17 грудня Кабінет Міністрів затвердив порядок роботи пунктів незламності. Але в соцмережах ще обговорюють чимало питань. Чим вони відрізняються від пунктів обігріву? Коли повинні працювати? Чи мають право в школах, де розташовані пункти незламності, перебувати сторонні люди? А головне: як убезпечити дітей? Зібрали відповіді на 14 запитань про пункти незламності.
1. Що таке пункт незламності?
Оскільки ворог раз у раз атакує енергетичну інфраструктуру, ризик блекауту зростає. У містах і селищах без світла, тепла, води люди потребуватимуть підтримки. Тож ці пункти, де зможуть одночасно перебувати 40–500 людей, мають стати осередком стабільності. Їх створюють за ініціативи Президента України, який повідомив про такий проєкт 22 листопада. Нині їх облаштовано приблизно 5,4 тис. Як поділився прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram, заплановано, що таких осередків буде не менш ніж 15 тис. Мапа всіх пунктів — https://nezlamnist.gov.ua.
2. Вони вже працюють?
У деяких регіонах місцева влада ухвалила рішення, що пункти незламності працюватимуть лише після настання надзвичайної ситуації, загального блекауту. В інших регіонах — конкретні пункти працюють, якщо в місті чи селищі, де вони розташовані, понад добу немає електроенергії. Що ж до облаштування, то десь усе готове, десь ще не завезли генератори та інше обладнання. Прогнози підказують, що блекаут настане не завтра, тож потреби підготувати одночасно тисячі осередків немає, процес триває.
3. Але ж чимало пунктів уже відкрито?
Так, але якщо відключення світла стандартні, вони діють як пункти обігріву.
4. А хіба це не те саме?
Ні, їхнє призначення дещо інше. Пункти обігріву — це завдання Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) взимку, у разі сильних морозів (від мінус 30°С). Утім, у деяких регіонах кризовим періодом вважають вже 10°С морозу, якщо така температура тримається протягом трьох днів. У такі часи безхатченки можуть замерзнути, стареньким, які звідкись повертаються, може стати погано на вулиці.
Тож у наметах на них чекає:
- тепло, яке дають буржуйки (або інші автономні джерела опалення);
- гарячий чай та кава, щоб зігрітися;
- за потреби — перша медична допомога;
- тим, хто живе на вулиці, пропонували також печиво, з польової кухні суп чи кашу.
Обігрів, гарячі напої, можливість отримати кип’яток або приготувати їжу також входять до послуг пунктів незламності. Але тривала відсутність електрики несе й інші проблеми: наприклад, неможливість зв’язатися з рідними, дізнатися, що відбувається в країні та що планується для стабілізації ситуації. Часом незламності та витривалості додає не стільки чай, скільки голос близьких у слухавці та інформаційна визначеність.
Тож пункти незламності мають надавати ще й наступні послуги:
- мобільний зв’язок;
- доступ до інтернету;
- живлення мобільних пристроїв (для реалізації всього цього обов’язково має бути генератор);
- у працівників пунктів має бути запасний зв’язок (рація, стаціонарний телефон) для виклику екстрених служб.
5. То за пункти відповідає ДСНС чи школи?
Є два види пунктів незламності: мобільні (у наметах та в транспортних засобах) і стаціонарні (у будівлях). Але ДСНС створює не лише мобільні пункти, а й пункти у своїх приміщеннях, на пожежних станціях. За їхніми даними на 13 грудня було створено 1072 таких осередків тепла, куди щодоби звертаються 6–8 тис. осіб. Вартість обладнання становить 17 тис. євро. 900 аналогічних пунктів працює на базі поліцейських відділків.
Понад 4,2 тис. пунктів незламності відкрили обласні військові адміністрації спільно з місцевою владою. У селах їх переважно розташовують у сільрадах, а в селищах та містах — у палацах культури, житлових конторах, дитсадках, школах.
6. Тобто пункти лише державні?
Ні, окрім створених державою точок є також пункти незламності відповідального бізнесу, і їх стає дедалі більше. Основною формою підтримки тут є підзарядка гаджетів, доступ до інтернету, подекуди чай-кава. Ці послуги надають на заправках, у кафе, магазинах, аптеках.
І ще один різновид: волонтерські пункти незламності, які створюють громадські організації. Наприклад, «Солом’янські котики» планують зробити у школах 10 «Теплиць».
Пункт відкрито навіть у Національному академічному театрі імені Лесі Українки завдяки благодійній ініціативі творчого колективу.
7. І що — можна зайти випити кави? А чому в одних пунктах лише кип’яток наливають, а в інших — печуть пироги?
На жаль, не всі усвідомлюють, що школи не перетворилися на безкоштовні кафе. Вчителів ображають випадки, коли люди, які явно не голодують, у період кількагодинних відключень світла, коли працюють кав’ярні з генераторами, вимагають у школах чаю та до чаю. Мовляв, пункти ж для всіх. Але ж запас харчів створюють на випадок, коли кілька діб не буде електрики, вдома не буде змоги готувати, заклади громадського харчування не працюватимуть. Та й під час блекауту йдеться про індивідуальну продуману допомогу з харчами — тим, хто найбільше потребує. Стареньким, ослабленим, переохолодженим людям, дітям — негайно тарілка гарячого супу, чай зі смаколиками. Кип’яток — мамам, аби розвести дитяче харчування, та й усім охочим у термоси, аби зробити собі теплу їжу та напої. А ще — допомога з тим, аби розігріти принесену з дому їжу.
Можливо, плутанина відбувається через те, що деякі школи вважають орієнтиром діяльність волонтерських пунктів незламності. Там можуть роздавати гуманітарну допомогу, влаштовувати кіновечори з чаюваннями, дитячі свята, відкривати польову кухню. Але все це — благодійні ініціативи, які жодним чином не є обов’язковими послугами в державних пунктах. Часом школи годують усіх, хто завітав, бо намагаються повторити досвід березня-квітня 2022, коли тут готували для тероборони, внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово жили в закладах освіти. Вчителі в соцмережах діляться прикладами, коли керівництво закладів освіти вбачає привід для конкуренції: зробити якомога кращий пункт. Але чи не варто поберегти сили на випадок блекауту? До того ж безплатна їжа привертає увагу безхатченків, а допомагати їм саме у школі — небезпечна ідея з огляду на ризик інфікування та санітарні вимоги.
8. Можна попрацювати у школі, коли довго немає електрики?
Є навіть петиція № 11545, подана до Київради з пропозицією облаштувати безкоштовні коворкінги на базі пунктів незламності (у школах). На 19 грудня вона зібрала 917 підписів. Майже тисяча людей гадає, що можна працювати поруч із дітьми, які навчаються. Десь їх можна зрозуміти, адже чимало термінових справ зривається через відсутність електрики. Але, звісно, ця ідея не влаштовує вчителів та батьків школярів, адже її реалізація порушить освітній процес.
Вже нині дехто приходить до школи попрацювати або навіть подивитися серіал по телевізору. Але в самому визначенні пунктів незламності (і обігріву теж) ідеться про те, що це — місця короткострокового перебування. Школи й самі додають плутанини, коли за власною ініціативою завозять ліжка, заставляють рекреації меблями для сну.
Під час кількаденного блекауту спальне місце може знадобитися за особливих обставин: хворим, стареньким, дітям. Тож спальники або розкладачки — не зайві під час облаштування пунктів незламності. Але головна мета: надати допомогу всім громадянам, які її потребують. І там, де встановлено 40 ліжок, була б змога розмістити втричі більше сидячих місць. До того ж планується, що більшість відвідувачів постійно змінюватиметься протягом доби, після отримання послуг, а не ночуватиме. За словами мера Києва Віталія Кличка, «пункти робляться не для того, щоб там жити, це для тимчасового перебування в короткий термін».
9. А тоді скільки часу можна перебувати в пункті незламності?
Час перебування не обмежено. Це дає привід для різночитань, але ж усе просто: людина має перебувати стільки, скільки необхідно для надання кризових послуг. Наприклад, для зігрівання чи отримання першої медичної допомоги. А не для перегляду кіно чи кавування.
Під час блекауту пункти мають працювати цілодобово. Якщо вони діють як пункти обігріву, цілодобова робота починається під час сильних морозів.
Свій графік роботи пропонує Служба освітнього омбудсмена, про що Сергій Горбачов написав ще й у листі до Кабміну від 1 грудня 2022 року:
- відключення електропостачання на 2–3 години — пункт не працює;
- відключення електропостачання на 4–6 годин — пункт починає працювати після 16:00, коли завершився освітній процес;
- блекаут: відключення електропостачання, води та опалення немає більш ніж добу — освітній процес здійснюється в дистанційному форматі, пункт працює цілодобово.
Служба освітнього омбудсмена провела кілька робочих нарад із працівниками шкіл. На той момент не вдалося знайти жодного документа, що регламентує функціонування пунктів незламності.
10. Зазвичай до шкіл сторонніх не пускають заради безпеки дітей. А тепер будь-хто може прийти?
Пункти незламності створюються заради роботи під час блекауту. У цей період школи мають працювати дистанційно або піти на канікули, тож учні не будуть перетинатися з відвідувачами. Спірне питання лише одне: пункти зараз перебувають у тестовому режимі, тобто в готовності на випадок НС (і нікого ще не приймають, тому питання про безпеку учнів не виникає), чи працюють як пункти обігріву? Зараз у регіонах та конкретних закладах освіти трактують це по-різному. Наприклад, Вінницька обласна військова адміністрація ухвалила рішення (протоколом № 38 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25.11.2022), що пункти запрацюють через дві години після отримання офіційного повідомлення про настання надзвичайної ситуації.
Невдовзі освітяни мають отримати роз’яснення щодо цього пункту. Поки що більшість схиляється до того, що повноцінна діяльність нині — скоріше благодійна допомога населенню, і вдаватися до неї мають ті, у кого є така змога — не коштом учасників освітнього процесу. Наприклад, якщо школа працює дистанційно. Тим паче не варто розташовувати пункти в шкільних кабінетах, поруч з учнями. Дописи в соцмережах учителів показують, що деякі керівники шкіл переконані, що єдиний варіант — якомога швидше запустити пункти в роботу.
Ось кілька порад від освітнього омбудсмена:
- зробити пункт з окремим входом так, щоб шляхи дітей і тих, хто користується пунктом, не перетиналися;
- перевіряти та записувати паспортні дані всіх, хто відвідує пункт незламності;
- забезпечити заклади освіти, де розташовується пункт, охороною поліції або муніципальною вартою. Якщо ж це неможливо, то організувати хоча б періодичне відвідування таких пунктів правоохоронними органами. Сторожі, які передбачені штатним розписом, зазвичай не є підготовленими до фізичного зіткнення працівниками, які могли б чинити супротив агресивним відвідувачам чи порушникам закону (наприклад, у разі, коли фіксується спроба викрадення майна закладу освіти).
11. Працювати в пунктах мають учителі? А коли ж їм готуватися до уроків?
Звісно, не лише педагоги, а й шкільні працівники, волонтери. Якщо йдеться про блекаут, варто припустити, що звичної роботи для педагогів тимчасово не буде, тому їх налаштовані залучати. Якщо йдеться про чергування на пункті без прийому відвідувачів (заради підтримання готовності), його можна поєднати, наприклад, з дистанційними заняттями чи підготовкою до уроків. Щодо обслуговування населення вже зараз, керівники шкіл подають це зазвичай як волонтерство. Примушувати до благодійної діяльності протизаконно, це має бути лише за бажанням.
Експерти Програми USAID DOBRE пояснили, що працювати в пунктах незламності можуть як особи, з якими укладено цивільно-правові угоди, так і оформлені за сумісництвом. У разі оформлення працівників за сумісництвом або суміщенням з іншими видами діяльності слід врахувати обмеження, встановлені для посадових осіб місцевого самоврядування, визначені у статтях 25 і 27 Закону України «Про запобігання корупції».
Також у пунктах незламності можуть працювати волонтери, які повинні узгодити питання з роботодавцем щодо особливостей та специфіки такої роботи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 556[2] затверджено Порядок надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності, який визначає умови надання волонтерської допомоги.
А ось Служба освітнього омбудсмена нагадує про те, що нині працівника можна перевести на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, навіть без його згоди. Але з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Це за воєнного стану роблять для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей (відповідно до статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Стосовно чергувань уночі, коли пункти працюватимуть цілодобово, то в статті 8 того ж Закону визначено, що в період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їхньої згоди: вагітні жінки та жінки, які мають дитину до одного року, особи з інвалідністю.
12. Чи є в пунктах незламності якісь правила безпеки?
Звісно! Ті, хто там працює, мають дотримуватися порад ДСНС «Як убезпечитися під час використання генераторів» та правил безпеки від МОЗ.
Правила для користувачів необхідні, і їх вже вводять на місцях — у регіонах чи окремих школах. Скажімо, у Винниці ввели загальний порядок роботи пунктів у місті. Зокрема:
- після отримання необхідних послуг громадянин має покинути пункт, щоб інші мешканці громади могли скористатися послугами пункту;
- громадянин має дотримуватися в пункті правил чистоти, здійснювати прибирання за собою;
- має берегти майно та особисті речі (не залишати без нагляду телефони, павербанки тощо), оскільки в пункті ніхто не несе за них відповідальності.
Громадянам заборонено:
- розпивати спиртні напої, перебувати в стані сп’яніння, палити;
- «бронювати» місця для своїх. Кожен відвідувач займає вільне місце;
- залишати без нагляду дітей віком до 14 років;
- підвищувати голос, вживати непристойні вирази, показувати непристойні жести;
- самовільно вмикати/вимикати електроприлади, наявні в пункті.
На сайті черкаської спецшколи №3 зазначено, що в пункті незламності здійснюється реєстрація, і просять мати при собі документи, що посвідчують особу.
На сайті харківської школи № 84 теж вказано, що під час відвідування пункту незламності потрібно мати при собі паспорт чи документ, який посвідчує особу. «Дуже хотілось би, аби люди поводились у школі, як удома. Не смітили і розуміли, що це все-таки школа».
13. Тож кожен встановлює власні правила?
Так було донедавна. Але 17 грудня Кабмін ухвалив рішення: всі пункти по Україні працюватимуть за єдиними стандартами. Віце-прем’єр-міністру з відновлення України Олександру Кубракову доручено створити координаційний штаб, який координуватиме роботу пунктів та контролюватиме їх відповідність визначеним критеріям. Певно, невдовзі ці стандарти стануть загальновідомими.
14. Пункти й надалі потребуватимуть палива, медикаментів, запасів води та продуктів. Чи це мають закупати школи?
Експерти USAID DOBRE пояснили, яким чином має забезпечуватися робота пунктів незламності на рівні територіальних громад:
- виділення з резервного фонду бюджету територіальної громади резерву паливно-мастильних матеріалів та питної води;
- затвердження асигнувань на закупівлю обладнання для пунктів обігріву в місцях, які належать до комунальної власності;
- затвердження відповідних асигнувань на умовах співфінансування з бізнесом, ОСББ;
- використання можливостей програм допомоги, які підтримуються урядами іноземних держав, іноземними фінансовими, донорськими установами, міжнародними фінансовими організаціями та містами-побратимами (як благодійна/гуманітарна допомога).
У межах місцевих програм можна передбачити створення/поповнення матеріального резерву, який буде використовуватися на облаштування цих пунктів.
