Мова, історія і революційні настрої в університетах.

Вже найближчим часом на карті Європи може виникнути абсолютно нова держава. Каталонія провела референдум про незалежність, на якому більшість жителів виступили за відокремлення від Іспанії. Поки проголошення незалежності відклали, але з порядку денного питання досі не зняте.

Ми поговорили з журналістом з України Андрієм Мовчаном, який живе в Барселоні, про те, як влаштована освіта в цьому регіоні і яка її роль в недавніх подіях.

17103649_1629769750383910_2022499870511794290_n

Мова

Освіта в Каталонії дуже сильно впливає на національну ідентичність. Усі предмети в школах викладаються каталанською, і влада доклала чимало зусиль, щоб педагоги володіли саме цією мовою.

Зараз каталанська стала символом протесту проти іспанської держави. Молодь, особливо лівих поглядів, як правило, говорить саме нею. Якщо порівнювати з Україною, то навіть за радянських часів наші батьки і діди все-таки вчили українську. У Каталонії ж рідна мова багато років була під забороною.

З іншого боку, не можна сказати, що іспанська витісняється. Її викладають з першого класу як один із предметів. Ви чуєте іспанську по телебаченню та на вулицях – за кілька хвиль індустріалізації в Каталонію приїхало чимало вихідців з інших регіонів. Так що ізоляції від іспаномовної культури немає і близько.

IMG_20171011_144155_processed-(1)

Навіть більше, батьки можуть домогтися, щоб їх дитина вчилася в іспаномовному класі. Щоправда, на практиці це не завжди вдається. Зараз у Каталонії просто бракує педагогів, які можуть викладати іспанською.

Історія

Про часи диктатури Франко тут цілком однозначна негативна громадська думка. У школах є окремий предмет – історія Каталонії, де багато розповідають про незалежну каталонську державу.

IMG_20171011_144136_processed

Молоде покоління вкрай негативно ставиться до іспанської держави, яка сприймається як спадкоємець диктатури. Тут це називають “режим 78-го року” – за роком падіння режиму Франко. Владі, наприклад, не можуть пробачити, що вона не покарала винуватців злочинів того режиму.

Багато хто навіть на побутовому рівні не сприймає Іспанію як свою країну. Наприклад, мій знайомий панк нещодавно в розмові сказав: “Їду на музичний фестиваль туди, в Іспанію”. Батьки сьогоднішніх школярів бачать, як вчать їхніх дітей, і впевнені, що рано чи пізно Каталонія стане незалежною. Підросте нинішнє покоління, і підтримка незалежності стане набагато потужнішою.

Революційні університети

Університети в Іспанії ще за часів диктатури були оплотом вільнодумства. Головні виші Каталонії – ліворадикальні. Туди часто йдуть вчитися, щоб влитися в політичну боротьбу. Викладають там також каталанською.

Студенти постійно протестують проти соціальної політики. Насамперед, проти високого безробіття. Крім того, під час кризи почалися серйозні урізання бюджету і освіта стала платною.

22447367_1924070730953809_722905360_n

Зараз каталонські виші – це кузня кадрів для ліворадикальних рухів. Наприклад, коли приїжджаєш в Автономний університет, одразу бачиш величезне графіті прапорів СРСР і незалежної Каталонії з написом: “Незалежність. Соціалізм. Фемінізм”.

Вуличний рух за незалежність під час недавніх подій – це саме молодь. Коли почалися перші репресії та арешти, студенти окупували університети і перетворили їх на свої штаби. Вони активно захищали виборчі дільниці. І керівництво університетів ставиться до цього прихильно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.