Спогади на пил перетворює зеленоокий Кримський Згадкожер. Цілі кримські селища зі своїми мешканцями зникають з атласів і мап. Смілива дівчинка Богданка та її друзі Мурат і Тімурік мають врятувати від забуття своє село у підніжжя гори Чатир-Даг. Дитячу казку «Крадій спогадів» про Крим представили у Києві. На презентації автор Володимир Нікітенко розповів про свої кримські спогади.
«Швиденько згадую, що я люблю — і все тоді стає добре. Я люблю цілуватися — вчився цьому мистецтву у Криму, — пригадує письменник Володимир Нікітенко. — Добре вчився — задіював практично всі 34 лицьові м’язи, як і треба для поцілунку. І вдень, і вночі, і на морі, і на суші, спочатку з першою майбутньою дружиною, потім з другою майбутньою дружиною, невеликий факультатив під час міждружиння. Це дуже гарні спогади.
Підозрюю, що зараз в Криму цілуються погано. Це роблять понурі люди, і при цьому задіюють, напевно, зо два м’язи на обличчі. Причому, один з них на лобі.
Коли говоримо про спогади, завжди є ризик скотитися до «непозбувної бентеги». Ми повинні користуватися нашими спогадами виключно як зброєю. Тому що вони рухають нас уперед. Тож вони повинні стати порохом у гільзах армії, чорнилами у ручках політиків і кольоровими грифелями у олівцях Генштабу. Всі наші найяскравіші спогади про Крим — попереду».
На презентацію завітав Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу:
«Тут є багато кримських татар. Серед перших наших спогадів — як батьки розказували нам про Крим. Вони самі були ще малими, коли їх виселили. Але так це розказували, що прищепили нам розуміння — маємо туди повернутися. Коли я дізнався про сюжет цієї книги, був шокований зв’язком із моїми спогадами. Ми дуже добре розуміємо, що сьогодні відбувається — вони не просто хочуть вкрасти в нас ці спогади, вони хочуть їх вбити. По-дорослому це називається «Вбити історичну пам’ять». Це щастя, що ви знаходите можливість говорити дітям доступною для них мовою. Адже спогади — це стрижень, навколо якого росте людина, нація і держава».
«Крадій спогадів» — це третя книжка Володимира Нікітенка. Раніше вже виходили його «210 добрих справ» та «Нікчеми». На всі три анімаційна студія Good Deeds Animation планує зняти мультфільми.
Ілюстратором книжки став Андрій Щербак, відомий за анімацією «Причинна», що здобула ряд світових кінонагород. Також Андрій є художником-постановником майбутнього мультфільму «Нікчеми» за книжкою Володимира Нікітенка.
«Це про дітей, які страждають через те, що вони нікчеми. Але бути нікчемою — це престижно. Адже той, хто усвідомлює свою нікчемність насправді дивиться в майбутнє і хоче стати кращим, ніж він є. На відміну від тих, хто вважає себе генієм, — розповідає Андрій Щербак. — Як молодий батько скажу: діти дивляться все підряд. І це завдання батьків — пильнувати, і бути обережним із тим, що показують своїм дітям. Тому що яскрава картинка, весела музика — і все, дитина дивиться. І не має значення, хто створив цей контент. Дитина сприймає все за чисту монету. Якщо це російська анімація, вона починає вивчати пісеньки російською. Тут треба бути обережними — діти вбирають у себе все, наче губки. Але українського контенту для найменших практично немає. Пісеньки про кольори на глядачів півтора-два роки — цього в нас ніхто не робить. А це дуже серйозна робота, якою повинні займатися фахівці».
Книжка вийшла у видавництві «ДІПА», що активно видає сучасну українську літературу про війну. На думку багатьох гостей презентації, Крадій спогадів на обкладинці дуже нагадує зовні президента Росії.
