Парламентський Комітет з питань правової політики схвалив концепцію законопроєкту про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії. У документі йдеться про заборону підготовки юристів у вищих навчальних закладах МВС, СБУ, інших відомчих вищих військових навчальних закладах, а також про фактичну ліквідацію заочної форми юридичної освіти, повідомляє Судово-юридична газета.
Наступним етапом буде розробка і реєстрація законопроєкту на підставі цієї концепції. Над нею працювала робоча група, утворена на базі комітетів Верховної Ради з питань правової політики та з питань освіти.
Чому юридичну освіту потрібно реформувати:
- на думку експертів, кількість правничих шкіл в Україні є необґрунтовано великою і їх треба скоротити;
- відмова від підготовки здобувачів за спеціальністю «Право» закладами МВС та іншими закладами зі специфічними умовами навчання дасть можливість скоротити витрати коштів з державного бюджету і ускладнить відтік кадрів з органів правопорядку, зокрема поліцейських;
- необхідність реформування юридичної освіти також згадувалася у звітах Державної судової адміністрації за результатами виконання донорської програми USAID «Справедливість для всіх».
Що зміниться внаслідок реформування вищої юридичної освіти:
• здобуття вищої юридичної (правничої) освіти відбувається виключно за правничою спеціальністю, що відповідає спеціальності 0421 Law Міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED-F 2013;
• підготовку правників не можуть здійснювати заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання чи вищі військові навчальні заклади;
• ступінь магістра за правничою спеціальністю здобувається на основі повної загальної середньої освіти;
• підготовка здобувачів освіти за правничою спеціальністю в системі фахової передвищої освіти та за рівнями молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюється;
• організація навчання здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти з правничої спеціальності реорганізовується на підготовку за змішаною формою навчання (очною та дистанційною), що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки в обсязі не меншому, ніж половина від загального обсягу навчальних занять та практичної підготовки для очної форми здобуття вищої освіти відповідно до освітньої програми;
• здобуття вищої юридичної (правничої) освіти здійснюється в закладах вищої освіти державної форми власності, які належать до сфери управління МОН або в закладах вищої освіти приватної форми власності;
• посилення впливу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра за правничою спеціальністю на результати зовнішнього оцінювання якості освітніх програм з права;
• запровадження тестування загальних навчальних компетентностей з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання під час вступу для здобуття ступеня магістра за правничою спеціальністю як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики;
• створення сприятливих умов для залучення до викладання викладачів з іноземних правничих шкіл тощо.
Згідно з проєктом Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024–2029 роки, який містить у собі і зміни правничої освіти, очікуваний результат від реформи — високоякісна, вільна від корупції юридична (правнича) освіта, що надається мережею правничих шкіл, які діють відповідно до національних і міжнародних стандартів та засад академічної доброчесності.
