Бабусине виховання: вісім проблем під час літніх канікул

Куди подіти дітей влітку? Чимало малюків та підлітків проводять канікули у бабусі в селі чи на дачі. А там вже не діють правила батьків. Тож виховані діти можуть перетворитися на маленьких дикунів на бабусиних грядках. Як подолати конфлікт поколінь та розв’язати типові проблеми на канікулах радить дитячий психолог Юлія Борисова.

1. Дитині дозволяють те, що заборонено вдома

Ласкаві бабусі, які загодовують дітей цукерками, — це наслідок не особливостей характеру чи віку. Це специфічна роль у родині. Інакше кажучи, батьки відповідають за дітей, повинні їх доглядати та виховувати. У старших родичів таких обов’язків немає. Вони займаються дітьми тоді, коли хочуть допомогти. Ставлення батьків до дітей насичене вимогами суспільства та має великий акцент на майбутнє. А ставлення до онуків: це про тут і тепер, про задоволення потреб і взаємну радість. 

Вимагати, щоб бабуся й дідусь суворо дотримувалися ваших правил виховання, не можна, адже це їхній дім, їхня добра воля. Та й ви ж не сподіваєтеся перевиховати дорослу людину? Отже, вимоги мають стосуватися лише безпеки сина чи доньки. Наприклад, якщо в дитини харчова алергія, дорослі мають подбати, щоб їй не стало зле, а не підсовувати заборонену цитрину чи шоколадку. Саме батькам слід зважити, чи здатні бабуся і дідусь подбати про безпеку дитини. І робити це слід щоразу, коли привозите на канікули. Адже турботлива бабуся саме цього літа може гірше почуватися фізично і вже не буде здатна наздоганяти гіперактивного чотирирічного онука на прогулянці чи на подвір’ї. Або в чудового дідуся можуть виникнути проблеми з пам’яттю та увагою, і він забуватиме ховати від малих неслухів сірники чи інструменти. 

На всі інші моменти можна спокійно дивитися крізь пальці. Заздалегідь поясніть дитині, що у вашому домі такі правила, а у прабатьків можуть бути інші. Хай телефонує вам, якщо будуть якісь гострі питання або не знатиме, як вчинити. Проблема не в тому, що влітку бабця дозволяє вставати об одинадцятій ранку. А в тому, як після повернення додому поставитеся до правил ви самі: чи будете наполегливо привчати до звичних умов. Погодьтеся, спілкування з рідними люблячими людьми, засмага, покращення імунітету, гарний настрій дитини, ваш вільний час — усе це важить більше за відхилення від ваших правил виховання.

2. Син чи донька вередують після повернення 

Дитина хоче жити так само, як на канікулах. Скажімо, не прибирати розкидані речі, їсти чіпси, які купувала бабуся, цілими днями зависати з гаджетами. Це вже другий етап попередньої проблеми. І тут важливо знати про «гальмівний шлях»: що менша дитина, то довше вона заново адаптуватиметься після канікул. Наприклад, якщо трирічна дитина провела три місяці поза домом, звикатиме до вимог батьків вона теж три місяці. Першокласник — місяць-півтора. А дитині, яка закінчила початкову школу, достатньо кількох днів. 

Звісно, якщо різко почати вимагати те, про що забували в бабусі та дідуся (наприклад, чистити зуби, читати чи складати іграшки після гри), контраст вдарить по дитині. Вона думатиме лише про те, як повернутися до літнього райського життя. Тож вводьте звичний режим та правила поступово. Пояснюйте, що канікули потихеньку завершуються, тож від розслабленого життя час переходити до звичного режиму. 

3. Старше покоління не хоче доглядати онуків

Роздратування у стосунках буде значно менше, якщо пам’ятати: бабуся не зобов’язана доглядати ваших дітей. Не можна їх нав’язувати, вимагати, щоб улітку привчила читати чи відучила від зайвих солодощів. І тим паче не треба звинувачувати, якщо бабуся відмовляється від такого завдання. Краще найняти няню, відправити в літній табір чи доглядати дітей по черзі з подругою.

Сучасні бабусі та дідусі мають свої справи: хтось підробляє, хтось вважає вихід на пенсію нагодою нарешті пожити для себе. Раніше існувала установка, що дитину підіймають на ноги всім родом, бо батьки багато працюють та виснажені, до того ж значно частіше кілька поколінь жили під одним дахом. Нині все змінилося: люди краще дбають про здоров’я, повільніше старіють, мають чимало своїх інтересів та хобі. 

Отже, погоджуйтеся на те, що дають: хай кілька годин на тиждень чи кілька днів на рік. Якщо ж діти відпочивають у батьків тата чи мами, слова вдячності можуть зробити дива, які б стосунки не були в дорослих. Особливо діє, якщо діти демонструють, як їм добре з бабусею та дідусем. Звісно, їх треба не змушувати казати про це, а делікатно налаштовувати. Розпитуйте про відпочинок і акцентуйте всі позитивні моменти: яка там гарна річка, де ти купався, який славний кіт, як бабуся та дідусь люблять тебе та хочуть потішити. Звісно, дитина реагуватиме інакше, ніж якщо чує суперечки дорослих про те, що її ніде діти, що ніхто не хоче її брати до себе. А щира реакція онуків, позитив — це те, що може привабити старше покоління частіше повторювати приємний досвід. 

4. Малечу перегодовують

Дієта та бабуся — несумісні речі. Бажання пожаліти маленького, потішити та підсунути зайве морозиво залишається, навіть якщо «маленький» вже голиться вранці. Тож розраховуйте на те, що на дачі чи в селі значно більше шансів витратити дитячу енергію: можна бігати, гуляти цілими днями. Та якщо навіть у вас міська бабця, літо — саме по собі активний час. Лише видайте більше «спортивного інвентарю»: велосипед, ролики, скейт, самокат.

Єдина умова: спробуйте домовитися, щоб дитину не примушували їсти чи доїдати порції. Адже так можна відбити апетит та навіть спричинити розлади харчової поведінки. Поясніть дитині, щоб не їла, якщо не хоче, і телефонувала вам, якщо виникають непорозуміння.

5. Бабуся чи дідусь залякують

Ідеться не про бабусь-аб’юзерів, зовсім ні. Але в людей похилого віку тривожність може бути значно вищою, ніж у батьків. І дитина чує на кожному кроці пересторогу: захворієш, впадеш з велосипеда, осліпнеш від планшета, оглухнеш від музики, підчепиш коронавірус від однолітків. 

Як не дивно, трапляється й інший вид страшилок: бабусі можуть бути містично налаштовані. Тож з дітьми дивляться або обговорюють зовсім не притаманні віку шоу на кшталт змагання екстрасенсів, розслідувань таємничих історій з елементами міських легенд. Та найбільш поширені інші лякалки: пенсіонери дивляться медичні передачі та залучають онуків, мовляв, щоб ті краще дбали про здоров’я. Але для дитини дивитися на пластичні операції чи слухати про інсульти та інфаркти — справжнє жахіття. 

Спробуйте все пояснити бабусі та дідусю. Проте якщо відчуваєте, що домовитися не вдасться, не сваріться, а правильно налаштуйте дитину.  Повторіть правила безпеки, профілактики коронавірусу, заздалегідь розкажіть, де правда, а де страшилки. Від двох цукерок діабету не буде, як і запалення легень від п’яти хвилин у річці.

6. Дітям говорять погане про вас

Трапляється, батьки мами чи тата не схвалюють їхній вибір супутника життя, тож стосунки між ними натягнуті. Пенсіонерів тягне поділитися своїми критичними думками з онуками, незважаючи на те, що йдеться про їх рідного тата чи маму. Ще гостріша ситуація, якщо після розлучення батьків дитина гостює в бабусі чи дідуся по лінії того дорослого, з ким не проживає. 

Поясніть прабатькам колишнього чоловіка чи дружини, що така критика боляче б’є по дитині і травмує її. Дитина сприймає себе як продовження батьків, особливо того, хто однієї з нею статі. Як почуватиметься «син зрадника» чи «донька нечупари»? Запропонуйте висловлювати невдоволення вам, а не дітям. Звісно, не розпочинайте війну самі. Підтримуйте взаємну ввічливість, дрібні несправедливі звинувачення пропускайте повз вуха.

Попередьте сина чи доньку, що, наприклад, дідусь став буркотуном, багато лається, критикує, але слід вибачати, бо він старенький. Якщо дитина повторює образи за дорослими: мовляв, ви ледарі, несправедливі — не сердьтеся. Натомість спокійно нагадуйте дитині: так каже бабуся, а не ти. Поводьтеся так, ніби дитина не може розділяти цю негативну позицію проти вас. 

7.  Діти не хочуть розлучатися з батьками

Якщо дошкільник не відпускає батьків, плаче, коли вони їдуть, у цьому немає нічого дивного. Це початок сепарації, відокремлення за віком, уміння бути самостійним. Можливо, дитині не достатньо спілкування з вами. Трапляється, школяр навіть вважає, що літні канікули означають відпочинок для всіх, тож сумує, що це не так. Не варто знецінювати ці почуття, називати плаксієм. Краще скажіть, що вам теж сумно, ви будете думати про дитину, обійміть її. А потім перемкніть увагу з розставання на позитив: як часто та як будете спілкуватися (телефоном, через Skype), коли забиратимете, що привезете наступного тижня. Допоможе також, якщо готувати дитину до поїздки заздалегідь: пояснювати, куди вона їде, з ким і на скільки залишиться. 

Інколи дітям нудно на дачі чи в селі. Бабуся й дідусь можуть забути, як поводитися з дітьми. Часто намагаються переповісти все своє життя, а онуки не хочуть слухати. Тож подбайте про те, щоб сину чи донці було чим зайнятися. Ігри та спортивні розваги, особливо нові, значно полегшать від’їзд на канікули до бабусі. 

8. Діти бояться залишатися в бабусі чи дідуся

Коли діти кажуть, що їм не подобаються прабатьки і що вони бояться в них залишатися — це особлива ситуація. Тож варто щоразу з’ясовувати, про що йдеться: можливо, вимоги та правила більш сурові, ніж у тата з мамою. Спробуйте поговорити про це з дорослими, але якщо ті не йдуть на компроміс, нічого не вдієш. Це не так сильно позначиться на дітях.

Але є й те, що може вплинути на психіку. Чимало дітей бояться різних проявів старості чи хвороб. Наприклад, астматичні напади дідуся здатні справді налякати дитину. Малечі слід пояснити, що це таке, а якщо страх залишається, краще тимчасово не відправляти дітей. Онуки, що живуть окремо, можуть не помітити, як у стареньких почалася хвороба Альцгеймера, і якщо поживуть у них, це лякає.

Найбільш поширена причина страху — те, що діти вважають прабатьків чужими, адже бачать раз на рік. Тож потрібно підтримувати контакт протягом усього року, причому з бабусями та дідусями з обох боків. 

Як спілкуватися? Нині для цього чимало можливостей: телефон, Zoom, Skype. Розповідайте про життя дитини та її інтереси, згадуйте смішні чи цікаві випадки про старше покоління, кажіть про досягнення, які були в їхньому житті. На свята робіть разом саморобки чи листівки для бабусі й дідуся, пишіть про важливі події в житті родини, надсилайте фото. Татові й мамі варто подбати про це протягом року, щоб літні канікули пройшли спокійно та радісно для дитини. 

Поділитися цією статтею