Тестові бали з’являться на моніторах учасників Національного мультипредметного тесту, щойно ті завершать роботи. А що далі? Як ці цифри перевести в конкурсні бали? Що таке коефіцієнти та як розрахувати свої шанси на вступ? Пояснюємо все про коефіцієнти та конкурсні бали простими словами та на прикладах.
За якою формулою обчислюють конкурсний бал?
На перший погляд, гуманітаріям вона може здатися великою та складною, але насправді все легко та прозоро. Зможемо переконатися в цьому на прикладах. Отже, формула у 2023 році (увага, у різні роки вона змінюється):
Конкурсний бал = (К1 х П1 + К2 х П2 + КЗ х П3) / (К1 + К2 + К3) + ОУ) х ГК х РК
Почнемо з кінця. РК — це регіональний коефіцієнт, а ГК — галузевий: саме в купі з цим коефіцієнтом ідеться і про ОУ — бал за успішне закінчення в рік вступу підготовчих курсів.
Решта: П — оцінки за тести за шкалою 100–200, а К — вагові коефіцієнти до них.
Якщо конкурсний бал перевищує 200, його вважають за 200.
Далі розглянемо кожен елемент формули.
А звідки взялася ця формула?
Вона визначена Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році. Документ не так давно набрав чинності — після оприлюднення 31 березня 2023 року.
Що таке регіональний коефіцієнт і навіщо він?
Якщо казати просто, то це своєрідне заохочення тим, хто їде вступати не до Києва чи Львова. Усім закладам вищої освіти потрібні вступники. Отже, автоматичне підвищення балів мало стимулювати молодь подавати заявки до університетів у всі регіони. Запровадили його 6 років тому. Хоча опоненти кажуть, що все залежить від рівня освіти та популярності вишу і можна створити йому імідж і в невеличкому місті.
Ще одне завдання РК — підтримати університети, перенесені ще після 2014 року з тимчасово окупованих територій: Криму, Донеччини, Луганщини.
Після початку повномасштабного збройного нападу реалії дуже змінилися. Для молоді з ТОТ є окремі пільги. А загалом вступники не оцінюють регіони за комфортністю проживання в містечках, а зважають на безпекову ситуацію. Тож у 2023 році РК за місцем фактичного розташування закладів вищої освіти дорівнює 1. А від множення на 1 нічого не змінюється.
На кого поширюється галузевий коефіцієнт?
Галузевий коефіцієнт 1,02 діє, якщо вступник обирає одну з тих спеціальностей, на яку є попит у держави. МОН щороку визначає спеціальності, яким надається особлива підтримка. Нині їх 56 — широкий вибір. Ось деякі з них.
Очевидно, що чекають на захисників країни:
251 Державна безпека
252 Безпека державного кордону
253 Військове управління
254 Забезпечення військ
255 Озброєння та військова техніка
Але потребує країна й майбутніх педагогів:
012 Дошкільна освіта
013 Початкова освіта
014 Середня освіта (але не за всіма предметами, а лише викладачів точних або природничих наук, трудового навчання та захисту України)
015 Професійна освіта
Після того як ворог намагався довести країну до блекауту, особливо цінними стають енергетики:
141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
142 Енергетичне машинобудування
143 Атомна енергетика
144 Теплоенергетика
145 Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика
Традиційно важливі спеціальності, що пов’язані з електронікою, робототехнікою, окремі IT-напрямки:
171 Електроніка
172 Електронні комунікації та радіотехніка
173 Авіоніка
174 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка
175 Інформаційно-вимірювальні технології
176 Мікро- та наносистемна техніка
Повний перелік можна побачити в додатку 6 до Порядку прийому.
Це для всіх заяв актуально?
Ні, лише для заяв із пріоритетністю 1 і 2. У разі подання до 5 заяв на бюджет вступник визначає, які з них більш бажані, а які — менш, за шкалою від 1 до 5. Отже, галузевий коефіцієнт застосовується лише для тих заяв, що йдуть із позначкою 1 і 2.
І ще можуть додати бали?
Так. Якщо учасник НМТ обрав одну з наведених вище спеціальностей та вже завершив підготовчі курси при закладах вищої освіти, матиме додаткові бали за успішне завершення цих курсів (за шкалою від 0 до 10 балів).
А якщо курси були торік?
Тоді ні. Актуальні лише ті, які вступник закінчив у рік вступу. І, звісно ж, якщо спеціальність, про яку йшлося на курсах, відповідає тій, на яку подано заяву, тобто не змінився вибір.
Більше нікому ОУ не нараховують?
Ще спортсменам. Якщо абітурієнт вступає на 017 «Фізична культура і спорт» або 014 «Середня освіта (Фізична культура)», і при цьому вже є призером чи переможцем чемпіонатів Європи та чемпіонатів світу з олімпійських видів спорту (зокрема серед школярів), всесвітньої Гімназіади, чемпіонатів України (з олімпійських видів спорту), тоді ОУ нараховується як 10 балів.
Як щодо сільського коефіцієнта?
Був такий, але у 2023 його немає. Він став ніби нащадком квоти на підготовку фахівців серед мешканців сіл. Хтось вважає, що оскільки діти із сільської місцевості та з міст мають нерівний доступ до освіти, їм треба давати шанс. Хтось — що від цього їхня компетентність не покращиться. Хай там як, але цьогоріч його не нараховують.
Оцінки у шкільному атестаті мають значення?
Їх також цього року не враховуватимуть.
Так, а що робити з тестовими балами за НМТ?
Треба перевести їх у бали за шкалою 100–200. Самостійно обчислювати нічого не доведеться. Дивимося додаток 5 того самого Порядку прийому. Звісно, для кожного предмета — своя таблиця. Наприклад, за українську мову абітурієнт набрав 30 балів під час НМТ. За шкалою 100–200 це буде 155. А ось 30 тестових балів з математики — це вже значно більше правильних відповідей, тому там це принесе 187 балів за шкалою 100–200.
Повернімося до української мови: якщо випускник набирає максимум — 45 балів, то матиме результат 200. А якщо лише 5, тоді це 100 балів.
Саме бали за шкалою 100–200 треба підставляти у формулу, щоб розрахувати конкурсні бали.
А якщо з математики набрано 4 тестові бали?
Тоді вступник не може надалі брати участь у вступній кампанії. Така людина не подолала порогове значення, тобто не склала тест.
Що таке вагові коефіцієнти?
А ось це точно стосується кожного. Як пояснила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, ваговий коефіцієнт додає ваги тим предметам, які найбільше потрібні в обраній спеціальності. Так намагаються компенсувати невеликий вибір предметів на НМТ. Усі матимуть бали за обов’язкові тести — українську мову та математику. Також кожен учасник НМТ матиме оцінку за самостійно обраний третій предмет.
Математика в роботі фахівця IT і правника потрібна зовсім по-різному, тож на першу спеціальність коефіцієнт — 0,5, а на другу — 0,25. Таким чином, бали з математики у загальному результаті майбутнього комп’ютерника стають більш значущими, а майбутнього юриста — менш важливими.
Є спеціальності, для яких є явно пріоритетні предмети. Скажімо, на хімічні технології та інженерію слід складати лише хімію, адже решта коефіцієнтів — низькі. А ось на механіку — фізику.
Але є і спеціальності, для яких усі коефіцієнти на третій предмет однакові. На географію — абсолютно все одно, що складати, усі — по 0,35. Або на дизайн — усі по 0,25.
Хіба сума коефіцієнтів не має дорівнювати 1?
Ні. Типове питання: вступник обирає IT і бачить, що його коефіцієнти за математику (0,5), за українську мову (0,3) та за фізику (0,4) у сумі дають 1,2. Чи це не помилка? Ні. Вагові коефіцієнти показують співвідношення між частками предметів і можуть мати будь-які значення.
А навіщо ще й ділити на суму коефіцієнтів?
Це найцікавіше. Вагові коефіцієнти не є таким простим підвищенням балів, як, скажімо, галузевий коефіцієнт (на нього ж лише множимо, але не ділимо). Формула працює не зовсім лінійно. На певних діапазонах вона не діє так, як хотілося б вступникам. Наприклад, одночасно зі зростанням вагового коефіцієнта під час вибору профільного третього предмета зменшуються вагові коефіцієнти за поєднані оцінки з української мови та математики. Тобто далеко не в кожному випадку з вищим коефіцієнтом ви матимете вищий результат. Але саме такий підхід відповідає потребам університетів у більш підготовлених студентах.
Усі нюанси можна дізнатися тут, де гендиректор директорату фахової передвищої та вищої освіти Олег Шаров дає дослідження ядра формули.
Приклад № 1. Для «відмінників»
Розглянемо на прикладах. Скажімо, хтось хоче вступити на спеціальність «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Коефіцієнти для обов’язкових предметів невеличкі — по 0,25. Припустімо, українську мову та математику людина склала ідеально — на 200 балів (для простоти обчислень візьмемо крайнощі). Помножені на коефіцієнти ці два результати дають число 100.
Обираємо третій предмет. Коефіцієнт 0,5 натякає на те, що історія України важлива для цієї спеціальності (зрозуміло, чому). А ось біологія — ні, тож там коефіцієнт 0,2.
Припустімо, людина обрала історію і склала її на 200. У чисельнику маємо: 200х0,25+200х0,25+200х0,5 = 200.
Якщо ж вона обрала і так само чудово склала біологію, маємо чисельник: 200х0,25+200х0,25+200х0,2 = 140.
У першому випадку виходить значно більше. Але поділимо на суму коефіцієнтів. У разі обрання історії буде: (0,25+0,25+0,5) = 200 : 1 = 200.
Але й у разі обрання біології матимемо те саме: (0,25+0,25+0,2) = 140 : 0,7 = 200.
Якщо в людини знання вищі за середні, вона має високі шанси потрапити на обрану спеціальність, навіть якщо продемонструє знання в непрофільному предметі.
2. Приклад № 2. Для «не відмінників»
Припустімо, людина все складає на мінімальні оцінки. Тоді в разі вибору історії маємо: (100х0,25+100х0,25+100х0,5) / (0,25+0,25+0,5) = 100.
У разі вибору біології так само: (100х0,25+100х0,25+100х0,2) / (0,25+0,25+0,2) = 70:0,7 = 100.
Хто погано склав НМТ, того коефіцієнт не врятує.
3. Приклад № 3. Для «профільників»
А якщо вступник погано знає українську мову та математику, що не дуже важать у музеєзнавстві, але все життя є палким прихильником історії? Хай будуть українська мова та математика — по 100 балів, а історія — 200. Що маємо? (100х0,25+100х0,25+200х0,5) / (0,25+0,25+0,5) = 150.
Якщо ж вступник має такі самі сумні результати з обов’язкових предметів, але може вразити знаннями з біології, тоді: (100х0,25+100х0,25+200х0,2)/ (0,25+0,25+0,2) = 128.
Ось він, ефект. Високі бали за профільний предмет можуть витягнути із сумної ситуації результатів з математики та української мови.
4. Приклад № 4. Для «антипрофільників»
Якщо учасник НМТ не впевнений у знаннях із профільного предмета, краще його не обирати, попри високий коефіцієнт. Бо поразка в ньому позначиться на загальному результаті більше, ніж якщо обрати будь-який інший предмет. Адже людина, яка явно не розбирається в тому, чим хоче займатися, поки що не потрібна університету.
Перевіряємо все для того ж музеєзнавства. Хай перші два тести складено на 200 балів кожен. А третій — лише на 100. Тоді якщо це історія, маємо: (200х0,25+200х0,25+100х0,5) / (0,25+0,25+0,5) = 150.
Якщо це біологія, маємо значно більше: (200х0,25+200х0,25+100х0,2) / (0,25+0,25+0,2) = 120:0,7 = 171.
Тим, хто не впевнений, краще не ризикувати.
А ще краще перевірити найрізноманітніші варіанти, обираючи третій предмет на НМТ. Для цього залишилися лічені дні — до 7 травня.