Сучасні підлітки мріють про кар’єру в IT. Для школярів 15-17 років найбільша в Україні IT–компанія ЕРАМ Ukraine регулярно проводить Pre-Junior Program. Звісно, юні учасники не обов’язково пов’яжуть життя з інформаційними технологіями. Але під час війни думати про майбутнє, вірити, що твій внесок згодом допоможе відбудовувати країну – особливо важливо для підлітків. Проєкт дає змогу реалістично побачити світ IT. Разом із викладачкою проєкту Дарією Черевач та випускниками Pre-Junior Program розбираємося з типовими міфами про модні професії у цій сфері.
1. Вчитися на програміста — дорого
Не завжди. Окрім комерційних курсів, існує також безкоштовне навчання для студентів та тих, хто хоче змінити професію. Їх створюють великі IT-компанії, щоб поетапно набирати та готувати до сучасних вимог персонал. Скажімо, ЕРАМ University вже 12 років забезпечує освіту у сфері інформаційних технологій, співпрацює із понад 30 університетами. Щокварталу на навчання сюди одночасно приходять близько 15 тисяч охочих різного віку та з різним досвідом, але підсумкові тести складають не всі. На кращих чекає лабораторне навчання з менторами-фахівцями компанії. На тих, хто успішно пройшов обидва етапи, чекають вакансії.
2. Програмісти «зашибають гроші»
Не варто опиратися на це, обираючи професію. ІТ нині у тренді, тож чимало школярів готові обрати професію, яка приносить гроші, гарний соціальний пакет, є модною та перспективною. У підлітків завищені очікування. Насправді стартова зарплатня у джуніора (молодшого розробника) не настільки велика, як вони уявляють. Треба добряче «проапгрейдити» себе та чимало працювати, щоб робити кар’єру в цій сфері. Тож окрім зарплати, задоволення має приносити ще й робота, повсякденна діяльність, а молодь не завжди про це думає, обираючи професію.
Для таких тінейджерів важливою є профорієнтаційна складова. Адже що раніше визначишся, чи подобається тобі професія, то краще підготуєшся.
3. Програмістами стають, щоб працювати за кордоном
Таке трапляється, адже гарному програмісту легше працевлаштуватися будь-де. Але дедалі більше людей хочуть працювати саме в Україні. Особливо зараз. На минулий курс Pre-Junior Program якраз припав збройний напад рф на Україну. Здавалося б, не до навчання… Та через численні прохання учасників вдалося за два тижні відновити заняття. Понад усе підлітки прагнули працювати, навіть у бомбосховищах, попри проблеми зі зв’язком та інтернетом. Діти казали: кожен наближує перемогу, як може, тож ставати професіоналами — доступна їм нині боротьба та внесок у майбутнє нашої держави. Тим паче саме ІТ-сфера здатна підтримати підірвану війною економіку України та допомогти швидше відновити її.
Як поділився десятикласник харківської школи №131 Тимур Келеберда, коли почалася війна, хлопець не міг заспокоїтися, весь час моніторив новини з фронту. Тож вдячний, що заняття у Pre-Junior Program відновили. Це відволікало та допомагало налаштовувати думки про життя після перемоги. А ще неабияк захопив турнір із шахів для фахівців IT-сфери, у якому Тимур взяв участь і майже отримав призове місце. Хлопець — давній шахіст, у дитинстві отримав «срібло» на чемпіонаті Європи учасників до 10 років, тож було приємно, що улюблене хобі близьке багатьом «айтішникам». Що ж до самого курсу, випускник Pre-Junior Program думав, що перші ознайомчі заняття будуть не важливими для нього. Адже вже має невеликий досвід: вивчав мови Python та Java в IT-школі Samsung, а першу комп’ютерну гру зробив ще у вісім років. Утім, помилився: процес захопив із першого ж уроку, а робота над проєктом дала нові знання.
4. Навчатися починають в університеті
Варто отримати перші знання і навички ще до завершення школи. Власне, ідея Pre-Junior Program виникла через те, що на «дорослих курсах» значно помолодшав вік учасників, а також чимало людей розпитували, чи є щось для неповнолітніх братів та сестер або друзів. Тож створили безкоштовну програму для відповідного віку. Учасників відбирають після онлайн-тестування та співбесіди.
Фахівці не пошкодували: старшокласники дуже вмотивовані, здібні, активні. Це підкреслювали як пані Дарія, так і інші викладачі: Андрій Костромицький та Олександр Щербаков.
Хоча кажуть, що з підлітками буває важко порозумітися, насправді з ними навіть легше працювати, ніж з дорослими. Ті зазвичай бояться поставити некоректне питання, видатися некомпетентними, а підлітки безпосередні та щиро закидали викладачів запитаннями. Також деякі юні учасники пропонували настільки нестандартну реалізацію завдань, до якої дорослі навіть не додумалися б. Дорослі, як правило, діють за певним шаблоном. А тінейджери, які прочитали ще не так багато, пропонують несподівані рішення. І це ще один аргумент за те, що спробувати свої сили варто раніше.
5. Програмістом можна стати, почитавши книжки
Відео у ютубі, в яких обіцяють роз’яснити усе про якусь із мов програмування за три години, або навчити програмувати за тиждень — просто рекламний трюк. Досвідчені програмісти стверджують: вчитися треба усе життя. Навіть у знайомій мові програмування можна знайти нові нюанси через роки користування. Підхід «опаную теорію — і все зможу» взагалі хибний. У ІТ-сфері надзвичайно важливе вміння розв’язувати проблеми, практика — не як демонстрація знань, а як гармонійна частина навчання, набуття майстерності.
За словами десятикласника харківської гімназії №46 ім. М. Ломоносова Олександра Янова, знання потребують систематизації, ґрунтовності, поетапності вивчення, яке дають на Pre-Junior Program. Новачкові самостійно складно зрозуміти, що головне, що другорядне, як це згодиться у роботі. Тому важливо в навчанні спиратися на добре упорядкований матеріал, щоб теорія та практика були збалансовані. Наприклад, модуль .NET містив п’ять завдань із базових знань, п’ять — на поглиблене вивчення і п’ять — рівня олімпіади з програмування. До них якраз багато років готує один із викладачів програми Олександр Щербаков.
Важлива також практична складова – на Pre-Junior учасники від заняття до заняття створювали продукти, сайти, і на виході кожен мав завершений проєкт.
6. У IT-сфері лише програмісти
Зазвичай старшокласники не розуміють, як багато професій у сфері технологій. Верстальник, дизайнер, сисадмін, розробник ігор, архітектор баз даних, бізнес-аналітик — загалом понад 50 назв. Про це різноманіття розповідають на ознайомчій частині. Аби учасники мали змогу обрати напрям, курс було поділено на три варіанти: FrontEnd, .NET та Cloud. Це три основні складові для створення готового продукту.
FrontEnd розробник створює видиму частину веб-сторінки, дизайн, дбає про комфортність користування.
. NET — одна з мов програмування, які є головним інструментом розробника. Без володіння цією або іншою мовою неможливо забезпечити функціонування застосунку, сайту, гри, технологій для «розумних речей». На цьому модулі вчили різноманітні теми: розмітка HTML, основи CSS, взаємодія з елементами JavaScript, навіть SEO-оптимізація.
Cloud — популярне зараз розміщення у «хмарі», робота з серверами.
Попрактикуватися можна було у двох, і в усіх трьох напрямах, якщо учаснику вдавалося це: розклад не заважав.
7. «Айтішнік» — відлюдькуватий інтроверт
Стереотип зі старого кіно: мовчазний, відлюдькуватий програміст. Тож багато старшокласників переконані: навички комунікації не потрібні для цієї галузі. Якраз навпаки! Важливо вміти спілкуватися з замовниками та командою, розуміти потреби, доступно пояснювати. У багатьох випадках замовники знають лише, який кінцевий результат їм потрібен. Тому, щоб з’ясувати деталі, шукати компроміси між «занадто дорого» чи «занадто довго», без «прокачаних» навичок комунікації не обійтися. А без добре налагодженої комунікації всередині команди успішно реалізувати проєкт неможливо.
8. Soft skills — не для програмістів
До «м’яких навичок», окрім комунікації, належить і вміння працювати в команді, лідерство, емоційний інтелект. Сьогодні це, можливо, найголовніші критерії успішності професіонала. Важливо співпрацювати, допомагати одне одному, вислухати думку іншого та донести свої ідеї до колег. Найкращі рішення приходять під час обговорення, «мозкового штурму».
9. IT — для тих, хто досконало знає математику
Для різних IT-професій потрібен різний рівень знань з цієї науки. Як зізналася дев’ятикласниця київської школи №87 ім. О. Довженка Ксенія Зборовська, до Pre-Junior Program дуже боялася IT-сфери. Здавалося, там самі лише цифри, формули, складні, щоб зрозуміти та запам’ятати. Дівчині подарували цікаву книжку з програмування, але воно здавалося все одно недоступним. Рідні підказали ці курси, там і відкрила для себе світ IT. Теорія переважно була новою, корисною, поданою зрозумілою мовою, а практика трохи заскладною. Але викладачі підтримували, тож з’ясувалося: якщо добре попрацювати, все до снаги. Ксенія вирішила, що хоче пов’язати майбутнє саме з IT, ось тільки напрям ще обирає.
10. Програмуванню не треба вчити у школі
Не кожен зможе працювати в IT. А ось знати основи програмування корисно всім.
У Великій Британії вже вісім років у всіх школах вчать не загальну інформатику, а програмування з першого класу. У початкових класах опановують застосунки з функцією перетаскування Scratch, Alice, які дають змогу дітям зрозуміти, як пишуть коди та як працюють програми, зробити анімацію. У базових класах вчать програмувати за допомогою алгоритмів, циклів, подій, умов та функцій. Створюють прості застосунки та ігри, де кілька персонажів взаємодіють. У старшій школі роблять сайти та віджети, вчать мови програмування (C/C++, C#, Java, Javascript, Python, Ruby, Swift) і навіть виконують проблемні завдання (пошук багів, заповнення пробілів). До речі, самостійно опанувати Scratch можна і в Україні. Безкоштовний онлайн курс від ЕРАМ для школярів допоможе познайомитися з основами програмування і створити свій перший проєкт-гру.
Освітяни та вчені стверджують: завдяки програмуванню в школярів розвивається логіка, цілеспрямованість, зваженість.
Що ж до програми Pre-Junior, вона проходить два рази на рік, тому слідкуйте за анонсами EPAM University в Телеграмі чи Facebook, і приходьте знайомитися з ІТ-сферою.
