Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що до 1 грудня всі школи мають виконати вимогу нового Закону «Про освіту» та оприлюднити фінансову звітність. Керівник юридичної служби Новопечерської школи Артем Татурін доступно пояснює, як це відбуватиметься.
Які школи повинні звітувати про фінанси — державні та комунальні чи приватні?
У Законі сказано, що оприлюднювати на своїх сайтах кошторис та фінансовий звіт мають заклади освіти, що отримують публічні кошти.
Що це таке? Грубо кажучи, публічні кошти — це гроші, отримані з державного та місцевих бюджетів. Кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії Нацбанку й державних банків. А також кошти закладів державної та комунальної форм власності. У тому числі ті, що надійшли від господарської діяльності. Наприклад, за надання додаткових платних послуг.
Тобто, для комунальних і державних шкіл ця норма проста і зрозуміла. Оскільки вони фінансуються переважно з держбюджету та місцевих бюджетів, то обов’язково мають звітувати.
Але дещо некоректно вважати, що норми Закону стосуються всіх шкіл. Адже якщо це приватна школа, яка не отримує бюджетних коштів, звітувати вона не зобов’язана.
Водночас, за Законом, якщо приватна школа отримала хоча б мікродотацію від держави, наприклад тисячу гривень, вона мусить розкрити фінансову інформацію.
Крім того, не вказані терміни звітності. Тобто, якщо приватна школа одного разу отримала з бюджету ту ж тисячу гривень, то має звітувати, аж поки не внесуть зміни до Закону.
Також приватним школам, які отримали публічні кошти, необхідно буде оприлюднити інформацію про перелік товарів і робіт, що надійшли як благодійна допомога. А також про абсолютно всі кошти з інших джерел. Тобто навіть від клієнтів, які оплатили навчання дітей.
Як можуть покарати керівництво шкіл за невиконання Закону?
Буде важко покарати тих, хто не захоче виконувати норми Закону про прозорість. Безпосередньо за це санкції не передбачені. Очевидно тому ніхто й не поспішає з виконанням.
Лілія Гриневич пропонує протягом грудня провести моніторинг із цього питання та ввести відповідальність для порушників. Наприклад, догани керівникам шкіл.
Які труднощі можуть виникнути у шкіл?
Інформацію про звітність треба розміщувати на веб-сайтах. Далеко не в кожної державної чи комунальної школи є власний онлайн-ресурс.
У такому випадку вони мають опублікувати цю інформацію на сайтах своїх засновників — територіальних управлінь освіти або органів місцевого самоврядування.
До того ж, на підготовку звіту може знадобитися чимало часу. Це залежить від обсягів надходжень та витрат. А в Києві, наприклад, школи мають оновлювати та публікувати їх щоквартально.
У державних та комунальних школах ці обов’язки, швидше за все, будуть виконувати керівники та їх заступники. Адже там зазвичай немає бухгалтерів. Або ж цим займуться централізовані бухгалтерії в районних управліннях освіти.
У приватних школах бухгалтери, як правило, є. Тому тепер, окрім податкових звітів, вони будуть готувати ще й публічні. Тобто в будь-якому випадку навантаження збільшиться.
Чи забороняє Закон школам отримувати благодійну допомогу?
Ні, благодійність Законом не заборонена. Ніхто не може, наприклад, заборонити батькам як фізичним особам робити внески за власним бажанням. Але тепер ці внески державні та комунальні школи повинні оприлюднювати і звітувати про їх використання.
І навіть якщо до школи прийшов меценат і полагодив парти, інформація про це також має бути висвітлена на онлайн-ресурсі.
Однак тут є суперечливий момент. Якщо перерахування на рахунок можна контролювати, то як бути зі збором готівки?
В ідеалі, якщо юридична особа збирає готівкові кошти, вона має їх рано чи пізно інкасувати — покласти в банк. Якщо кошти не інкасують, то це вже не благодійність, а сумнівні операції з готівкою, які законодавством заборонені.
Міністерство у своїх виступах та наказах територіальних органів забороняє участь працівників шкіл у безпосередньому зборі коштів, а також посередництво у їх зборі благодійними фондами.
Проблема в тому, що відслідкувати такі збори доволі складно, як і притягнути до відповідальності осіб, що їх здійснюють.
Чи контролюватиме прозорість фінансів освітній омбудсмен?
Закон впроваджує нову посаду — освітній омбудсмен. Його призначає Кабінет міністрів на п’ять років.
За глобальний контроль і аудит він не відповідатиме. Його обов’язки: розглядати скарги від учасників освітнього процесу і приймати рішення, як на них реагувати. Можна передбачити, що в основному це будуть скарги від батьків.
Що таке «кошториси доходів та видатків» на рік, які школи Києва мають оприлюднити до 1 лютого?
Це заплановані доходи та витрати. Комунальні заклади фінансуються органами місцевого самоврядування, тому такі школи мають подати на затвердження свій бюджет. Тоді протягом року вони отримуватимуть заплановане фінансування.
Такі кошториси комунальні та державні заклади подавали й раніше, однак віднині їх ще треба розміщувати на сайтах шкіл.
