Вчителі-Супергерої: Микола Тарасюк, позамежно швидкий Ртуть

• Телепортуватися, переміщатися з дивовижною швидкістю, тож встигає за день провести уроки у школі, зайнятися волонтерською діяльністю в проєкті «Розумійка» з дітьми із синдромом Дауна, знайти час на благодійність (передати гуманітарну допомогу в кілька місць).

• Не втрачати дарма жодної хвилини. Завжди каже учням, що час треба використовувати з користю. Наприклад, зняти фільм про булінг «Сторінками мого життя», який переміг у конкурсі короткометражок у Румунії. Або створити комікс, присвячений видатним спортсменам Житомира. І все це їм вдається.

• Жити на гребні часу. Користується правилом: «У галузі освіти кожен стоїть на пероні і має потрапити на швидкісний потяг, що пройде через станцію. Хто забарився, той не встиг». Тож не зупиняючись рухається по життю вперед на великій швидкості, і того ж навчає учнів. Вважає, що більшість вчителів ще не змогли по-справжньому увійти в 21-ше сторіччя.

За правилом: «Думай глобально — дій локально», тобто вірить, що маленькими проєктами робляться великі речі. Звичайний учитель разом зі звичайними дітьми виконують надзвичайну роботу. Наприклад, у 5 областях України застосовують програму «Розумійка», яка дає змогу дітям із синдромом Дауна розвивати моторику пальців, розумові здібності, увагу. Нині команда розробників, у якій учні 7–10-х класів (дизайнери, оператори), створює ще модуль для дітей з порушеннями слуху. Інші готують концепт клавіатури для дітей з особливими освітніми потребами та планують модуль з логопедії.

Випереджає час. Таким самим учнівським проєктом у 2012 році була розробка з дистанційної освіти з можливістю відеотрансляції. Тоді педагоги не бачили в цьому чогось корисного. Нині ж Микола Тарасюк входить до групи із впровадження дистанційних технологій в освіту Житомирщини. Адже шкільний сайт для віддаленої роботи з учнями педагог зміг створити всього за дві години після оголошення карантину! Вдень консультував колег, вчив медійної грамотності та вів уроки через Google Classroom, Zoom, а вночі записував власні відеоуроки. Напередодні цього вересня подбали про відеоконференції для старшокласників, для чого створили хмарне середовище, розробили структуру, інтерфейс. Щоб розвантажити адміністратора, створено окремий обліковий запис для кожного вчителя, де він буде сам по категоріях викладати навчальний матеріал, працювати за шкільним розкладом та планувати свої конференції з учнями.

Має мрію: створити сучасні творчі майстерні (ІТ, фото, відео, студія звукозапису), де навчалися б разом з однолітками діти з особливими освітніми потребами, для яких так важливо знайти справу, що дасть змогу дистанційно працювати в майбутньому. Там вони б створювали мульти та анімацію, випускали молодіжний журнал, вели шкільний канал на YouTube.

• Чотири роки поспіль його учні потрапляють до національної команди на престижний міжнародний конкурс Infomatrix. І виборюють призові місця, а на третій заїзд отримали найбільше перемог за всю історію участі України в цьому конкурсі: дві золоті та срібна медаль.
• Розробили інструментарій для психологів для роботи із залежністю від гаджетів у школярів. Це методичні комплекти, які дарують фахівцям, та лекції, з якими команда пана Миколи виступає у школах.
• Спортивні подвиги займають особливе місце в житті супервчителя, хоча він не викладає фізичну культуру. Адже саме там швидкість вирішує чимало. Микола Тарасюк — класний керівник спортивного футбольного класу, до якого відібрали 23 хлопців з усього Житомира. Це експеримент з підготовки резерву для футбольного клубу «Полісся». В особливому класі по два тренування на день, а у вихідні — змагання. Діти перебувають у постійному русі, як і наставник. Пану Миколі впливати на учнів позитивно за допомогою спорту допомагає досвід колишнього капітана команди університетської збірної з баскетболу. А ще — щороку велопробіг, стрітбольний турнір (одного разу команда навіть вийшла на чемпіонат України).

• Спорт дистанційно? Стати прикладом для однолітків зі Швейцарії? Так, і це можна чудово влаштувати! Педагог з ТОП-10 разом з дітьми робив ранкову гімнастику в спеціальній групі в Instagram, а ще влаштував для них незвичну фізкультуру: повторити комплекси вправ за Володимиром Демчуком, Юлією Єлістратовою та іншими спортсменами. А коли він виступив консультантом із запуску сайту для дистанційного навчання фізичної культури у Швейцарії, окрім розділів для початківців, аматорів, професіоналів з популярних у країні видів спорту, включив своє шкільне відео як демонстрацію того, що роблять діти в Україні.

Можна сказати, у нього — майстерня для створення чарівних паличок. Бо будь-який магічний атрибут разом з учнями можна створити самотужки, переконаний вчитель-супергерой. Усі проєкти, які роблять школярі, не умовні, навчальні, а реальні, які можна далі розвивати. Кожна дитина вчиться спілкуватися з «клієнтами», продавати свій проєкт, створювати бренд.

Приміром, семикласники торік запустили проєкт зі збору коштів для безхатніх тварин «Lapka_com» на харчування та ліки. Діти самостійно популяризують ідею у Facebook, Instagram, а щоб звітувати про витрачені кошти, створили сайт.

А ще створили проєкт для дронів в аграрному середовищі, симулятор для відпрацювання учнями навичок у рекламі «Інкубатор стартапів», нейронну мережу з розпізнавання електронних підписів — юному автору запропонували співпрацю в обласному криміналістичному центрі (а на виставці в Абу-Дабі торік проєкт виборов «золото»).

Розроблено і перший в Україні тренажер для роботи учнів з інтернет-банкінгом, де можна пройти теорію, перевірити знання, отримати практичні навички з контролю власних фінансів: ефективно купувати товари або створювати та правильно рекламувати свій інтернет-магазин. А ось шкільний проєкт «Шарікава» переріс у велику мережу кав’ярень, яка виходить за межі Житомирської області. Просто старшокласники, які його розробляли, після завершення школи вирішили розпочати власну справу.