В Україні стартує зарахування до перших класів шкіл — період, коли батьки обирають заклад освіти, подають документи і вперше стикаються з правилами зарахування на практиці. Саме в цей час найчастіше виникають непорозуміння між батьками та закладами освіти: вимоги «додаткових внесків», спроби провести конкурс серед першачків, складнощі з документами або відмови в зарахуванні.
Освіторія.Медіа звернулося до Надії Лещик, пані освітнього омбудсмена, яка захищає освітні права та пояснює батькам і школам, як працює законодавство на практиці. Вона відповідає на питання, що саме потрібно знати батькам перед поданням документів, на що звернути увагу та які норми закону захищають право дитини на освіту.
«Головне — не амбіції батьків, а інтереси дитини»
Освіторія.Медіа: Із чого варто починати вибір школи? Про що батьки мають подбати в першу чергу?
Надія Лещик: Я б радила звертати увагу на тих учителів, які будуть набирати дітей. На мою думку, учитель початкових класів має дуже велике значення в житті дитини. Саме він допомагає дитині адаптуватися до школи, соціалізуватися і дає мотивацію до навчання. Перший учитель — це той, який запам’ятовується на все життя.
Інший ключовий аспект — безпека дітей, зокрема наявність укриття, умови в закладі освіти. Адже бувають випадки, коли укриття немає або воно не відповідає умовам.
Також важлива атмосфера в школі. Вона багато в чому залежить від директора. Якщо атмосфера недружня — це впливає на всіх: і на вчителів, і на дітей. Можна поспілкуватися з іншими батьками з кількох шкіл, щоб почути різні думки про школи й скласти свою власну.
Також для першачків важливо навчатися ближче до місця проживання. Адже дорога до школи — це навантаження. У виборі школи потрібно виходити з інтересів дитини.
«Документи: чіткий і вичерпний перелік»
Освіторія.Медіа: Чи є зміни в законодавстві щодо вступу до школи?
Надія Лещик: Суттєвих змін не відбулося. Лише в липні 2025 року до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти додали розділ про зарахування дітей, які перебувають за кордоном і навчаються одночасно і там, і в Україні.
Освіторія.Медіа: Які документи потрібно подавати? Чи може перелік у кожної школи бути різним?
Надія Лещик: Основні документи — це свідоцтво про народження дитини, документ, що підтверджує місце проживання одного з батьків (паспорт одного з батьків. Якщо немає паспорта — може бути тимчасове посвідчення, посвідка на проживання, посвідчення біженця або тимчасовий захист та інші документи. Їх докладний перелік визначено пунктом 8 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів), медична довідка — але лише для очної або змішаної форми навчання. Для дистанційної форми медична довідка не потрібна.
Додатково: довідка ВПО дає право на зарахування за фактичним місцем проживання.
Висновок ІРЦ подається лише за наявності.
Освіторія.Медіа: Як саме подавати документи?
Надія Лещик: Документи можна подати особисто, електронною поштою або через електронні сервіси. Дитина не зобов’язана бути присутньою під час подання. Це важливо, тому що іноді батьки думають, що дитина має проходити якесь тестування, але це не так.
«Жодних тестів для першого класу»
Освіторія.Медіа: Чи мають право під час набору першачків влаштовувати співбесіди або тестування? Визначати, чи готова дитина до школи?
Надія Лещик: Вступні іспити чи тестування для першого класу скасовані. Дитина не повинна проходити жодного відбору. Спеціалізовані школи (крім мистецьких, спортивних, наукового спрямування тощо) не мають окремого порядку вступу — діють ті самі правила. Це закріплено нормативно: зарахування відбувається без конкурсних процедур.
Освіторія.Медіа: З якого віку діти в Україні мають піти до школи?
Надія Лещик: Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Але якщо на 1 вересня дитині виповнилося сім років — вона обов’язково має розпочати навчання. Якщо дитина не пішла до школи із семи років — це вже питання для служби у справах дітей.
Освіторія.Медіа: А діти, які не змогли до цього віку розпочати навчання (наприклад, через війну, бойові дії)?
Надія Лещик: Якщо дитина приїхала і раніше не навчалася, її все одно зарахують. Можуть визначити рівень і запропонувати інший клас, не обов’язково перший. Учителі вже під час навчання допомагають подолати освітні втрати і мовний бар’єр.
Освіторія.Медіа: Багато батьків стикаються з «проханнями» зробити благодійні внески. Як це регулюється?
Надія Лещик: Освіта в державних і комунальних закладах є безоплатною (згідно зі ст. 4 Закону України «Про освіту», ст. 53 Конституції України).
Це означає, що оплата не може бути умовою зарахування дитини. Благодійні внески — це виключно добровільна справа. Якщо на батьків тиснуть або натякають на обов’язковість — це порушення.
Якщо батьки бажають зробити благодійний внесок на потреби закладу освіти, він має бути зарахований на казначейський рахунок закладу освіти, але не на рахунки благодійних чи громадських організацій. Є випадки, коли через громадські організації або фонди збирають кошти. Іде опосередкований тиск: «не примушуємо, але потрібно». У таких випадках батьки мають бути дуже уважними, цікавитися й перевіряти, на які цілі громадська організація чи благодійний фонд мають спрямовувати свої кошти відповідно до свого статуту, й цікавитися звітами щодо зібраних коштів та на які потреби ці кошти використовуються. Адже немає гарантії, що вони будуть використані на потреби школи. Якщо передаються благодійні внески — це має оформлюватися офіційними документами.
Якщо дитину до школи не приймають
Освіторія.Медіа: З якими причинами відмов у зарахуванні найчастіше стикаються батьки?
Надія Лещик: Часта проблема — брак місць для зарахування. Це особливо актуально для західних областей, де є велика кількість дітей, зокрема внутрішньо переміщених. Ще один випадок — ліквідація закладів освіти в сільській місцевості. Школа закривається, і батькам доводиться возити дітей в інші населені пункти.
Інколи не приймають та не зараховують до закладу освіти дітей з іншої громади.
Освіторія.Медіа: А що із цього можна вирішити одразу, без скарг і судів?
Надія Лещик: Якщо дитина проживає на території обслуговування школи — зареєстрована вона або один з батьків — це одна ситуація. Якщо місць немає, батьки все одно повинні звернутися до школи. І директор має ініціювати створення додаткового класу. Можливо, потрібно вивільнити приміщення, наприклад, якщо вони здаються в оренду. Є такі випадки, коли приміщення є, але їх не використовують для навчання. Якщо всі ці варіанти вичерпані і місць немає — тоді засновник закладу має запропонувати батькам місце в іншій школі, максимально наближеній до місця проживання дитини.
Освіторія.Медіа: А якщо батьки подають документи не за місцем проживання?
Надія Лещик: Якщо дитина не проживає на території обслуговування закладу і немає вільних місць — це складніше вирішити. У такому разі право на першочергове зарахування мають діти, які проживають на цій території.
Освіторія.Медіа: Що робити, якщо натякають: «Заплатіть — і дитину зарахують»?
Надія Лещик: Я би порадила фіксувати такі випадки — робити аудіо чи відео, якщо є можливість. Тому що дуже часто потім, коли розпочинається перевірка, у закладі кажуть: «Такого не було». І довести, що вимагали кошти, стає складно.
У нас є рішення Конституційного Суду України, яке чітко тлумачить безоплатність освіти: це можливість здобуття освіти без внесення оплати в будь-якій формі за освітні послуги відповідно до державного стандарту. І ця безоплатність є гарантією доступності освіти.
Освіторія.Медіа: Якщо батьки зафіксували порушення — що далі?
Надія Лещик: Після цього можна звертатися до управління освіти, до поліції, до освітнього омбудсмена. Є різні варіанти. Але ключове — це наявність доказів. Без цього дуже складно відстояти свою позицію.
«Приватні школи: договір визначає все»
Освіторія.Медіа: Чим відрізняється вступ до приватної школи? На що батькам звертати увагу?
Надія Лещик:
Перше — це ліцензія. Якщо її немає, дитина не отримає документ про освіту й відповідальність за безпеку дитини фактично несуть батьки.
Друге — договір. Батьки часто його не читають, але саме там прописані ключові умови: від оплати до можливого відрахування. Наприклад, може бути прописано: перше попередження — і далі відрахування. Або умови, що під час відрахування дитини сплачені кошти не повертаються.
Зі звернень я бачу ситуацію, що деякі приватні школи не з’ясовують причини негативної або асоціальної поведінки дитини й застосовують найпростіше рішення — відрахування. Коли батьки скаржаться до нас на незаконне відрахування, ми просимо надати для опрацювання договір та правила закладу освіти і показуємо батькам, що вони на самому початку погодилися з цими умовами й підписали їх. Зазвичай у договорі прописують, що батьки погоджуються з усіма правилами закладу. А ці правила — на сайті або в додатках — їх уже не читають. Потім виникають проблеми.
У виборі приватної школи важливо дивитися, як відбувається зарахування та відрахування дитини, умови закладу освіти, наявність укриття, якість освіти, особливості оплати та які умови повернення коштів. Часто в разі позачергового відрахування кошти не повертають — і це прописано в договорі.
Інколи в договорах зазначають не освітні послуги, а «дозвілля дітей» чи «додаткові послуги». Необхідно перевіряти, які предмети входять в освітню програму. Є випадки, коли предмети, передбачені Державним стандартом середньої освіти, не викладаються.
Буває, що дитина відвідує один заклад, який працює без ліцензії, а договір укладено з іншим. У такому випадку відповідальність за життя та здоров’я дитини знову несуть батьки.
Після підписання договору всі спори, як правило, вирішуються вже в судовому порядку.
Освіторія.Медіа: У вас, як у освітнього омбудсмена, є зауваження до чинного законодавства у частині прийому до школи?
Надія Лещик: Система вступу загалом працює добре. Я не бачу зараз потреби в кардинальних змінах.
Проблеми є точкові — наприклад, конфлікти між батьками. Бувають випадки, коли батьки подають суперечливі заяви до закладу освіти: один хоче залишити дитину в цьому закладі, інший — перевести до іншого. Це не врегульовано. Раджу директорам не брати на себе відповідальність і не ставати на сторону одного з батьків. У такій ситуації для її розв’язання варто залучати службу у справах дітей та/або правоохоронні органи.
