора і розказувати про свій день. Пізніше саме ці вечірні розмови ми згадували як особливі миті.

Що ми всі здобули? Я отримала цінний професійний досвід, старша донька — важливі навички самоорганізації, молодший син — розуміння, що мама може бути далеко і це ок, чоловік — усвідомлення того, скільки ресурсу йде на планування і підтримання домашнього господарства. Як на мене, це однозначно win-win.

Поділитися цією статтею