5 лютого відбулася презентація посібника «Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемог». У МОН окремо виділили ключові тези таких розмов.
Ось деякі з них.
Протягом останніх дев’яти років росія веде війну проти України. Щоб запобігти дезінформації, необхідно дбати про безпеку в українському інфопросторі й прищепити дітям навички медіаграмотності. Розвиток медіаграмотності — це наскрізна навичка Нової української школи, яка є важливою і необхідною складовою сучасного повсякденного життя.
Про сучасну війну необхідно говорити на прикладах історичних фактів — так можна простежити чіткий зв’язок між минулим і сьогоденням. Український наратив має будуватися, з одного боку, на особистих історіях, а з іншого — на історії української держави, зокрема сучасної боротьби за своє існування. Необхідно вживати коректні терміни під час обговорення війни, та пояснити, як гібридна війна трансформувалася в повномасштабне вторгнення.
За допомогою запропонованих технік учитель може поговорити з учнями про війну, зосередившися водночас не на воєнних подіях, а на тому, як вони переживають і сприймають ситуацію навколо себе, як їм ліпше буде впоратися з сучасними реаліями. Говорити про війну з дітьми надважливо, адже вони не мають сформованих версій подій. Якщо не розповісти їм про те, що відбувається, вони можуть вигадати власне пояснення або ж орієнтуватися на російські наративи та ворожу пропаганду. Передусім пояснення від дорослих мають супроводжуватися відчуттям власної емоційної стійкості та спокою.
Найголовніше — створити безпечний простір для кожного учасника розмови. Учителю корисно ділитися почуттями, щоб власним прикладом легітимізувати ті чи ті складні для учнів емоції.
Більше порад є в посібнику. Користуватися посібником можна як на заняттях у школі, так і в позаурочний час.
