Починається новий навчальний рік, і всі школи, яким поталанило залишитися в зеленій або жовтій зоні, мають право розпочати очне навчання. Утім, перед усіма навчальними закладами стоять карантинні виклики й додаються нові, адже за рекомендацією МОН варто почати із повторення. Як максимально корисно використати цей час? Як структурувати матеріал й оцінити реальну картину знань дітей після попереднього навчального року й літа? Ідеями ділиться вчителька української мови та літератури Новопечерської школи Діана Мельникова.
Діагностичне оцінювання
Доцільно провести діагностичне оцінювання одразу, упродовж перших двох уроків без попереднього повторення матеріалу й виставлення оцінок у журнал. Учитель побачить «сухий залишок»: щось справді є зараз у головах дітей. Завдяки діагностичній роботі педагог швидко зорієнтується, на яких аспектах, темах варто зосередитися більше, як застосувати індивідуальний підхід до учнів відповідно до їхнього поточного рівня знань.
Підберіть завдання таким чином, аби виконання діагностичної роботи займало не більше 20–30 хвилин. Питання мають бути присвячені темам, які вивчалися на карантині. Принцип — від простого до складного. Розбийте завдання на рівні. Припустімо, учитель готує питання для 8 класу. Варто запропонувати учням визначити спочатку «менш проблемні» частини мови: іменник, прикметник, дієслово. Наступний рівень, наприклад, вимагатиме визначення дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, їхньої синтаксичної ролі, розставлення розділових знаків тощо.
Оцінки за це завдання краще не ставити, але обов’язково проаналізувати помилки з дітьми, можливо, навіть сформувати індивідуальні домашні завдання відповідно до проблемних тем: комусь — дати вправу на визначення часток, а комусь — на пошук у текстів зворотів.
Також можна запропонувати оцінити себе після діагностичної роботи. Отримати зворотний зв’язок можна за допомогою сервісів Padlet і Google-форми: яку тему, на Вашу думку, розумієте найгірше? що викликає найбільші складнощі? Яку тему варто повторити, більше на ній зупинитися? Який матеріал розумієте найкраще?
Це дасть учителю змогу зрозуміти, чи учні можуть самостійно визначити найбільш проблемні для себе аспекти.
Завдання впродовж повторення
Перший тиждень вересня діти будуть адаптовуватися, згадувати літній відпочинок. Добре одразу включити їх у роботу, але не давати серйозного навантаження. Наприклад, для уроку учитель може використати відео зі своєї відпустки (якщо вдалося десь відпочити) або вибрати з численних ролик на YouTube відео про цікаві місця в Україні (рожеві озера, Карпати, о. Джарилгач, палаци й замки тощо). Поділіться своїми враженнями від подорожі або думками й мріями про місця, де ще не були. Діти завжди з інтересом слухають такі розповіді.
Педагог може підібрати ролик відповідно до свого предмету. Наприклад, розказати про флору або фауну Херсонської області, написати мініесе про проблему занедбаного стану чудових пам’яток архітектури в Україні (як-от замок Даховських у Черкаській області), запропонувати своє рішення, використавши різні типи складних речень. Таким чином, убиваємо двох зайців: адаптуємо дітей до навчального процесу й маємо реальне людське тепле спілкування, за яким багато хто скучив під час дистанційного навчання. Є висока ймовірність повернення до такої форми роботи, тож саме зараз є можливість бути в одному реальному просторі.
Якщо ваша школа починає вересень дистанційно, власні спогади, враження, емоції вчителя зможуть зробити віртуальне навчання трошки теплішим і душевнішим.
Навчальні цілі
У будь-якому разі, починається рік дистанційно чи очно, власний досвід кожного вчителя допоможе йому. Очна форма навчання має суттєвий плюс: за цей час можна максимально організувати роботу учнів, аби вони постійно проговорювали вивчене на уроці, ставили запитання, показувати зроблене, виконували роботу над помилками, тобто допомогти дітям стати максимально самостійними й самоорганізованими, підготувати ґрунт у разі переходу на дистанційку. Звісно, ті самі задачі й залишаються при навчанні онлайн, але шляхи їх реалізації складніші.
Як би не змінювалися форми навчання, учителі знають свою мету, тож, незважаючи на будь-які зміни чи непередбачувані ситуації, зможуть реалізувати навчальні цілі.
