Анна Сидорук, керівниця проектів ГС «Освіторія», відвідала найбільший у світі освітній форум — Education World Forum у Лондоні. Анна розповідає про три світові інноваційні тренди в освіті, які Україна могла б запровадити.
1. Аналіз big data
Цього року Education World Forum мав підзаголовок «Що нам робити з тим, що ми знаємо?». Збір big data — великих даних — відбувається вже досить давно, тож тепер час зрозуміти, як ця інформація може бути використана.
Аналіз великих даних допомагає зробити навчання максимально персоналізованим: залежно від зацікавлень і досягнень учня для нього формується індивідуальне домашнє завдання. Спеціальні додатки, аналізуючи успіхи і прогалини в знаннях школяра, дають рекомендації щодо додаткових курсів, які він може прослухати на безкоштовних освітніх платформах типу EdX чи Coursera. Звісно, це робить роботу вчителя значно ефективнішою і дає змогу учневі розвивати ті навички, які є необхідними для його майбутньої професії.
2. Інновації заради інклюзії
Мене засмучує, коли інновації стають самоціллю: школа накупила всіляких гаджетів, додатків, VR-окулярів і 3D-принтерів, але не розуміє, для чого це. У Великобританії я побачила, як інноваційні технології сприяють інклюзії і роблять якісну освіту доступною для всіх дітей без винятку.
Так, діти з дислексією (або дисграфією, коли учню важко оволодіти навичками письма) користуються спеціальною ручкою, яка озвучує все, що написала дитина. Людині з дислексією складно прочитати і зрозуміти завдання, тому використовуються невеличкі пристрої, що озвучують завдання для дитини. Якщо вона почує завдання на слух, то без проблем упорається.
Інший приклад: окуляри віртуальної реальності допомагають дітям із проблемами опорно-рухового апарату досліджувати світ — віртуально підкорити вершину гори або зануритися з аквалангом. У Великобританії кожна школа має департамент інклюзії, і працівники школи допомагають дітям рівноправно увійти в освітній процес. Це те, чого, на мою думку, дуже бракує українським школам. Саме в розвитку інклюзії і в наданні рівного доступу до якісної освіти я вбачаю головний сенс використання інновацій.
3. Інновації для порятунку світу
Перейматися проблемами екології — загальносвітовий тренд. Тому й освітні інновації рухаються в цьому напрямку. Сучасні технології дозволяють дітям креативити, і вони винаходять нові технології, що допоможуть врятувати планету. Британські школи заохочують дітей вигадувати прилади для очищення океанів і річок, переробки сировини тощо.
«Навчаємося в минулого, щоб розвивати майбутнє» — таке мотто я прочитала в одному з кампусів Ітона. Ця влучна фраза загалом характеризує підхід Великобританії до освіти. Дорогі елітні школи не зациклені на технологіях. Навпаки, вони роблять акцент на традиційній складовій, виховують візіонерів, стратегів. Тобто сприймають інновації як спосіб мислення, а не просто використання технологічних гаджетів.
У перегонах за інноваціями неможливо виграти, бо те, що є інновацією сьогодні, завтра вже буде звичним явищем, а післязавтра — відсталим трендом. Навіть більше, саме поняття «інновація» сприймається по-різному і дуже залежить від оточення і загального рівня розвитку країни.
На World Education Forum приїхали міністри і найвпливовіші освітяни з 95 країн, і кожен мав чим похизуватися в досягненнях своєї країни в освіті. Для деяких wi-fi у школі чи повноцінні шкільні обіди — це вже суперінновація. А інших не здивуєш куточком віртуальної реальності у школі, 3D-лабораторією, віртуальним вчителем-ботом чи роботами, що вчать дошкільнят кодувати.
На мою думку, головне в інноваціях — розуміти, для чого саме вони потрібні і як можуть допомогти нам досягти своєї мети. Мені запам’ятався виступ представників неурядової організації Cambridge Assessment, яка співпрацює з урядами різних країн і допомагає розробляти навчальні програми. На їхню думку, щоб зробити освіту доступною й ефективною, потрібно відкрити троє дверей: вчитель, навчальні програми і технології в руках учнів. І ці три складові однаково важливі та взаємодопоміжні.
